Справа №2-1007/12

Категорія 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2012 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої судді - Галацевич О.М.,

секретаря Андрушко І.С.,

за участю сторін, представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

10.10.2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою, у якій з урахуванням уточнень від 01.11.2011 року (а.с. 29-35), просить суд визнати неправомірними та такими, що завдають шкоди її законним інтересам, особистим немайновим правам, дії відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7; визнати неправдивою інформацію про те, що її чоловік ОСОБА_9 погрожує розправою лікарям, являється злочинцем та уклав з нею шлюб з корисливих мотивів; визнати неправомірними дії відповідачів щодо розголошення особистої інформації про статеве життя її чоловіка з нею та будь-якими жінками; зобов'язати відповідачів відшкодувати в солідарному порядку витрати, понесені нею у зв'язку з придбанням ліків в сумі 2203, 12 грн. та завдану їй моральну шкоду в сумі 37000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що є інвалідом першої групи по захворюванню розсіяний склероз, у зв'язку з чим не може самостійно пересуватися та піклуватися про себе. Вона проживає разом з чоловіком у будинку свого покійного батька протягом 15 років. В одному будинку з нею проживають одна з її сестер - ОСОБА_5 зі своєю дочкою - ОСОБА_6, поряд з ними проживає брат - ОСОБА_7 Ще одна сестра ОСОБА_2 зареєстрована у вказаному будинку, однак фактично проживає за іншою адресою. Хоча вони всі є однією родиною, однак її сестри, брат та племінниця протягом 15 років втручаються в їх з чоловіком особисте життя, провокують на сварки, роблять все щоб вони з чоловіком не могли спокійно проживати у будинку та користуватися спільною земельною ділянкою. Відповідачі перешкоджають медичним працівникам дістатися до неї, коли їй потрібна невідкладна медична допомога, чим ставлять під загрозу її життя та здоров'я. Останнього разу забрали ключі від воріт, розкидали по подвір'ю речі, чим практично позбавили можливості лікарів надати їй медичну допомогу у кризовий для стану її здоров'я час. Особливо погіршились стосунки з 2009 року, коли вона офіційно зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 Так, відповідачі постійно дозволяють собі непристойно висловлюватись в її сторону та в сторону чоловіка, при цьому використовуючи вирази нецензурної лайки, образливо відзиваються про її фізичний стан, стверджують при сусідах та сторонніх особах, що чоловік їй зраджує, одружився з нею з корисливих мотивів, є злочинцем, хоча останній на даний час не має судимості, працює водієм швидкої допомоги, а їх плітки нічим не підтверджені. Кожного дня відповідачі безпідставно вчиняють сварки, постійно ображають її та її чоловіка, розповсюджують про неї та її чоловіка недостовірну інформацію, непристойні чутки. Всі такі висловлювання в її адресу та адресу її чоловіка принижують їх честь та гідність, та, з урахуванням того, що відповідачі є її родичами, завдають їй надзвичайного болю, душевних страждань, незручностей, впливають на стосунки з сусідами, розповсюджені ними чутки створюють негативну репутацію серед людей. Крім того, відповідачка ОСОБА_2 звернулася з заявою за місцем роботи її чоловіка, стверджуючи в ній, що останній погрожує лікарям, що не відповідає дійсності. Такі, вищеперераховані неправомірні, на її думку, дії відповідачів впливають на стан її здоров'я, оскільки за медичними показниками їй необхідний спокій, а стресова ситуація, яку створюють для неї відповідачі, призводить до погіршення її здоров'я через нервування, переживання. Тому, вважає, що має право на відшкодування відповідачами понесених нею на придбання ліків матеріальних збитків та моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві та уточненнях до неї. Пояснила, що дії відповідачів стали нестерпними. Вони налаштовані агресивно проти неї та її чоловіка через те, що вона зареєструвала з ним шлюб, оскільки вважають, що він це зробив щоб заволодіти її майном. Своєю поведінкою, ОСОБА_5 та її донька ОСОБА_6 провокують чоловіка, обзивають «зеком», іншими брутальними словами, кажуть, що він купив машину, щоб возити коханок, зраджує їй з соціальним працівником, яка її обслуговує, морить її голодом, б'є. Все це не відповідає дійсності, оскільки чоловік позитивно характеризується, працює, доглядає за нею, будь-яких неправомірних дій щодо її сестри ОСОБА_5 не вчиняв. Не заперечувала, що чоловік притягувався до кримінальної відповідальності, однак це було 22 роки тому, судимість погашена. Відповідачка ОСОБА_2 не розповсюджує неправдиві відомості щодо неї та її чоловіка серед сусідів, але не впливає на ситуацію, підтримує інших відповідачів, не хоче розібратися та вислухати її. Остання написала заяву за місцем роботи її чоловіка, вказала, що чоловік погрожує лікарям, хоча це не відповідає дійсності.

Представник позивача пояснила, що способом захисту порушених прав позивача є стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідачів, яка завдана їх неправомірними діями.

Відповідачі в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову.

Відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що після смерті матері, з двох років доглядає за позивачкою, яка є її рідною сестрою. Коли позивачка захворіла, вона вживала всіх заходів, щоб покращити стан її здоров'я, купувала ліки, памперси. Ніколи вона не ображала ні сестру, ні її чоловіка. Однак, останній повністю керує діями сестри, веде себе зухвало, користується майном дружини, ображає її та інших відповідачів. Від лікаря, до якого потрапила їх середня сестра - ОСОБА_5 після побиття її ОСОБА_9, вона дізналася, що останній погрожував йому, тому вона, захищаючи інтереси сестри, звернулася з заявою за місцем роботи чоловіка позивачки. З ОСОБА_9 у неї склалися неприязні стосунки, оскільки відкритим залишається питання поділу будинку та земельної ділянки, якими вони спільно користуються.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що її довіритель не розповсюджувала про позивачку та її чоловіка якісь плітки чи недостовірну інформацію, а з заявою за місцем роботи чоловіка позивачки ОСОБА_2 звернулася з метою захисту її прав та прав її рідної сестри ОСОБА_5 Крім того, в цій заяві вона виклала відомості, які відповідають дійсності.

Відповідачка ОСОБА_5 пояснила, що проживає разом зі своєю донькою та позивачкою в одному будинку. Всі конфлікти в їх родині виникали на побутовому ґрунті. ОСОБА_9 побив її, внаслідок чого вона потрапила до лікарні. В лікарні чоловік позивачки конфліктував з лікарями, однак міліцію не викликали. Ніяких негативних відомостей та неправдивої інформації стосовно позивачки та її чоловіка вона не розповсюджувала.

Відповідачка ОСОБА_6 пояснила, що є племінницею позивачки, яка також є її хрещеною матір'ю і з повагою відноситься до неї. Однак, чоловік позивачки постійно провокує конфлікти, зневажливо ставиться до неї та інших відповідачів. Вона не заперечує, що з ОСОБА_9 у неї склалися неприязні стосунки, однак негативних відомостей та неправдивої інформації стосовно нього та позивачки вона не розповсюджувала.

Відповідач ОСОБА_7 пояснив, що є рідним братом позивачки і ніколи не поширював будь-якої інформації про неї та її чоловіка. Не заперечував, що в родині неприязні стосунки з ОСОБА_9

Свідок зі сторони позивача ОСОБА_9 пояснив, що є чоловіком позивачки. Відносини з відповідачами неприязні, оскільки всі 16 років, які він проживає з ОСОБА_4, відповідачі провокують його, ображають, скандалять, застосовують фізичне насильство, нецензурну лайку в його адресу, дорікають йому кримінальним минулим, хоча його судимість погашена, він працює, характеризується позитивно, кохає свою дружину і доглядає за нею. Вважає, що керує діями інших відповідачів старша сестра - ОСОБА_2 Не раз вони з дружиною зверталися у міліцію з приводу неправомірних дій відповідачів. 22.07.2011 року ОСОБА_5 накинулась на нього, побила його палицею, симулювала, що він її побив, і лягла у лікарню. Він не заперечує той факт, що приходив до лікаря у лікарню, де перебувала ОСОБА_10, щоб дізнатися діагноз останньої і ніяких погроз лікарю не виказував. Однак, ОСОБА_2 написала на його роботу листа, у якому зазначила, що він погрожував лікарям, що не відповідає дійсності. Крім того, відповідачі називають його «зеком», «злочинцем», ображаючи його честь і гідність, розповсюджують чутки, що він б'є дружину, зраджує їй. Про те чи відповідає ця інформація дійсності його запитували сусіди, колеги по роботі, йому було ніяково пояснювати їм, що це неправда. Відносини в родині погіршились, коли вони з позивачкою одружилися, внаслідок чого відповідачі вважають, що це він зробив заради користі, маючи плани на належне дружині житло. Однак, він кохає дружину, переживає за неї. Крім того, він забезпечений житлом. Вважає, що ОСОБА_6 розповсюдила чутки, що він ніби зраджує дружині, оскільки саме вона бачила, як він двічі підвозив соціальну працівницю, яка обслуговує його дружину. Дружина переживає з приводу цієї ситуації, після кожної сварки почувається погано, приймає ліки, потребує лікування.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що є сусідом родини ОСОБА_6. Останні три роки чує сварки, які виникають між ними на ґрунті користування будинком та земельною ділянкою. Він особисто не раз чув, як ОСОБА_5 виражалася в адресу чоловіка позивачки словами образливого змісту, нецензурною лайкою, називала його злочинцем. Він часто буває у позивачки, але скарг від неї на чоловіка не чув. Останній не вживає спиртні напої, працює водієм, піклується про дружину. Не раз бачив, як позивачка переживає після образ на адресу її чоловіка, приймає ліки.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що знає родину ОСОБА_5 як позитивну. Відносини в ній погіршились після того, як позивачка одружилася з ОСОБА_9 і зареєструвала його у будинку. Позивачка розповідала їй, що відповідачі ображають її чоловіка, називають його «зеком», «злочинцем», розповсюджують серед сусідів чутки, що він її б'є, зловживає спиртними напоями, зраджує їй, внаслідок чого вона переживає, приймає ліки. Вона чула від сусідів, що ОСОБА_5 розказувала у громадському транспорті, що її побив ОСОБА_9, що він п'є, б'є позивачку, був засуджений. Їй відомо, що чоловік позивачки притягувався до кримінальної відповідальності, раніше зловживав спиртними напоями, однак вже 8 років не п'є, працює, доглядає за дружиною.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що 21.07.2011 року він приїздив до свого товариша ОСОБА_9, і бачив, що ОСОБА_14 накинулася на нього з палицею і била його, виражаючись при цьому в адресу ОСОБА_9 нецензурною лайкою. Останній при цьому знімав усе на відеокамеру. ОСОБА_9 розповідав, що його не пускають у погреб набрати картоплі, яку він заготовив на зиму, зачиняють ворота, внаслідок чого карета швидкої допомоги не може дістатися до позивачки. Наскільки йому відомо конфлікт в родині виник через користування спадщиною і після того, як позивачка офіційно одружилася з ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що являється соціальним працівником і обслуговує позивачку по справі, купує їй ліки, продукти харчування. До її чоловіка дійшли чутки, що вона ніби коханка чоловіка позивачки, внаслідок чого в її сім'ї були сварки, скандали. Вона не знає, хто розповсюдив ці чутки, але вважає, що це зробили відповідачі. Чоловіка позивачки може охарактеризувати позитивно, він доглядає за дружиною, готує їжу, прасує. Вона не раз заставала позивачку у стресовому стані, надавала їй медичну допомогу. Остання розповідала їй, що нервується, переживає через те, що сестри ображають її чоловіка. Також вона була свідком конфлікту між ОСОБА_5 і чоловіком позивачки, остання застосовувала в його адресу непристойні слова.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що працює разом з ОСОБА_9 і був свідком розмови між ним та лікарем ОСОБА_17. Він стояв біля дверей, а ОСОБА_9 зайшов у ординаторську, де запитав, чи поступала до лікаря ОСОБА_5 Лікар відповів йому, що поступала, але не сказав, з яким діагнозом. Після чого ОСОБА_9 сказав, що ситуація йде до судових тяжб і щоб лікар ставив правдивий діагноз. Під час розмови ОСОБА_9 ніяких погроз в адресу лікаря не виказував.

Свідки сторони відповідачів: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 пояснили, що тривалий час знають сторони по справі, між якими існує конфлікт з приводу користування земельною ділянкою. Однак, вони ніколи не чули від відповідачів будь-яких пліток або непристойних висловів в адресу позивачки та її чоловіка, та здивовані зверненням до суду позивачки, яку виховувала ОСОБА_2 як рідну доньку з 2-х років після смерті матері. Крім того, їм відомо, що ОСОБА_9 раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Свідок ОСОБА_20 зазначила, що була свідком побиття ОСОБА_5 ОСОБА_9, після чого її госпіталізували до лікарні зі струсом головного мозку.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що до нього на прийом поступила хвора ОСОБА_5, яка повідомила, що її побила відома людина. Остання була госпіталізована. На слідуючому чергуванні до нього в ординаторську зайшов невідомий чоловік, який спитав за хвору, зазначив, що він їй не наносив тілесних ушкоджень і що все знято на відеокамеру. При цьому розмова була напружена, невідомий висловив недовіру до діагнозу. При цьому шантажу і погроз фізичною розправою не було. Про цей випадок він повідомив ОСОБА_10

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

В абз. 1 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснив судам, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення цією особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо).

Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Позивачем доведено суду поширення негативної інформації стосовно її чоловіка. Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_5 висказувала на адресу чоловіка позивачки ОСОБА_9 висловлювання «зек, злочинець», що підтвердили в судовому засіданні свідки. Вказану інформацію суд вважає негативною, оскільки принижує честь, гідність чоловіка позивачки в громадській думці з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі, завдає позивачці моральної шкоди, опосередковано порушує її особисті немайнові права як одного з подружжя. Чинна Конституція і кримінально-процесуальне законодавство стверджують, що жодна людина не може бути названа злочинцем без обвинувального вироку суду. Факт притягнення особи до кримінальної відповідальності за наявності погашеної судимості не дає права називати особу злочинцем, оскільки в силу ст. 89 КК України ця особа є такою, що не має судимості. Позивачка надала суду докази недостовірності поширеної ОСОБА_23 інформації, зокрема довідку Міністерства Внутрішніх Справ України, відповідно до якої ОСОБА_9 на території України станом на 30.05.2012 року засудженим за кримінальними справами не значиться та в розшуку не перебуває (а.с. 101).

Відтак, суд, з урахуванням меж позовних вимог, визнає інформацію про те, що чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_9 являється злочинцем, поширену ОСОБА_5, недостовірною.

Крім того, суд визнає недостовірною інформацію про те, що чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_9 погрожує лікарям, викладену ОСОБА_2 у зверненні від 26.07.2011 року до головного лікаря комунальної установи Житомирська міська станція швидкої і невідкладної медичної допомоги ОСОБА_24

Посилання представника відповідача на ту обставину, що ОСОБА_2 реалізувала своє право визначене ст. 40 Конституції України щодо направлення звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових чи службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, суд до уваги не приймає, оскільки, слід мати на увазі і це зазначено в абз. 2 п. 16 Постанови Пленуму, що особа звертається до зазначених органів, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь. Суд вважає, що установа, де працює ОСОБА_9, не є компетентним органом, який може перевірити викладену відповідачкою інформацію в частині вислову «погрожує лікарям». Крім того, такий факт не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. Право на звернення за захистом своїх прав в даному випадку, у разі їх порушення, мав би лікар, якому такі погрози висловлювались. Однак, як встановлено в судовому засіданні, лікар ОСОБА_17 не звертався до органів внутрішніх справ з приводу неправомірної поведінки ОСОБА_9, яка як пояснив свідок, реальної загрози для нього не становила. Крім того, у вислові ОСОБА_2 застосована множина «лікарям», однак такої події взагалі не існувало.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Чнним законодавством не передбачено такій спосіб порушеного права як визнання дій фізичних осіб неправомірними, позовні вимоги в цій частині щодо визнання дій відповідачів неправомірними задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач не підтвердила причинного зв'язку між діями відповідачів та завданою їй матеріальною шкодою, розмір якої зокрема також не знайшов свого підтвердження, суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд зважає на те, що розповсюджена недостовірна інформація про чоловіка позивачки опосередковано порушує її особисті немайнові права як подружжя, а тому виходячи з характеру та обсягу душевних та психічних страждань, яких зазнала позивачка, з засад розумності, виваженості та справедливості, стягує з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі по 100 грн. з кожної.

Належними та допустимими доказами розповсюдження іншої, зазначеної в позові інформації, а також розповсюдження її відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_7, позивачкою суду не доведено, а тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 23, 277, 297,1167 ЦК України, постановою Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати інформацію про те, що чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_9 погрожує лікарям, викладену ОСОБА_2 у зверненні від 26.07.2011 року до головного лікаря комунальної установи Житомирська міська станція швидкої і невідкладної медичної допомоги ОСОБА_24, недостовірною.

Визнати інформацію про те, що чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_9 являється злочинцем, поширену ОСОБА_5, недостовірною.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі по 100 грн. з кожної.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі по 107,30 грн. з кожної.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя