Судове рішення #2384841
Справа № 2 - А - 184/ 2007 р

Справа № 2 - А - 184/ 2007 р.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2007 року Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді:                            Юзвик М.М.

секретаря                                           Поліщук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ,

ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації,

про визнання незаконною відмову суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії та стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 07.08.2007 року звернувсь до суду з названим позовом мотивуючи його тим , що він є евакуйованим із зони відчуження Чорнобильській АЕС 2 (другої) категорії, і згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі З мінімальних заробітних плат , розмір якої визначається на момент виплати , але відповідачем виплачено вказану допомогу за 2004 - 2006 роки у значно нижчому розмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести доплату вказаної грошової допомоги , то позивач просить суд визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації щодо виплати недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2004 рік, 2005 рік , 2006 рік , виходячи з розміру мінімальної заробітної плати та стягнути з відповідача на його користь  2563 гривні   60 коп. недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2004 - 2006 роки.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги адміністративного позову, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав .

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази , суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення .

По справі судом встановлено , що позивач  ОСОБА_1 є евакуйованим із зони відчуження Чорнобильській АЕС , 2 (другої) категорії , підтверджується посвідченням серії Б №  НОМЕР_1 від  04.11.1992 року .

Відповідно до ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - п'ять мінімальних заробітних плат, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році 3 (три) мінімальні заробітні плати , розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати . Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення .

Судом встановлено , що відповідачем виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу у слідуючи розмірах : за 2004 рік -15 гривень 70 коп. ; за 2005 рік -15 гривень 70 коп.;    за 2006 рік - 75 гривень .

Ці обставини підтверджуються довідкою управління та не оспорюються відповідачем .

Зазначена допомога на оздоровлення виплачується управлінням соцзахисту населення в тих розмірах , які встановленні постановою KM України від 26.07.1996 року за№ 836 „

 

Про компенсаційні виплати особам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ за період з 2005 року .

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

В своїх письмових запереченнях проти позову відповідач посилається на те , що щорічна допомога на оздоровлення виплачується згідно ст. 62 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ його застосування проводиться у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України , рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України , місцевими органами державної влади , всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. А саме в розмірах , які визначені КМУ виходячи з реальних можливостей Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями і враховуючи ст. 95 Конституції України . Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації є розпорядником коштів , які виділяються на виконання Чорнобильських програм згідно Закону України „ про державний бюджет України на 2007 рік „ та проводить виплати відповідно до кошторисних призначень та паспортів бюджетних програм затверджених на рік , тому виплати позивачу вказану суму управління праці та соціального захисту населення не має можливостей в зв'язку з відсутності коштів . Такі виплати не передбачені кошторисом та не закладені в Державному бюджеті.

Але з цими запереченнями відповідача суд не може погодитись з наступних підстав . Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України .

За ст. 113 Конституції України , KM України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України , актами Президента України .

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади , органи місцевого самоврядування , їхні посадові і службові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбаченні Конституцією та законами України .

Розмір допомоги на оздоровлення , визначений вказаними вище постановами KM України суперечить вимогам ст.48 Закону та іншим нормам Законів .

Так , відповідно до ст. 89 Закону України „ Про державний бюджет України на 2004 рік „ з 1 січня 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений на рівні 205 гривень на місяць , з 1 вересня 2004 року - 237 гривень на місяць .

Ст. 83 Закону України „ Про державний бюджет України на 2005 рік „ установлений з 1 січня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати 262 гривень на місяць , з 1 квітня 2005 року - 290 гривень , з 1 липня 2005 року - 310 гривень , з 1 вересня 2005 року - 332 гривні.

Згідно з ст. 83 Закону України „ Про державний бюджет України на 2006 рік „ установлений з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 гривень на місяць , а з 1 липня 2006 року - 375 гривень , з 1 грудня 2006 року 400 гривень .

Всі вказані Закони не мали жодних обмежень щодо застосування ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ , яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат , а навпаки ст. 2 вказаного Закону України „ Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік „ передбачено обов'язок KM України здійснювати застосування цих норм .

 

Ст. 95 Конституції України , на яку посилається представник відповідача, передбачено , що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби , розмір, і цільове спрямування цих видатків .

Але Законами про Державний бюджет України на відповідні роки розмір вказаної допомоги не визначений , як наприклад, розмір одноразової грошової допомоги ветеранам війни , на яких поширюється чинність Закону України „ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціальний захист „ .

Крім того , ст. 62 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ , на яку також посилається відповідач заперечуючи проти позову , надає KM право визначати порядок застосування цього Закону , але не делегує йому повноважень щодо визначення розміру допомоги на оздоровлення , встановленої цим Законом . Відповідно до ст. 71 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами , крім законів про внесення змін до цього Закону .

Слід зазначити , що дію положень ст. 48 вказаного Закону зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законом України від 20.12.2005 року № 3235 - ІУ , до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала .

Між тим , визначені постановою KM України № 836 розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися тривалий час незмінними , хоча розмір мінімальної заробітної плати неодноразово змінювавсь , а з 2005 року постановою KM № 562 розмір цієї допомоги був змінений , але в супереч ст. 48 Закону він також визначений у твердій грошовій сумі.

Отже , оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами , то суд вважає , що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст. 48 Закону „ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати , а не постанови KM України № 836 та № 562 .

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України , закону України , міжнародному договору , згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України , або іншому правовому акту , суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу .

Отже , враховуючи наведене , управління соцзахисту населення повинно було виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати .

За ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який обчислюється з дня , коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів .

Вказаний строк застосовується судом за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін , на що вказано в ст. 100 КАС України .

Представник відповідача в судовому засіданні не просив суд застосовувати вказаний строк, і в своїх письмових запереченнях також на строк відповідач не посилається .

Інших строків для звернення до адміністративного суду по даній категорії справ ні КАС , ні іншими законами не встановлено .

На письмову заяву позивача було надано управлінням соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації офіційне письмове роз'яснення щодо виплати вказаної допомоги на оздоровлення та відмовлено в проведенні перерахунку цієї допомоги з тих же підстав що зазначені у запереченні проти позову , що стверджується копією зазначеного листа за № 1982 від 16.07.2007 року , тобто про порушення своїх

 

прав позивач фактично дізнавсь після вказаної відмови та після ознайомлення з рішеннями Верховного Суду України та Вищого Адміністративного Суду України , щодо практики застосування законодавства, яке регулює порядок виплати вказаної грошової допомоги на оздоровлення.

Таким чином , суд вважає за можливе визнати відмову відповідача щодо перерахунку вказаної грошової допомоги неправомірною та стягнути на користь позивача з відповідача недоотриману суму допомоги на оздоровлення із врахуванням мінімальної заробітної плати на момент виплати допомоги за мінусом виплаченої допомоги , відповідно слідуючи розрахункам :

За 2004 рік фактично сплачено 15 грн. 70 коп., підлягає сплаті згідно Закону (205 х 3 ) = 615 гривень , розмір недоотриманої суми (615 -15.70) = 599 грн. 30 коп.

За 2005 рік фактично виплачено   15 гривень 70 коп. , підлягає сплаті згідно Закону (310 грн. х 3 ) = 930 гривень , розмір недоотриманої суми ( 930 -15.70) =   914 гривень 30 коп . За 2006 рік фактично виплачено 75   гривень , підлягає сплаті згідно Закону (375 грн. хЗ )=   1125 гривень , розмір недоотриманої суми (   1125-75)=   1050 гривень 00 коп. Всього за 2004 , 2005 , 2006 роки фактично сплачено   106.40 гривень , підлягає сплаті згідно Закону   2670 гривень , розмір недоотриманої суми   2563 гривень 60 коп.

На підставі ст. 4 Декрету KM України „ Про державне мито „ позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави .

КЕРУЮЧИСЬ СТ.СТ. 19, ПЗ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ , СТ.СТ. 48, 62, 71 ЗАКОНУ УКРАЇНИ „ ПРО СТАТУС І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ „ , СТ.83 ЗАКОНУ УКРАЇНИ „ ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ НА 2005 РІК „ , СТ.СТ. 6, 9, 17, 89, 99, 100,158-163, 185,186 КАС УКРАЇНИ , СУД , -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити .

Визнати відмову управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації щодо перерахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення ,    ОСОБА_1, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати - неправомірною .

Стягнути з управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації ( Київська область смт. Володарка, вул. Коцюбинського , 13 ) на користьОСОБА_1, 2563 гривень   60 коп. недоотриманої суми одноразової грошової допомоги за 2004 , 2005 , 2006 роки .

Від сплати державного мита (судового збору) позивача звільнити .

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Володарський районний суд Київської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови .

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація