Справа №2-3117/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 жовтня 2007 року. Автозаводський районний суд м.  Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Поймай Ю.С.

при секретарі - Матюшиній Ю.О.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  М. Кременчуці  справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про розірвання шлюбу.

В своїй позовній заяві вказував,  що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 23.06.2000 року. Шлюб для обох сторін є повторним,  оскільки вони перебували в зареєстрованому шлюбі між собою з 1986 по 1996 рік. Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Шлюбно-сімейні відносини були припинені в вересні 2006 року в зв'язку з тим,  що сторони мають різні погляди на життя та на вирішення сімейних проблем,  внаслідок чого в сім'ї виникали сварки,  які призвели до втрати почуття любові та взаємної поваги. А тому позивач просив суд шлюб розірвати,  витрати пов'язані з розірванням шлюбу покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач позов підтримав,  просив суд шлюб розірвати.

Відповідач позов визнала,  проти задоволення позову не заперечувала.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  давши аналіз і оцінку наданим доказам,  знаходить,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2  ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя,  збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони 23 червня 2000 року зареєстрували шлюб, від якого неповнолітніх дітей не мають.

Сім'я сторін розпалась в вересні 2006 року і з цього часу вони ніяких сімейних стосунків не підтримують.

Небажання підтримувати сімейні стосунки, викликане не випадковими причинами і підтверджено в судовому засіданні серйозними доводами. Подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам сторін по справі.

Витрати по розірванню шлюбу необхідно за його згодою покласти на позивача у вигляді необхідності сплати мита на користь держави у розмірі 25 грн. 00 коп. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу. Відповідача у зв'язку з цим необхідно звільнити від сплати мита на користь держави.

Керуючись  ст. ст. 14, 57-59, 208, 209,  212-215,  218 ЦПК України,   ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України,  суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований 23 червня 2000 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Крюківського райвиконкому, М. Кременчука, Полтавської області, між ОСОБА_1,  1962 року народження та ОСОБА_2,  1958 року народження,  актовий запис за НОМЕР_1 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1держмито накористь держави в сумі 25 грн. 00 коп.

ОСОБА_2 від даного виду платежу звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м.  Кременчука шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження,  апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду справи Апеляційним судом,  якщо рішення не скасовано.