Справа № 2а/1570/102/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

при секретарі -Гур`євій К.І.

за участю: представника позивача -Федорової Л.І., Полякова Д.С.

представника відповідача -Постолакі М.В.

прокурора -Кюрчубаш Н.Г., Балух В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод»до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби, за участю прокуратури у м. Южному про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2011 року публічне акціонерне товариство «Одеський припортовий завод»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області, за участю прокуратури у м. Южному про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення №0000153500/0 від 29 грудня 2010 року, в зв'язку з тим, що оскаржуване рішення прийнято податковим органом з порушенням вимог чинного законодавства та неправомірно нараховано податок на прибуток у розмірі 10 673 812 грн. та застосована штрафна санкція у розмірі 14 329 786 грн. При цьому позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно зроблені висновки стосовно включення до валового доходу суми нарахованих амортизаційних відрахувань, як вартості корисного використання, нарахованих на державне майно, що передано ВАТ «ОПЗ»відповідно до договорів зберігання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ «ОПЗ», оскільки договори зберігання, які укладено між регіональним відділенням Фонду державного майна України в Одеській області та ВАТ «ОПЗ»не є договорами відповідального зберігання;

- відносно збільшення валового доходу на вартість виконаних робіт (послуг) по ремонту ( модернізації, реконструкції) основних засобів, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ «ОПЗ», але залишились на його балансі та є державною власністю, оскільки здійснення ремонтів (поліпшень) основних фондів, що не увійшли до статутного фонду ВАТ «ОПЗ»не передбачає безоплатної передачі їх іншій стороні та не може обумовлювати збільшення доходів товариства, а тому немає ніяких законодавчих підстав для збільшення валових доходів на суму ремонтів (модернізації, реконструкцій) основних фондів, що не увійшли до статутного фонду ВАТ «ОПЗ»у розмірі 2 388,8 тис. грн.;

- відносно виключення з валових витрат підприємства суми збитків від операцій з перевезення працівників в сумі 5 688,9 тис. грн., оскільки відповідно до ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку», яким встановлена заборона віднесення до валових витрат збитків від продажу товарів робіт, послуг, за цінами нижче ніж звичайні, лише з пов'язаним з таким платником податку особам, отже заборона стосується лише пов'язаних осіб та всі інші працівники підприємства не є пов'язаними особами з підприємством, а тому посилання відповідача на ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку»є некоректним. Крім того, перевезення працівників на роботу не є фінансуванням їх особистих потреб, так як це прямо пов'язано з виконанням працівниками трудових функцій та передбачено нормами колективного договору;

- стосовно неправомірного віднесення до валових витрат досліджень деформації ґрунтового масиву та прогноз стійкості схилу ВАТ «ОПЗ»на загальну суму 378,8 тис. грн., так як відповідно до п.9 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, зокрема, витрати на дослідження, а тому зауваження перевіряючи з цього приводу є безпідставним і товариство не порушило норм Закону України «Про оподаткування прибутку»;

- стосовно штучного завищення валових витрат по даним уточнюючого розрахунку за 3 квартал 2009 року на суму 12 130 746 грн., оскільки використовуючи право надане платнику податку ст. 17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року надав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за півріччя 2009 року, так як при проведені самостійної перевірки складеної декларації з податку на прибуток за півріччя 2009 року, підприємством встановлені помилки, що призвели до заниження об'єкту оподаткування звітного періоду на загальну суму 48 522 984 грн.;

- стосовно включення до валових витрат вартості оновлення програмного забезпечення NOD32 Antivirus Dusiness Edition»у розмірі 109 тис. грн., оскільки при прийнятті працівниками податкового органу рішення щодо віднесення даних витрат до 4 групи ОФ не було враховано зазначене програмне забезпечення вже використовувалось та обліковувалось на балансі ВАТ «ОПЗ», не було пошкоджено і не потребувало ремонту, а фактичні витрати є витратами на обслуговування такого програмного забезпечення, а тому вони були правомірно віднесені до складу валових витрат на підставі п.п.5.2.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку»як суми витрат, сплачені (нараховані) у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва;

- стосовно питання неправомірності віднесення до валових витрат суми внесків на страхування здоров'я працівників, а також нарахованих на них внесків до фондів загальнообов'язкового соціального страхування, оскільки витрати в розмірі страхових внесків підприємств на страхування здоров'я фізичних осіб та підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, то виконуються всі вимоги пп.5.6.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку»і ВАТ «ОПЗ»правомірно віднесло до валових витрат суми внесків на страхування здоров'я фізичних осіб на випадок хвороби в розмірі 4 372,1 тис. грн.., як витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку. Крім того, товариство правомірно віднесло до складу валових витрат суми внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 520,5 тис. грн., нараховані на суми внесків на страхування здоров'я фізичних осіб на випадок хвороби, які в свою чергу, були віднесені до валових витрат відповідно до пп.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку»;

- стосовно завищення валових витрат по місцевим податкам та зборам на суму 102,5 тис. грн., так як податок за забруднення навколишнього середовища було остаточно розраховано пізніше ніж закінчився 1 квартал 2010 року, а тому нарахування податку в сумі 75 тис. грн. за 1 квартал 2010 року було проведено в обліку лише в 2 кварталі 2010 року у розмірі 78,1 тис. грн. та 24,4 тис. грн. відповідно;

- стосовно віднесення до валових витрат внесків на добровільне страхування від нещасних випадків фізичних осіб -членів аварійно-рятувальних служб у розмірі 892,9 тис. грн., оскільки ст.25 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби»встановлено, що рятувальники у разі зарахування їх до штату професійної аварійно-рятувальної служби до проведення аварійно-рятувальних робіт підлягають обов'язковому особистому страхуванню на випадок захворювання, часткової або повної втрати працездатності, загибелі (смерті), спричинених виконанням обов'язків рятувальників, зазначених у контрактах, укладених під час їх прийому на роботу, або договорах щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, до яких вони залучаються, а тому віднесення до складу валових витрат внесків на страхування від нещасного випадку працівників - членів аварійно-рятувальної служби у розмірі 892,9 тис. грн. є правомірним.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача -ДПІ у м. Южному Одеської області Державної податкової служби в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту перевірки, який був складений за результатами проведення планової виїзної перевірки ВАТ «ОПЗ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, посилаючись на те, що доводи позивача стосовно того, що договори зберігання укладені між регіональним відділенням Фонду державного майна України в Одеській області та ВАТ «ОПЗ»не можуть бути прийняті до уваги, так як в ході перевірки було встановлено, що позивач використовував вищезазначене майно, а саме, в бухгалтерському обліку позивачем було нараховано амортизації на основні фонди, які перебувають на балансі підприємства та не увійшли до статутного фонду у сум 25 358 708,71 грн.. Крім того, відповідно до ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід включає вартість матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті. Таким чином, позивачем було не нараховано та не зараховано до складу валових доходів використання матеріальних цінностей у розмірі корисного використання цих матеріальних цінностей у розмірі 25 358 708,71 грн. Також, в ході перевірки було встановлено, що позивач (на виконання вищезазначених договорів) здійснював витрати на ремонт вищезазначеного майна (підтриманню майна у робочому стані), як господарським так і підрядним способом, в зв'язку з чим, було занижено валовий доход у розмірі здійснених ремонтів щодо майна, що не є власністю позивача, а є власністю Фонду державного майна України та які не передбачають компенсації від органу управління. Представник відповідача зазначив, що позивачем було завищено валові витрати у розмірі витрат понесених ним від транспортних перевезень робітників, валові витрати згідно даних фактично нарахованих витрат, сформованих в програмному забезпеченні по обліку розрахунків та даними відображеними в бухгалтерській програмі SAP, валові витрати у розмірі вартості програмного забезпечення NOD32 Antivirus Dusiness Edition оновлення на 100 користувачів», валові витрати у розмірі витрат на страхування здоров'я фізичних осіб, обов'язковість якого не передбачена законодавством, валові витрати в частині віднесення до складу валових витрат сум нарахованих податків, зборів (обов'язковість платежів) установлених Законом України «Про систему оподаткування», валові витрати у розмірі витрат щодо обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, а також неправомірно віднесено до валових витрат дослідження деформації ґрунтового масиву та прогноз стійкості схилу на загальну суму 3788,8тис.грн.

В судовому засіданні судом замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Южному на його правонаступника -Державну податкову інспекцію у м. Южному Одеської області Державної податкової служби та відкрите акціонерне товариство «Одеський припортовий завод»на публічне акціонерне товариство «Одеський припортовий завод»

Ухвалою від 21 червня 2011 року провадження по справі зупинено на час проведення бухгалтерської експертизи.

25 січня 2012 року провадження у справі поновлено у зв'язку з надходженням до суду висновків судово-економічної експертизи.

Суд, заслухавши пояснення представників позивачів та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Одеський припортовий завод»створено наказом Міністерства хімічної промисловості колишнього СРСР від 04.03.74 №155. Зареєстровано у виконавчому комітеті Ради народних депутатів Суворівського району м. Одеси 09.06.93, реєстраційний номер 989. Перереєстровано виконкомом Южненської міської ради 24.10.2003 року №04527336ю0010206. зареєстровано виконавчим комітетом Южненської міської ради народних депутатів Одеської області 18.06.2004 рішенням №04527336ю0010225 у зв'язку з перетворенням у Відкрите акціонерне товариство «Одеський припортовий завод». Свідоцтво про державну реєстрацію від 24.01.2003 року №15561050001004981.

На підставі направлення №155 від 30 серпня 2010 року державною податковою інспекцією у м. Южному Одеської області було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Одеський припортовий завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року та складено акт №809/41/23-1008/00206539 від 20.12.2010 року ( а.с.22-94).

Перевіркою встановлено порушення ВАТ «Одеський припортовий завод», а саме, п.п.4.1.1, п.п.4.1.6. п.4.1 ст.4; п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.2.5 п.5.2, п.п.5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.1, п.5.3, п.п.5.3.2 п.5.3, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.6 п.5.4, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.6.2 п.5.6, п.5.9 ст.5; пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року в результаті чого встановлено заниження (завищення) податку на прибуток в сумі 10673812 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року в сумі 3753582 грн.(заниження), за 3 квартал 2009 року в сумі 11728451 грн. (заниження), за 4 квартал 2009 року в сумі 8371340 грн. (завищення), за 1 квартал 2010 року в сумі 163818 грн. заниження, за 2 квартал 2010 року в сумі 1924301 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.1, п.3.1.2, п.3.1.3. розділу 3 акта перевірки;

- п.1.8, п.1.3 ст.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся на загальну суму 4588402 грн., у тому числі за травень 2009 року -1548369 грн., за червень 2009 року -1841326 грн., за липень 2009 року - 60355 грн., за серпень 2009 року -288320 грн., за вересень 2009 року -47537 грн., за жовтень 2009 року -166348 грн., за листопад 2009 року -153032 грн., за грудень 2009 року -159876 грн., за січень 2010 року -122455 грн., за лютий 2010 року -39873 грн., за березень 2010 року -40732 грн., за квітень 2010 року -11983 грн., за травень 2010 року -38780 грн., за червень 2010 року -69416 грн.;

- п.п.4.2. ст..4, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 72243 грн. у червні 2010 року;

- пп.8.1.1 та пп.8.1.2 п.8.1. ст..8 «Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-IV від 22.05.2003 року в результаті чого додатковому донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб у розмірі 961,37 грн.;

- ст..5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів»№1963-XII від 11.12.1991 року у частині несвоєчасної сплати податку за 4 квартал 2009 року в сумі 88,93 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 579,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 113,77 грн.;

- п.1, п.2 ст..3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР;

- п.13.2 ст.13 та п.16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- підприємство не утримало та не сплатило до бюджету податок з доходів нерезидентів за 3 квартал 2009 року у сумі 11 403,91 грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 18 223,07 грн.;

- термінів розрахунків, передбачених ст..2 Закону України від 23.09.1994 року «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(зі змінами та доповненнями);

- п.п.1.4., 1.16 ст.1 розділу II «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59 (в редакції, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 10.06.1999 року №146) зі змінами та доповненнями, ст..2 Закону України №217/95-ВР від 06.06.1995 року «про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей із змінами, внесеними згідно із Законом України №932-XIV від 14.07.1999 року.

На підставі акту перевірки від 20.12.2010 року №809/41/23-1008/00206539 відповідачем - ДПІ у м. Южному Одеської області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000153500/0 від 29.12.2010 року (а.с.21), стосовно порушень п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст4; п.п.5.2.1 п5.2, п.п.5.2.5 п.5.2, п.п.5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.1, п.5.3, п.п.5.3.2 п.5.3, п.п.5.3.9 п.5.3.п.п.5.4.6 п.5.4.п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.6.2 п.5.6, п.5.9 ст.5; пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року та відповідно до яких визначено суму податкового зобов'язання ВАТ «Одеський припортовий завод»за основним платежем 10673812 грн., за штрафними санкціями 14329786 грн..

Згідно даних акту перевірки контролюючого органу ВАТ «ОПЗ»занижено валовий доход у розмірі здійснених ремонтних робіт основних фондів, що не є власністю підприємства, а є власністю Фонду державного майна України та які не передбачають компенсацію від органу управління у сумі 2388771 грн., а також не нараховано і не зараховано до складу валових доходів використання матеріальних цінностей, а саме -основних фондів, які перебувають на балансі підприємства, на суму амортизаційних відрахувань у розмірі 25358708,71 грн. З даними висновками акту перевірки суд не погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 14 квітня 2007 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ВАТ «Одеський припортовий завод»уклали договір зберігання №2, відповідно до якого Фонд державного майна України по Одеській області передає, а ВАТ «Одеський припортовий завод»приймає державне майно: під'їзд малосімейного гуртожитку, що знаходиться за адресою м. Южне, вул. Леніна, 21; малосімейний гуртожиток з вбудованими їдальнею №6 та будівлею топкової, що знаходиться у м. Южне, вул. Новобілярська,26 та матеріальні активи (700 од.) згідно інвентарному опису та порівнювальної відомості основних засобів;

- договір зберігання №3 відповідно до якого ВАТ «Одеський припортовий завод»приймає державне майно; під'їзні дороги до причалу №4 (92 од.) у м. Южному, вул..Заводська,3, автодорогу до шлаконакопичувача та до накопичувача твердих відходів (кар'єр) у м. Южному, вул.. Заводська,3, зброя (пістолет «Miami»91 од.), пістолет «Walter»(16 од.), газові пістолети «Comandr»(4 од.), що знаходяться у м.Южному, вул..Заводська,3, фізкультурно-спортивний комплекс (спортивний корпус «Олімп», готель «Єлада», котельня, енергоблок, дизельний генератор, обладнання, виробничий та господарський інвентар, меблі та передавальні пристрої (2129 од.), К 623 будівля пульта керування на причалі №4, К 600/4 технологічна ділянка на причалі №4, берегоукріплення, дамба через Аджаликський лиман, глибоководний випуск в море;

- договір зберігання №4, відповідно до якого ВАТ «ОПЗ»приймає об'єкти цивільної оборони бомбосховища III класу №57507, №57508, №57555 та обладнання, інвентар, меблі об'єктів цивільної оборони , автоцистерни пожежні -40 130 МО63Б 92 од.), автоцистерна пожежна ЗИЛ-130, автомашина пожежна АЦ-40 (130) 635, автомашина пожежна АЦ63Б, автомобіль ЗИЛ АЦ-40, спеціальна пожежна установка на шосі автомобіля «Скания», які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Одеський припортовий завод»станом на 01.01.2007 року. Вищезазначені договори зберігання є невід ємною частиною цих договорів, яке в процесі приватизації не увійшли до статутного фонду ВАТ «Одеський припортовий завод», але залишились на його балансі та є державною власністю. Майно перебуває на балансі зберігача, який зобов'язується зберігати майно і повернути його в схоронності та в установлені цими договорами строки. Не допускати використання майна, як заставу, продавати чи відчужувати їх іншим способом. Не допускати передачу майна в оренду або з балансу на баланс в управління іншим юридичним особам. Нести матеріальну відповідальність за втрату, пошкодження або нестачу майна відповідно до ст.22, ст.950 ЦК України.

Відповідно до умов вищевказаних договорів зберігання майно перебуває на балансі зберігача, який зобов'язується зберігати майно, підтримувати його у постійній готовності до використання за призначенням, відповідно до вимог нормативних документів. Відповідно до п.1.2 договору зберігач має право користуватися переданим на зберігання майном згідно вимог ст.944 ЦК України, якою визначено, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавити її у користування іншій особі.

Дослідженням судової економічної експертизи встановлено, що вартість основних фондів, що не є власністю ВАТ «ОПЗ», а є власністю держави, органом управління яких є Фонд державного майна України не враховується у податковому обліку ВАТ «ОПЗ»та амортизація нарахована на дані основні засоби не зменшує оподатковуємий прибуток підприємства. Дані основні засоби та їх амортизація відображаються лише у бухгалтерському обліку ВАТ «ОПЗ».

Згідно п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року до доходів з інших джерел відноситься вартість матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті.

Відповідно до п.1.24. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідальне зберігання -господарська операція платника податку, що передбачає передання згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій особі без права їх використання у господарському обороті такої фізичної чи юридичної особи, з подальшим поверненням цих матеріальних активів платнику податку без зміни їх якісних або кількісних характеристик.

Отже, договори зберігання, які укладено між регіональним відділенням Фонду державного майна України Одеській області та ВАТ «ОПЗ»не є договорами відповідального зберігання, згідно вимог п.1.24 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в зв'язку з чим вимоги п.п.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не поширюються на дані договори. Тобто, до складу валових доходів згідно вимог законодавства не відноситься, нарахована в бухгалтерському обліку сума амортизації на основні засоби, які в момент приватизації не увійшли до статутного фонду акціонерного товариства та залишились на його балансі у відповідності з умовами договорів зберігання державного майна.

Згідно п.2.8 договорів зберігач зобов'язаний зберігати майно згідно вимог діючого законодавства та умовами договорів, вчасно здійснювати ремонт у встановленому законодавством порядку та згідно п.6.3 договору визначено, що договір є безоплатним, витрати зберігача на зберігання майна органом управління не відшкодовується

У зв'язку з тим, що при здійснені витрат на ремонт основних фондів, які не увійшли до статутного фонду акціонерного товариства у відповідності з умовами договорів зберігання державного майна укладених з регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області -не відбувається збільшення власних активів та не зростає власний капітал ВАТ «ОПЗ», то дохід не виникає так як відсутні критерії для його визнання.

Отже, у ВАТ «ОПЗ»не виникає валового доходу у розмірі здійснених ремонтів основних фондів, що не є власністю ВАТ «ОПЗ», а є державною власністю. Тобто, до складу валових витрат підприємства, які пов'язані з ремонтом основних засобів, що в момент приватизації не увійшли до статутного фонду акціонерного товариства та залишились на його балансі у відповідності з умовами договорів зберігання державного майна укладених з регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області.

Згідно даних акту перевірки ДПІ встановлено завищення задекларованих показників у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт,послуг), крім визначених у 04.11»на загальну суму 5 814 493 грн., в тому числі за 2 квартал 2009 року у сумі 922805,4 грн., у 3 кварталі 2009 року на суму 10058 996 грн., у 4 кварталі 2009 року на суму -7 993 534 грн. (заниження), у 1 кварталі 2010 року у сумі 1 392 361 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 1 433 864 грн., а саме витрати ВАТ «ОПЗ»понесені від транспортних перевезень робітників, різниця яких між понесеними витратами та доходами становить 5 689 332,99 грн.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно включення до валових витрат понесених від транспортних перевезень робітників, так як, відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлена заборона віднесення до валових витрат збитків від продажу товарів робіт, послуг, за цінами, нижче ніж звичайні, лише пов'язаним з таким платником податку особам. Пов'язаними з платником податку можуть бути або засновники, які володіють часткою не менше 20 відсотків від статутного фонду платника податку, або посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї, тобто керівник та члени його сім'ї. Крім того, перевезення працівників на роботу не є фінансуванням їх особистих потреб, так як це прямо пов'язано з виконанням працівниками трудових функцій та передбачено нормами колективного договору.

Відповідно п.5.9 колективного договору адміністрація підприємства зобов'язується здійснювати доставку на роботу і з роботи працівників заводу відповідно до затверджених маршрутів з оплатою 0,4 грн. в день. В цілях поліпшення доставки працівників заводу на роботу і з роботи приймати заходи по поліпшенню якості обслуговування орендованого автотранспорту.

Згідно з п.5.20 колективного договору адміністрація та профком зобов'язуються забезпечити доставку дітей працівників заводу, що навчаються в учбових закладах м. Одеси від місця проживання і назад.

Також, дослідженням судової економічної експертизи встановлено, що витрати на перевезення працівників до місця роботи обґрунтовано включені ВАТ «ОПЗ»до складу валових витрат у сумі 5688935,53 грн., у зв'язку з тим, що данні перевезення не стосуються особистих потреб фізичних осіб та підтвердженні первинними документами.

Контролюючим органом при проведенні перевірки було встановлено неправомірне віднесення до валових витрат досліджень деформації ґрунтового масиву та прогноз стійкості схилу ВАТ «ОПЗ», з якими суд не погоджується з наступних підстав.

Згідно з п.1.2 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»нематеріальний актив -об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Відповідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»дослідження -заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань, тобто чітко визначено, за якими групами визнаються нематеріальні активи, і що не є нематеріальним активом.

Отже, відповідно до п.9 П (С) БО 8 «Нематеріальні активи»не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, зокрема, витрати на дослідження. Оскільки, витрати на дослідження за своєю економічною сутністю не є нематеріальними активами або основними фондами, тому суд вважає, що зауваження перевіряючого органу з цього приводу є безпідставними і товариство не порушило норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В ході проведення перевірки податковим органом стосовно правильності формування валових витрат на придбання товарів, робіт, послуг шляхом співставлення і аналізу зведених даних, на підставі яких здійснюється формування валових витрат з даними фактично нарахованих витрат, сформованих в програмному забезпеченні по обліку розрахунків, даними відображеними в бухгалтерській програмі SAP, встановлено розбіжності з даними декларації з податку на прибуток. А саме, за даними основної декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2009 року (№8460 від 5.08.10 року) підприємством задекларовано за рядком 04.1 -1202379387 грн., фактично за даними податкового обліку рядок 04.1 складає 1193312420 грн. Внаслідок чого завищено валові витрати за 3 квартали 2009 року на 9066967 грн.

У судовому засіданні встановлено, що при проведенні самостійної перевірки складеної декларації з податку на прибуток за півріччя 2009 року, підприємством встановлені помилки, що призвели до заниження об'єкту оподаткування звітного періоду на загальну суму 48 522 984 грн., а саме за рахунок розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів -38 779 919 грн., витрат на придбання товарів (робіт,послуг) -9 066 967 грн., зайвого включення до валових витрат суми заробітної плати та нарахувань на неї - 676 098 грн.. У зв'язку з самостійно виявленими помилками, використовуючи право надане платнику податку п.17.2 ст.17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181 , ВАТ «ОПЗ»надав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за півріччя 2009 року. Уточнюючим розрахунком за звітний період першого півріччя 2009 року самостійно визначена сума недоплати податку на прибуток у розмірі 12 130 746 грн., на яку нарахована сума штрафу у розмірі 606 537 грн.

Так як, розмір об'єкту оподаткування за півріччя 2009 року, згідно уточнюючого розрахунку, був збільшений на 12 130 746 грн., то для приведення у відповідність показника об'єкту оподаткування (ряд.08 податкової декларації за три квартали), підприємством 25.08.2010 року надав до податкового органу уточнюючий розрахунок за три квартали 2009 року, який зареєстрований під №8460. Наданим уточненим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок на законних підставах зменшені податкові зобов'язання за три квартали на 12 130 746 грн.

Контролюючим органом при проведенні перевірки було встановлено неправомірне включення до валових витрат придбання нового програмного забезпечення T NOD32 Antivirus Dusiness Edidion»у розмірі 109 тис грн.

Суд вважає, що повідомлення-рішення податкового органу стосовно неправомірного включення до валових витрат вартості оновлення програмного забезпечення є протиправним з наступних підстав.

В ході перевірки при розгляді даного питання та при прийнятті рішення щодо віднесення даних витрат до 4 групи ОФ не були враховані ті обставини, що ВАТ «ОПЗ»вже використовувалось та обліковувалось на балансі програмне забезпечення «ESET NOD32 Antivirus Dusiness Edidion», тобто витрати зазначені в акті перевірки не є витратами на придбання нового програмного забезпечення, оскільки це є витрати на оновлення вже існуючого програмного забезпечення, тобто фактично витрати на оновлення існуючого програмного забезпечення є лише витратами на обслуговування такого програмного забезпечення.

Отже, програмне забезпечення використовується в господарській діяльності ВАТ «ОПЗ»та амортизується у складі 4 групи ОФ, витрати на його обслуговування також є витратами, пов'язаними з господарською діяльністю та відповідно платник податку правомірно може віднести їх до складу валових витрат на підставі пп.5.2.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»як суми витрат, що сплачені (нараховані) у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва.

При проведенні перевірки податковим органом встановлено завищення валових витрат на суми невідповідності даних податкових розрахунків (основних та уточнюючих) місцевих податків та зборів віднесених до валових витрат по рядку 04.6 декларації на суму 102524,00 грн., чим порушено п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткуванню прибутку підприємств».

Як встановлено у судовому засіданні, ВАТ «ОПЗ»подавався розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища за 1 квартал 2009 року, однак остаточне нарахування зазначеного податку за 1 квартал 2010 року було проведено в обліку лише в 2 кварталі 2010 року.

Висновками судової економічної експертизи встановлено, що ВАТ «ОПЗ»було завищено валові витрати на суму витрат пов'язаних з нарахуванням інших податків та обов'язкових платежів у сумі 96 231,90 грн., а не у сумі 102 524,00 грн., як визначено в акті перевірки. Різницю у сумі 6293, 00 грн., по наданим документам обґрунтувати не надається за можливе, в зв'язку з тим, що дані акту перевірки не відповідають даним податкових звітів за нарахування інших податків та обов'язкових платежів ВАТ «ОПЗ».

Перевіркою податкового органу встановлено порушення п.п.5.4.6 п.5.4, п.п.5.6.1 п.5.6., п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством необґрунтовано віднесено до складу валових витрат у складі заробітної плати витрати на страхування здоров'я фізичних осіб, обов'язковість якого не передбачена законодавством, а саме за договорами №144 від 01.03.2006 року та №3-ЛС від 01.03.2006 року укладеними із АТЗТ СК »здійснено добровільне страхування здоров'я на випадок хвороби. Внаслідок чого завищено валові витрати у 2009 році на загальну суму 4 373 070 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року у сумі 1 714 818 грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 2 657 252 грн..

Суд вважає, дані порушення встановлені правомірно, оскільки, відповідно до п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону до валових витрат включаються будь -які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку, цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку, екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам, майна платника податку, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідно виду страхування, діючого на момент укладення такого договору за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних та юридичних осіб.

Отже Законом чітко визначено, що страхування життя, здоров`я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб не включаються до складу валових витрат. Таким чином, відповідно вищевикладеного страхування здоров'я на випадок хвороби не включається до складу валових витрат.

Таким чином, вищезазначені витрати не включаються до складу валових витрат, то позивачем неправомірно було включено до складу валових витрат, витрати щодо нарахування страхових внесків, а тому сума завищення валових витрат складає 1520495 грн.

Крім того, суд вважає, що податковою правомірно було встановлено завищення позивачем валових витрат щодо обов`язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, оскільки, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23 вересня 1999 року №1105-XIV страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Відповідно до ст.6 Закону України №1105-XIV суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках -члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках застраховані особи. Страховик -Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

В ході перевірки було встановлено, що особи, які застраховані за договором №101 №111/2006 від 25 травня 2006 року добровільного страхування від нещасних випадків працівників, діяльність яких безпосередньо пов'язана з підвищеною небезпекою для життя та здоров`я при прийнятті на роботу були та залишились застрахованими страхувальником -роботодавцем у Фонді соціального страхування від нещасних випадків, який є загальнообов'язковим.

Але суд не погоджується з віднесенням позивачем до складу валових витрат, витрат обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті згідно договору №101 №111/2006 від 25 травня 2006 року добровільного страхування від нещасних випадків працівників. Діяльність яких безпосередньо пов'язана з підвищеною не безпекою для життя та здоров'я, оскільки відповідно до п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону до валових витрат включаються будь -які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку, цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку, екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам, майна платника податку, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідно виду страхування, діючого на момент укладення такого договору за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних та юридичних осіб.

Отже, з огляду на вищезазначене Законом чітко визначено, що страхування життя, здоров я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб не включаються до складу валових витрат.

Страхування від нещасних випадків відповідно до ст.6 Закону України «Про страхування»від 07 березня 1996 року №85/96-ВР є видом саме добровільного страхування. Таким чином, відповідно вищевикладеного страхування від нещасних випадків не включаються до складу валових витрат.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не доведено факт правомірності прийняття ним оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення у повному обсязі, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про часткову безпідставність та необгунтованість прийняття відповідачем вказаного рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податковим органом безпідставно нараховано суму податкового зобов'язання у розмірі 22590125,09 грн..

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що рішення ДПІ у м .Южному Одеської області №0000153500/0 від 29 грудня 2010 року, частково прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягає визнанню протиправним, а позовні вимоги ПАТ «ОПЗ» підлягають задоволенню частково.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 5 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 158 -163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби, за участю прокуратури у м.Южному про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення -задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області від 29.12.2010 року №0000153500/0 в частині нарахування відкритому акціонерному товариству "Одеський припортовий завод" податку на прибуток у розмірі 22590125,09 грн.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. на користь публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (65481, Одеська область, м.Южне, вул.Заводська, буд.3).

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 09 липня 2012 року.

Суддя О.В.Глуханчук

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби, за участю прокуратури у м.Южному про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області від 29.12.2010 року №0000153500/0 в частині нарахування відкритому акціонерному товариству "Одеський припортовий завод" податку на прибуток у розмірі 22590125,09 грн.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. на користь публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (65481, Одеська область, м.Южне, вул.Заводська, буд.3).

В решті позову відмовити.

09 липня 2012 року

Суддя

.