Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2006 р.                                                               Справа №44/209-06      

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Токара М.В., судді Лакізи В.В.,судді  Шепітько І.І.

при секретарі Саутенко К.О.

за участю представників сторін:

позивача -Ольховский Л.І. дор. №66-01-16/125 від 14.08.2006 р., Дмитрієва І.В. дор. №66-01-16/4 від 06.01.2006 р.,

відповідача -ОСОБА_1 дов. від 20.10.2006 р., ОСОБА_2 дов. від 17.08.2006 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. НОМЕР_1 на рішення господарського суду Харківської області від 29.08.06 по справі № 44/209-06

за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", м. Харків

до  Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про примусове виселення

встановила:

          Рішенням господарського суду Харківської області від 29.08.06 по справі № 44/209-06 (суддя Білоусова Я.О.) задоволені позовні вимоги позивача -виселено приватного підприємця ОСОБА_3 із займаних ним приміщень за АДРЕСА_1площею 145,3 кв.м та АДРЕСА_2 площею 3,7 кв.м та передано ці приміщення Національному технічному університету "Харківський політехнічний інститут".

          Відповідач не погодився з рішенням господарського суду та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою,          в якій посилаючись на те, що при винесенні рішення суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права,  просить суд скасувати  рішення господарського суду Харківської області від 29.08.06 по справі № 44/209-06 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

          Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційний суд рішення господарського суду Харківської області від 29.08.06 по справі № 44/209-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, мотивуючи тим, що вказане рішення є законним та обґрунтованим.          

                    Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

          Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд виселити приватного підприємця ОСОБА_3 із займаних на підставі договорів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 приміщень за АДРЕСА_1, площею 145,3 кв.м та АДРЕСА_2 площею 3,7 кв.м.

17 серпня 2006 року позивач надав уточнення до позовних вимог, в якому уточнив п. 1 резолютивної частини позовної заяви, виклавши його у такій редакції: примусово виселити приватного підприємця ОСОБА_3 із займаних ним приміщень за АДРЕСА_1, площею 145,3 кв.м та АДРЕСА_2 площею 3,7 кв.м та передати вищевказані приміщення Національному технічному університету "Харківський політехнічний інститут". Дане уточнення було прийняте судом.

          Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2000 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди НОМЕР_2, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 8 кв.м, розташовані за АДРЕСА_1. Відповідно до п. 10.1. договору НОМЕР_2 був встановлений його термін дії з 01.03.2000р. до 01.03.2001р.

Згідно додаткових угод НОМЕР_4 до договору НОМЕР_2 орендована площа була збільшена до 145,3 кв.м, а термін дії договору було продовжено до 01.03.2005р.

З матеріалів справи також вбачається, що 01 березня 2002р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди НОМЕР_2-1, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування  нежитлові приміщення площею 3,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до п. 10.1. термін дії договору був встановлений з 01.03.2002р. до 01.03.2003р.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди НОМЕР_2-1 термін дії договору було продовжено до 01.03.2005р.

З матеріалів справи також вбачається, що 30.03.2005 р. відповідач звернувся до позивача з листом НОМЕР_5, в якому просив позивача продовжити термін дії договорів оренди НОМЕР_2 та НОМЕР_3. Позивач надав згоду на продовження терміну дії договорів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на 11 місяців, тобто строком до 01.02.2006 р., що підтверджується листами НОМЕР_6 та НОМЕР_7.

17 лютого 2006 року позивач рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача направив лист НОМЕР_8, в якому повідомив про закінчення строків дії договорів і зазначив про необхідність у строк до 01.03.2006 р. здати приміщення позивачу по акту здачі-приймання у нормальному технічному стані.

Згідно листа Укрпошти НОМЕР_9, працівники поштового відділення лист з повідомленням ПП ОСОБА_3 доставляли згідно його адреси 20.02.2006 р., 21.02.2006 р., 14.03.2006 р.,але лист не було вручено, в зв”язку з відсутністю адресата. В дні доставки листа в поштовій скринці відповідача були залишені повідомлення про те, що на його призвіще надійшов лист з повідомленням.

Посилаючись на вказаний лист позивача про відмову від продовження терміну дії договорів оренди, а також на частину 2 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін  про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо виселення приватного підприємця ОСОБА_3 із займаних ним приміщень за АДРЕСА_1площею 145,3 кв.м. та АДРЕСА_2 площею 3,7 кв.м. та передачі вказаних приміщеннь Національному технічному університету "Харківський політехнічний інститут", виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, після направлення позивачем відповідачу рекомендованого листа від 17 лютого 2006 року НОМЕР_8, відповідачем на адресу позивача був направлений лист від 21.02.2006 р. про продовження терміну дії договорів оренди. Вказаний лист був отриманий позивачем, що підтверджується відміткою відділу діловодства та канцелярії НТУ  "Харківський політехнічний інститут".

Доказів направлення на адресу відповідача відповіді на його лист від 21.02.2006 р. позивач не надав. Як вбачається з доказів, наданих відповідачем, після обміну сторонами вищевказаними листами, позивач продовжував надавати відповідачу приміщення в оренду, при цьому позивач надавав відповідачеві для підписання акти виконаних робіт (як по договору НОМЕР_2, так і по договору НОМЕР_3), в яких зазначено, що позивач виконав умови договору та надав   “ в своєму приміщенні площу …” (площа вказана відповідно договорів). Вказані акти виконаних робіт надавалися відповідачу кожного місяця, крім того надавалися і рахунки на оплату, відповідно до яких відповідач щомісячно здійснював оплату. Акти виконаних робіт підписувалися позивачем та відповідачем, а підписи скріплювалися печатками.

Крім того, як вже зазначалось, позивач продовжує надавати відповідачу акти виконаних робіт по договорам оренди та виставляти рахунки з орендною платою, які відповідач сплачує своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується копіями рахунків та актів виконаних робіт за червень та липень 2006 року, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.68-72), а також копіями рахунків та актів виконаних робіт за серпень та вересень 2006 року, які були надані відповідачем до матеріалів справи при розгляді справи в апеляційній інстанції, оскільки ці акти підписувались у межах апеляційного оскарження справи і під час розгляду справи господарським судом, їх не існувало.

Слід також зазначити, що в актах виконаних робіт була зазначена не тільки орендна плата, а і експлуатаційні витрати та комунальні послуги за кожний місяць користування орендованими приміщеннями.

Таким чином, з наданих актів виконаних робіт слідує, що позивач фактично підтверджував те, що відповідач  користується орендованими приміщеннями відповідно до договорів оренди НОМЕР_2 від 01.03.2000 р. та НОМЕР_3 від 01.03.2002р., а також те, що договори оренди є чинними і по вказаним договорам існують правовідносини між сторонами та по них виконувались обов”язки сторін, передбачені договорами оренди НОМЕР_2 та НОМЕР_3,  тобто надання приміщення орендодавцем, користування приміщенням орендарем та сплата ним орендодавцю орендної плати.

Згідно ч.1 ст.642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно із ч.2 ст.642 Цивільного кодексу, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як вже зазначалось, з матеріалів справи вбачається, що позивач надавав приміщення та надавав  підписані акти виконаних робіт за договорами оренди НОМЕР_2 та НОМЕР_3, тобто ці дії є підтвердженням наміру позивача на продовження терміну дії договорів оренди.

Таким чином, відповідач правомірно вважав договори такими, що продовжили термін дії та є дійсними, оскільки відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, в разі, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму та за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніш встановлений договором.

Зазначеним обставинам господарським судом Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення не була надана належна правова оцінка та не були застосовані відповідні норми матеріального права, що регулюють орендні відносини та відносини майнового найму,  в зв”язку з чим рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права та підлягає  скасуванню.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає позовні вимоги щодо виселення приватного підприємця ОСОБА_3 із займаних ним приміщень за АДРЕСА_1площею 145,3 кв.м та АДРЕСА_2 площею 3,7 кв.м та передачі вказаних приміщеннь Національному технічному університету "Харківський політехнічний інститут" є необгрунтованими і в зв”язку з чим задоволенню не підлягають.

                    На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 29.08.06 по справі № 44/209-06 прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим рішення підлягає  скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

       Керуючись статтями  99, 101, п.2 статті 103, п.п.1,4 ст.104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

постановила:       

Апеляційну скаргу відповідача  задовольнити.

            Рішення господарського суду Харківської області від 29.08.06 по справі № 44/209-06   скасувати.

          В задоволенні позовних вимог відмовити.         

         Головуючий суддя                                                           Токар М.В. 

                                 суддя                                                          Лакіза В.В.

                                суддя                                                           Шепітько І.І.