ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 червня 2012 р. (11:50) Справа №2а-2605/12/0170/22
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчук А.А., при секретарі судового засідання Реут А.Ю., за участю представників сторін:
від позивача - Брагін О.В., Морозов С.В.,
від відповідача - Шевцова О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим, головного спеціалісту відділу оперативного реагування та екологічної безпеки управління оперативного екологічного контролю Рескомприроди Криму Шевцової О.А.
про скасування припису.
Обставини справи. Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - позивач) до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища, головного спеціаліста відділу оперативного реагування екологічної безпеки Шевцової Ольги Олександрівни (далі - відповідач) про скасування припису 9/9.1 від 24.02.2012 року.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.03.2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили останні задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті пояснила, що у повному обсязі підтримує виявлені при перевірці порушення та складений згідно останніх припис.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-ХІІ (далі - Закон України № 1264-ХІІ) відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-ХІІ, спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.
Відповідно до Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1524 "Про затвердження Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України", Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.
Згідно ст. 1 Положення про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Ради Міністрів АР Крим "Про затвердження Положення про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища" від 09.08.2005 року № 359 Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього середовища є республіканським органом виконавчої влади в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, заповідної справи, екологічної, та в межах своєї компетенції, радіаційної безпеки на території АР Крим. Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища функціонально підпорядкований Міністерству охорони навколишнього природного середовища України та входить до системи республіканських органів виконавчої влади АР Крим.
Таким чином, відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень, і відповідно дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про визнання рішення протиправними суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених позивних вимог судом встановлено наступне.
Відповідачем на підставі направлення на перевірку № 1283/91-12/4-12 від 09.02.2012р. проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині виконання пункту 3.2 припису від 05.01.2012 року № 1/9.1.
За результатами перевірки складено відповідний Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14-17.02.2012р. (далі - Акт). Із останнього вбачається порушення позивачем вимог п. 8 ст. 7, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.07.2007 № 877 (із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон), а саме: невиконання п.3.2 припису від 05.01.2011 № 2/9.1.
За результатами перевірки та на підставі Акту, відповідачем 24.02.2012року видано оскаржуваний припис № 9/9.1 (далі - Припис).
Згідно з п. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Отже акт є службовим документом, який містить фактичні дані встановлені перевіркою та висновки щодо результатів перевірки, та єдиною підставою для складення припису.
У висновку Акту відповідачем зазначено, що позивачем не виконано п. 3.2 припису від 05.01.2011 № 2/9.1, в той час, коли перевірка проводилась, щодо виконання п. 3.2 припису від 05.01.2012 № 1/9.1.
Також встановлено, що зазначена перевірка відповідно до наказу Рескомприроди Криму від 09.02.2012 р. № 79 була другою позаплановою перевіркою, проведеною відповідачем щодо виконання п.3.2 припису відповідача від 05.04.2011 р. № 35/9.1. У вказаному приписі посадовими особами Рескомприроди Криму підрозділам позивача було заборонено видобуток корисних копалин (підземної води) для виробничих потреб із свердловин №№ 5296, 5297, 5298, 5301, 2430, 6043, 6301, 5238, 5239 при відсутності спеціального дозволу на користування надрами. На виконання вказаного припису видобуток корисних копалин позивачем припинено.
Попередньою перевіркою, проведеною Рескомприроди Криму (акт від 14-29 березня 2011 року) встановлено, що видобуток (забір) підземних вод (дебіт менше 300 кубічних метрів на добу) з використанням свердловин виробничими структурними підрозділами Товариства для виробничого, господарсько-питного та господарсько-побутового водопостачання об'єктів здійснюється без спеціальних дозволів на користування надрами (передбачених Кодексом України про надра) на підставі дозволів на спеціальне водокористування (згідно з положеннями Водного кодексу України).
В свою чергу встановлено, що виробничі підрозділи позивача здійснюють забір підземних вод для використання в господарсько-побутових, господарьско-питних, технологічних цілях за допомогою артезіанських свердловин, здійснюючи спеціальне використання водних ресурсів на підставі діючих дозволів Рескомприроди Криму.
Законом України від 22.12.2010р. № 2849-УІ «Про внесення зміни до статті 23 Кодексу України про надра, щодо видобування підземних вод прямо визначено право землевласників і землекористувачів видобувати підземні води для власних господарсько- побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу без спеціальних дозволів на користування надрами. Отже, після внесенням змін до ст.23 Кодексу України про надра, видобуток підземних вод як загальнодержавної корисної копалини без оформлення спеціальних дозволів на користування надрами став можливим для господарсько-питного та господарсько-побутового водопостачання виробничих підрозділів позивача (як землекористувача).
Наказом Мінекоресурсів України від 30.06.2011 р. № 20 (зареєстрованому в Мін'юсті України від 15.07.2011 р. за № 881/19619), з 08.08.2011 р. введена «Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», згідно п.п. 1.2 і 9.1 якої самовільним водокористуванням є використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води). Відповідно до даної Методики розраховується збиток, заподіяний державі самовільним використанням водних ресурсів, тобто видобуванням підземних вод для виробничих (технологічних) потреб без дозвільних документів (спеціальних дозволів на користування надрами).
Під час першої позапланової перевірки, проведеної відповідачем (акт від 26-29 грудня 2011 року) ніяких порушень виконання п.3.2 припису від 05.04.2011 р. № 35/9.1 встановлено не було. З огляду на вказане позивачем в повному обсязі виконано вимоги п. 3.2. припису Рескомприроди Криму від 05.01.2011 року № 35/9.1, і відповідно належним чином реалізує своє право видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб та господарсько-питного водопостачання на підставі виданих дозволів на спеціальне використання та узгоджених нормативних розрахунків водоспоживання і лімітів.
Не зважаючи на зазначене, відповідачем складено Акт про порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі якого видано Припис.
Як вбачається із Акту, на підставі нормативних документів СРСР, а саме ГОСТ 17.1.1.04-80, встановлено, що позивачем не виконаний п. 3.2. припису від 05.01.2011 року № 35/9.1, тобто видобуток підземних вод для виробничих потреб не виключено.
Статтею 25 Водного кодексу України визначено, що державний облік водокористування, в тому числі використання підземних вод ведеться за формами, затвердженими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань статистики за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Відповідно до «Інструкції щодо заповнення форми № 2-ТП (водгосп)», затвердженої наказом Держкомстату України від 30.09.1997 р. № 230 (зареєстрованому в Мін'юсті України від 16.10.1997 р. За № 480/2284) чітко визначено, що державному обліку підлягає використання води промисловими підприємствами, у тому числі обсяги води, використаної (за встановленою в даній «Інструкції ...» класифікації), окремо для: води, використаної для задоволення всіх господарських, побутових і комунальних потреб населення і працівників на підприємствах і в організаціях; води, використаної для виробничих (технічних) потреб підприємств і організацій.
Встановлено, що з урахуванням прямих вимог природоохоронного і ресурсного законодавства України Рескомприроди Криму при затвердженні розрахунків індивідуальних поточних балансових норм водоспоживання також розділив водоспоживання підрозділів Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» окремо за цільовим призначенням - виробничі потреби і господарсько-побутові потреби (листи від 06.11.2009 р.№№ 10319-10324/5-4 і від 30.12.2011 р.№№ 13525 - 13532/3.1-06/4-11).
На підставі зазначених офіційних погоджень Рескомприроди Криму, ним узгоджені Розрахунки ліміту використання води та водовідведення для всіх підрозділів Товариства, а саме проведено чітке лімітування використання підземних вод окремо для господарсько- побутових і виробничих потреб.
Відповідно до вимог Водного кодексу України, позивач отримав від Рескомприроди Криму дозволи на спеціальне використання підземних вод для господарсько-побутових, господарсько-питних і виробничих потреб наступних структурних підрозділів Товариства: УВГ - Укр-Кри №571, БПТЗ і К - Укр-Кри №59, УПСГ - Укр-Кри №852. Всі вказані дозволи погоджені органами Державної служби геології і надр України, а також CEC. У вказаних дозволах Рескомприроди Криму, маються розрахунки використання води (індивідуальні поточні балансові норми) для технологічних цілей і окремо для господарсько-побутових і господарсько-питних потреб працівників Товариства.
Згідно зі ст. 23 Кодексу України про надра, землекористувачі в межах наданих їм ділянок мають право видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб та господарсько-питного водопостачання (за умови, що продуктивність водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу) без спеціальних дозволів на користування надрами. Таким чином, в законодавстві України прямо визначено право землекористувача використовувати підземні води для конкретних цілей незалежно від класифікаторів ГОСТів колишнього СРСР.
Відповідно до норм діючого законодавства позивач є постійним землекористувачем ділянок, на яких розташовані виробничі підрозділи, що підтверджується відповідними державними актами, які досліджувались відповідачем під час перевірок та викладені у Акті перевірки від 14-29 березня 2011 року. З огляд у на зазначене позивач має право добувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб та господарсько-питного водопостачання без спеціальних дозволів на користування надрами при дотриманні законодавчо встановленого ліміту добового забору води (не більше 300 кубічних метрів на добу по водозабірного спорудження). При цьому добовий дебет видобутку води становить від 1,4 до 179 кубічних метрів по підприємству.
Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545-ХІІ встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать законам України. З прийняттям Водного кодексу України, Кодексу України про надра, Земельного кодексу України, ГОСТ 17.1.1.04-80 колишнього СРСР встановлює тільки класифікацію підземних вод по цілях водокористування незалежно від характеру використання підземних вод (п.1 даного ГОСТу) і не має ніякого відношення до реалізації українськими підприємствами- землекористувачами своїх законних прав на видобуток підземних вод для чітко визначених цілей в рамках чинного водного, гірничого та земельного законодавства України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порушення зазначених правових норм, відповідачем жодними доказами не доведено правомірності своїх дій по прийняттю припису, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1,2 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, відповідно до задоволених позовних вимог.
Під час судового засідання, яке відбулось 07.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 12.06.2012 року.
Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим, головного спеціалісту відділу оперативного реагування та екологічної безпеки управління оперативного екологічного контролю Рескомприроди Криму Шевцової О.А. №9/9.1 від 24.02.20212 року.
3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" судовий збір у розмірі 32,19 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.