УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "10" липня 2012 р. Справа № 18/5007/695/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Сімчук І.А., довіреність від 03.07.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (м.Київ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (смт.Попільня)

про стягнення 6867,22грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 6867,22грн. боргу по невідшкодованим витратам балансоутримувача на утримання орендованого майна та комунальним послугам.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, на виконання вимог ухвали господарського суду від 15.06.2012р. надав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та довідку, в якій позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на день судового засідання не змінилась та складає 6867,22грн.

Також, представник позивача надав в судове засідання додаткові письмові пояснення (а.с.56-58), рахунки, які виставлялись відповідачу та докази часткових оплат відповідачем.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.52).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Житомирській області та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди індивідуально визначеного майна №827, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - частину приміщення площею 5,0 кв.м. будівлі залізничного вокзалу станції Попільня, що перебуває на балансі Козятинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.13-18).

На виконання умов договору оренди №827 орендодавець та балансоутримувач передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування частину приміщення площею 5,0 кв.м. будівлі залізничного вокзалу станції Попільня, про що свідчить акт приймання-передачі від 31.03.2009р. (а.с.20).

Пунктом 5.11 договору оренди нерухомого майна №827 від 31.03.2009р. сторони передбачили, що орендар зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг і сплаті земельного податку та з іншими організаціями, які надають послуги орендарю відповідно до чинного законодавства.

Так, 31.07.2009р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" в особі структурного підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень (позивач) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач) укладений договір про компенсацію спожитих комунальних та інших послуг та витрат з утримання орендованого майна та договір про відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат від 01.01.2011р. (а.с.21-28), відповідно до яких Залізниця взяла на себе зобов'язання постачати орендарю комунальні послуги в потрібних йому обсягах, а орендар зобов'язався оплачувати одержані комунальні послуги.

Комунальні послуги постачаються орендарю в обсягах згідно з калькуляцією, яка є невід'ємною частиною договору. Сума компенсації витрат з утримання орендованого майна визначена калькуляцією №1, сума компенсації витрат по платі за землю визначена калькуляцією №2, які є невід'ємною частиною договору (п.п.2.1-2.3 договору від 31.07.2009р., п.1.6, підпункт 1.6.1-1.6.2 договору від 01.01.2012р.).

Пунктами 7.3 договору від 31.07.2009р. та підпунктом 2.2.1 договору від 01.01.2011р. встановлено, що орендар зобов'язаний не пізніше 5-ти банківських днів після отримання від залізниці рахунку, вносити на р/р рахунок залізниці суму відшкодування витрат, згідно виставленого рахунку.

З матеріалів справи вбачається, за період з 01.01.2010р. по 29.03.2012р. позивач виставив відповідачу рахунки на загальну суму 9954,02грн., які складаються з компенсації за комунальні послуги та відшкодуванню плати за землю (а.с.66-84).

Орендар свої зобов'язання щодо відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та комунальних послуг виконав частково на суму 3086,80грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.62-64)., внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 6867,22грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію від 18.11.2011р. за №НЮ-16-390/11П з вимогою погасити заборгованість (а.с.38-39), проте останній залишив її без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 6867,22грн. на підставі договорів №43 ДНЛ-2 від 31.07.2009р. та №ПЗ/ДН-2-116575/НЮ від 13.09.2011р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, пунктом 7.3 договору від 31.07.2009р. та підпунктом 2.2.1 договору від 01.01.2011р. встановлено, що орендар зобов'язаний не пізніше 5-ти банківських днів після отримання від залізниці рахунку, вносити на р/р рахунок залізниці суму відшкодування витрат, згідно виставленого рахунку.

Судом встановлено, що відповідач відшкодував комунальні та експлуатаційні витрати з утримання орендованого майна частково.

Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем в повному обсязі не провів. Натомість, наявність заборгованості в сумі 5112,55грн. станом на 01.01.2012р. не заперечувалась відповідачем, що вбачається із акту звірки розрахунків, підписаним представниками обох сторін (а.с.40).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 6867,22грн.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (13500, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1)

на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м.Київ, вул.Лисенка, 6, код 04713033)

- 6867,22грн. боргу;

- 1609,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.07.2012р.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек.з повід.)