Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року Справа №АС-11/194-06
Судова колегія у складі: головуючий суддя Токар М.В.,
суддя Лакіза В.В. , суддя Шепітько І.І.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників:
прокуратури Харківської області –Зуєва І.В. посв. №249 від 08.06.2005 р.,
позивача –Барбіна І.О. дов. від 06.06.2006 р.,
відповідача –Півцаєва В. О. дов. №01-75/2483 від 23.05.2006 р.,
3-ї особи –не з”явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора вх. №2788Х/1-10 на постанову господарського суду Харківської області від 20.06.2006 р. по справі № АС-11/194-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліс-2003”, м. Харків,
до Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Печенізька районна державна адміністрація,
за участю прокуратури Харківської області
про визнання нечинним розпорядженя
встановила:
Постановою господарського суду Харківської області від 20.06.2006 р. по справі № АС-11/194-06 (суддя Черленяк М.І.) задоволені позовні вимоги позивача –визнано нечинним розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 18.05.2006 р. №265 “Про розгляд протесту прокурора Харківської області”.
Прокурор не погодився з вказаною постановою та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду Харківської області 20.06.2006 р. по справі № АС-11/194-06 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якому просить суд залишити постанову господарського суду Харківської області від 20.06.2006 р. по справі № АС-11/194-06 без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення, мотивуючи тим, що вказана постанова є законною та обгрунтованою.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому підтримав вказану апеляційну скаргу та просить постанову господарського суду Харківської області 20.06.2006 р. по справі № АС-11/194-06 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Третя особа заперечення на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання не з”явилася. Враховуючи, що третя особа була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розгляд справи за відсутністю третьої особи за наявними матеріалами справи.
В судовому засіданні 11.10.2006 р. було оголошено перерву до 12.10.2006 р. для витребування додаткових доказів, в судовому засіданні 12.10.2006 р. було оголошено перерву до 18.10.2006 р. для ознайомлення сторін з додатково наданими доказами.
18.10.2006 р. судове засідання було продовжено.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши прокурора, представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд визнати нечинним Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 18.05.2006 року № 265 “Про розгляд протесту прокурора Харківської області”. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оспорюване Розпорядження прийнято в порушення його прав та чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 лютого 2005 року Голова Харківської облдержадміністрації розглянувши три заяви позивача на отримання в оренду трьох земельних ділянок прийняв три Розпорядження: № 39 “Про вилучення та надання в оренду із зміною цільового призначення земельної ділянки ТОВ “Ліс-2003” для створення зони відпочинку та розміщення будинків на території Печенізького району”; № 40 ”Про вилучення та надання в оренду із зміною цільового призначення земельної ділянки ТОВ “Ліс-2003” для створення зони відпочинку та розміщення будинків на території Печенізького району”; № 41 “Про вилучення та надання в оренду із зміною цільового призначення земельної ділянки ТОВ “Ліс-2003” для створення зони відпочинку та розміщення будинків на території Печенізького району”.
17 квітня 2006 року прокурором Харківської області був внесений протест на вказані три розпорядження, в яких поставлено питання про їх скасування. Як вбачається із змісту протесту прокурора земельні ділянки, які надані в оренду ТОВ “Ліс-2003” Розпорядженнями від 02.02.2005 року №№ 39, 40, 41, межують між собою, складають єдиний масив вкритий лісом площею 29, 7 га та вилучені у одного користувача, одночасно будуть використовуватися для одних і тих же цілей, що не відповідає статті 149 Земельного кодексу, відповідно до якої вилучення земельних ділянок лісового фонду площею понад 10 га проводиться Кабінетом Міністрів України, а не облдержадміністрацією.
Відповідач задовольнив протест прокурора та 18.05.2006 року прийняв Розпорядження № 265 “Про розгляд протесту прокурора Харківської області”, відповідно до якого були скасовані раніше прийняті Розпорядження від 02.02.2005 року №№ 39, 40, 41 .
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання нечинним розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 18.05.2006 р. №265 “Про розгляд протесту прокурора Харківської області”, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядження Харківської обласної адміністрації від 18.05.2006 р. №265 було прийняте на підставі статті 149 Земельного кодексу України та статті 6 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”.
Відповідно до частини 1 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (частина 2 статті 149).
Повноваження обласних державних адміністрацій визначені частиною 6 статті 149 Земельного кодексу України, відповідно до якої обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному ористуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів ля всіх потреб, крім випадків, визначених частинами 5 та 9 цієї статті.
Частина 5 статті 149 Земельного кодексу України визначає повноваження районних державних адміністрацій, а частина 9 Кабінету Міністрів України, встановлює, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - рілля, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення.
Згідно статті 6 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Однак відповідно до частини 2 статті 43 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Таким чином, судова колегія вважає, що при прийнятті відповідачем оскаржуваного розпорядження ним не були враховані вимоги частини 2 статті 43 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, в зв”язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що господарський суд Харківської області правильно встановив обставини справи і прийняв постанову від 20.06.2006 р. по справі № АС-11/194-06 з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв’язку з чим апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 165, 195, п.1 статті 198, статтями 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
ухвалила :
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області 20.06.2006 р. по справі № АС-11/194-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Справу направити до господарського суду Харківської області.
Ухвалу складено в повному обсязі 19 жовтня 2006 року.
Головуючий суддя Токар М.В.
суддя Лакіза В.В.
суддя Шепітько І.І.