Справа № 2 - А - 183 / 2007 р.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2007 року Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Юзвик М.М.
секретаря Поліщук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ,
ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації,
про визнання незаконною відмову суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії та стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 03.08.2007 року звернувсь до суду з названим позовом мотивуючи його тим , що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 (другої) категорії, і згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат , розмір якої визначається на момент виплати , але відповідачем виплачено вказану допомогу за 2004 - 2006 роки у значно нижчому розмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести доплату вказаної грошової допомоги , то позивач просить суд визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації щодо виплати недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2004 рік , 2005 рік , 2006 рік , виходячи з розміру мінімальної заробітної плати та стягнути з відповідача на його користь 4223 гривні 30 коп. недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2004 - 2006 роки.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги адміністративного позову , посилаючись на обставини викладені у позові.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав .
Заслухавши пояснення позивача , представника відповідача , дослідивши письмові докази , суд приходить до висновку , що позов підлягає до задоволення .
По справі судом встановлено , що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , 2 (другої) категорії , підтверджується посвідченням серії А№ НОМЕР_1 від 29.12.1992 року, переоформленого 23.04.1998 року
Відповідно до ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - п'ять мінімальних заробітних плат, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році 3 (три) мінімальні заробітні плати , розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати . Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення .
Судом встановлено , що відповідачем виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу у слідуючи розмірах : за 2004 рік - 26 гривень 70 коп.; за 2005 рік - 100 гривень; за 2006 рік - 100 гривень . Ці обставини підтверджуються довідкою управління та не оспорюються відповідачем .
Зазначена допомога на оздоровлення виплачується управлінням соцзахисту населення в тих розмірах , які встановленні постановою KM України від 26.07.1996 року за № 836 „ Про компенсаційні виплати особам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ за період з 2005 року .
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати .
В своїх письмових запереченнях проти позову відповідач посилається на те , що щорічна допомога на оздоровлення виплачується згідно ст. 62 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ його застосування проводиться у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України , рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України , місцевими органами державної влади , всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. А саме в розмірах , які визначені КМУ виходячи з реальних можливостей Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями і враховуючи ст. 95 Конституції України . Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації є розпорядником коштів , які виділяються на виконання Чорнобильських програм згідно Закону України „ про державний бюджет України на 2007 рік „ та проводить виплати відповідно до кошторисних призначень та паспортів бюджетних програм затверджених на рік , тому виплати позивачу вказану суму управління праці та соціального захисту населення не має можливостей в зв'язку з відсутності коштів . Такі виплати не передбачені кошторисом та не закладені в Державному бюджеті.
Але з цими запереченнями відповідача суд не може погодитись з наступних підстав . Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України .
За ст. 113 Конституції України , KM України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України , актами Президента України .
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади , органи місцевого самоврядування , їхні посадові і службові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбаченні Конституцією та законами України .
Розмір допомоги на оздоровлення , визначений вказаними вище постановами KM України суперечить вимогам ст.48 Закону та іншим нормам Законів .
Так , відповідно до ст. 89 Закону України „ Про державний бюджет України на 2004 рік „ з 1 січня 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений на рівні 205 гривень на місяць , з 1 вересня 2004 року - 237 гривень на місяць .
Ст. 83 Закону України „ Про державний бюджет України на 2005 рік „ установлений з 1 січня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати 262 гривень на місяць , з 1 квітня 2005 року - 290 гривень , з 1 липня 2005 року - 310 гривень , з 1 вересня 2005 року - 332 гривні.
Згідно з ст. 83 Закону України „ Про державний бюджет України на 2006 рік „ установлений з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 гривень на місяць , а з 1 липня 2006 року - 375 гривень , з 1 грудня 2006 року 400 гривень .
Всі вказані Закони не мали жодних обмежень щодо застосування ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ , яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат , а навпаки ст. 2 вказаного Закону України „ Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік „ передбачено обов'язок KM України здійснювати застосування цих норм .
Ст. 95 Конституції України , на яку посилається представник відповідача, передбачено , що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби , розмір , і цільове спрямування цих видатків .
Але Законами про Державний бюджет України на відповідні роки розмір вказаної допомоги не визначений , як наприклад , розмір одноразової грошової допомоги ветеранам війни , на яких поширюється чинність Закону України „ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціальний захист „ .
Крім того , ст. 62 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ , на яку також посилається відповідач заперечуючи проти позову, надає KM право визначати порядок застосування цього Закону, але не делегує йому повноважень щодо визначення розміру допомоги на оздоровлення , встановленої цим Законом . Відповідно до ст. 71 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами , крім законів про внесення змін до цього Закону .
Слід зазначити , що дію положень ст. 48 вказаного Закону зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законом України від 20.12.2005 року № 3235 - ІУ , до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала .
Між тим , визначені постановою KM України № 836 розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися тривалий час незмінними , хоча розмір мінімальної заробітної плати неодноразово змінювавсь , а з 2005 року постановою KM № 562 розмір цієї допомоги був змінений , але в супереч ст. 48 Закону він також визначений у твердій грошовій сумі.
Отже , оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами , то суд вважає , що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст. 48 Закону „ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати , а не постанови KM України № 836 та № 562 .
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України , закону України , міжнародному договору , згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України , або іншому правовому акту , суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу .
Отже , враховуючи наведене , управління соцзахисту населення повинно було виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати .
За ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який обчислюється з дня , коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів .
Вказаний строк застосовується судом за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін , на що вказано в ст. 100 КАС України .
Представник відповідача в судовому засіданні не просив суд застосовувати вказаний строк , і в своїх письмових запереченнях також на строк відповідач не посилається .
Інших строків для звернення до адміністративного суду по даній категорії справ ні КАС , ні іншими законами не встановлено .
На письмову заяву позивача було надано управлінням соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації офіційне письмове роз'яснення щодо виплати вказаної допомоги на оздоровлення та відмовлено в проведенні перерахунку цієї допомоги з тих же підстав що зазначені у запереченні проти позову , що стверджується копією зазначеного листа за № 2008 від 18.07.2007 року , тобто про порушення своїх
прав позивач фактично дізнавсь після вказаної відмови та після ознайомлення з рішеннями Верховного Суду України та Вищого Адміністративного Суду України , щодо практики застосування законодавства, яке регулює порядок виплати вказаної грошової допомоги на оздоровлення.
Таким чином , суд вважає за можливе визнати відмову відповідача щодо перерахунку вказаної грошової допомоги неправомірною та стягнути на користь позивача з відповідача недоотриману суму допомоги на оздоровлення із врахуванням мінімальної заробітної плати на момент виплати допомоги за мінусом виплаченої допомоги , відповідно слідуючи розрахункам :
За 2004 рік фактично сплачено 26 грн. 70 коп., підлягає сплаті згідно Закону (205 х 5 ) = 1025 гривень , розмір недоотриманої суми (1025 - 26.70 ) = 998 грн. 30 коп.
За 2005 рік фактично виплачено 100 гривень , підлягає сплаті згідно Закону (310 грн. х5 ) = 1550 гривень , розмір недоотриманої суми (1550 - 100 ) = 1450 гривень .
За 2006 рік фактично виплачено 100 гривень , підлягає сплаті згідно Закону ( 375 грн. х5 ) = 1875 гривень , розмір недоотриманої суми ( 1875 - 100) = 1775 гривень 00 коп.
Всього за 2004 , 2005 , 2006 роки фактично сплачено 226 гривень 70 коп , підлягає сплаті згідно Закону 4450 гривень , розмір недоотриманої суми 4223 гривень 30 коп.
На підставі ст. 4 Декрету KM України „ Про державне мито „ позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави .
КЕРУЮЧИСЬ СТ.СТ. 19, ПЗ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ , СТ.СТ. 48, 62, 71 ЗАКОНУ УКРАЇНИ „ ПРО СТАТУС І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ „ , СТ.83 ЗАКОНУ УКРАЇНИ „ ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ НА 2005 РІК „ , СТ.СТ. 6, 9, 17, 89, 99,100, 158-163, 185,186 КАС УКРАЇНИ , СУД, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати відмову управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації щодо перерахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення , ОСОБА_1, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати - неправомірною .
Стягнути з управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації (Київська область смт. Володарка, вул. Коцюбинського , 13 ) на користьОСОБА_1, 4223 гривень 30 коп. недоотриманої суми одноразової грошової допомоги за 2004 ,2005 ,2006 роки .
Від сплати державного мита ( судового збору ) позивача звільнити .
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Володарський районний суд Київської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови