Справа № 1-21/2008 

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       11 лютого 2008 року         Рожищенський районний суд Волинської області в складі    :

                головуючого-                  судді  Кирилюк В.Ф.

                при секретарі-                 Черевиковій Т.В.               

                з участю прокурора-       Ковальчук Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рожище кримінальну  справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українця, громадянина   України, уродженця та жителя  с. Береськ  Рожищенського району, з середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючого, несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч. 2 КК України;

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, українця, громадянина України, уродженця та жителя с.Береськ Рожищенського району, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч. 2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

     ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16 липня 2007  року близько  22 години  на вул. Молодіжній в с. Береськ  Рожищенського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, безпричинно побили ОСОБА_3, при цьому ОСОБА_4 штовхнув потерпілого в спину, від чого останній не втримався на ногах і впав. ОСОБА_1, сівши на потерпілого, який лежав на боці, наніс останньому близько десяти ударів руками та кулаками в обличчя, яке потерпілий закривав руками. В цей же час ОСОБА_2наніс

                                                               2

потерпілому 5-6 ударів  ногами по тілу, 2-3 з яких в спину та два удари кулаком в обличчя, чим грубо порушили  громадський порядок з мотивів  явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. Діями підсудних потерпілому ОСОБА_3 заподіяні   тілесні ушкодження:  синець нижньої повіки правого ока, садна спини, що за ступенем тяжкості  відносяться до легких тілесних ушкоджень.

         В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1 вину у пред»явленому обвинувачення не визнав, підсудний ОСОБА_2  визнав частково.

      ОСОБА_1 суду показав, що, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, запропонував ОСОБА_2 допомогти йому побити ОСОБА_3 за те, що перед цим між ними стався конфлікт, під час якого ОСОБА_3 його вдарив. Вийшовши назустріч потерпілому, який проходив по  вул. Молодіжній, мав намір побити останнього, але жодного удару нанести не встиг, оскільки перешкодила дружина. Два удари рукою в обличчя ОСОБА_3, який лежав на землі, наніс ОСОБА_2, який перед тим штовхнув потерпілого, від чого останній не втримався на ногах і впав.

         ОСОБА_2суду показав, що, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, погодився на пропозицію ОСОБА_1 побити ОСОБА_3 Вийшовши на дорогу, по якій проходив потерпілий, штовхнув його в груди. Після  того, як  останній впав, наніс йому 2 удари кулаком в обличчя, яке потерпілий закривав руками. Ногами потерпілого не бив, садна спини він міг отримати, коли від його поштовху впав на землю. ОСОБА_1  нанести удари потерпілому перешкодила дружина.      

        Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав, ОСОБА_2визнав частково, їх винність у  вчиненні хуліганства стверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.

        Так, потерпілий  ОСОБА_3 суду показав, що перед бійкою конфлікт між ним та ОСОБА_1 виник через те, що останній безпричинно ображав його, як колишнього працівника міліції. Підсудні    побили його умисно безпричинно, при цьому після того як від поштовху ОСОБА_2 він впав, ОСОБА_1, сівши на нього, наніс до десяти ударів руками та кулаками в обличчя, яке він закривав руками. ОСОБА_2в цей час бив його ногами по тілу, з них  декілька ударів

                                                             3

наніс в спину та два удари  кулаком в обличчя.

        Показання потерпілого об'єктивно  підтверджуються висновком судово-медичної експертизи про те, що у ОСОБА_3  мали місце тілесні ушкодження: синець нижньої повіки правого ока, садна спини. Дані тілесні ушкодження виникли від  дії тупих твердих предметів, малоймовірно їх виникнення при одномоментному падінні з висоти власного зросту. За ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.61-62).

       Підсудний ОСОБА_2на досудовому слідстві при допиті як підозрюваного показував, що удари потерпілому наносив він та ОСОБА_1 (а.с.41). Зміну показань в судовому засіданні пояснити не зміг.

       Свідок ОСОБА_5 суду показав, що після того, як підсудні пішли на дорогу виясняти стосунки з ОСОБА_3 бачив, що потерпілий лежав на землі, один із  підсудних сидів на ньому, інший - стояв поряд. Підтвердив свої показання на досудовому слідстві, що під час конфлікту перед бійкою ОСОБА_1 безпричинно нецензурно ображав  ОСОБА_3 Під час бійки бачив як  ОСОБА_6 наносив удари потерпілому в ділянку голови та по тілу руками (а.с.64, 65).

        Свідок ОСОБА_7 суду показав, що перед бійкою на вул. Молодіжній  ОСОБА_1 безпричинно нецензурно ображав ОСОБА_3, провокуючи бійку. Ідучи пізніше від місця бійки, бачив як ОСОБА_2збив з ніг потерпілого.

        Свідок ОСОБА_8 на досудовому слідстві показала, що коли до місця бійки прибігла дружина ОСОБА_1, потерпілий уже лежав на землі, біля нього знаходилось декілька чоловік, в тому числі, і підсудний ОСОБА_1(а.с.70). Зміну показань в судовому засіданні пояснити не змогла.

        СвідокОСОБА_9 суду показала, що після того, як вона прибігла до місця бійки, перешкодила ОСОБА_1 наносити удари потерпілому.

         Той факт, що між підсудними та потерпілим була бійка стверджується показаннями  в судовому засіданні свідка ОСОБА_10та оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_11(а.с. 66,67).

         Винність підсудних у вчиненні хуліганства стверджується також  протоколами відтворення обстановки і обставин події з участю  ОСОБА_3 (а.с.26-28,130-134), ОСОБА_2 (а.с.44,45, 135-138), ОСОБА_1 (а.с.81-83,139-142).

                                                               4

         Про те, що підсудні  вчинили хуліганські дії  ОСОБА_3 підтвердив при проведенні очних ставок з  підсудними ОСОБА_12(а.с.75,76) та ОСОБА_1 (а.с.79-80).            

         Аналізуючи зібрані та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2умисно, безпричинно,групою осіб грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження, їх дії слід кваліфікувати за ст.296 ч.2 КК України.

       Твердження  ОСОБА_1, що ударів потерпілому не наносив, суд до уваги не приймає і розцінює їх як намагання  підсудного виправдати себе і уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами.

       Суд вважає також, що під час вчинення злочину  ОСОБА_1,   мотиви помсти за конфлікт з потерпілим, який виник раніше, переросли в мотиви явної неповаги до суспільства, оскільки його дії були поєднані з грубим, очевидним для винного порушенням громадського порядку.

       Обираючи  вид та міру покарання підсудним, суд враховує у відповідності  з вимогами ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи  винних.

       До обставин, які пом'якшують покарання підсудних, суд  відносить, що вперше притягуються до кримінальної відповідальності,  ОСОБА_2- що за місцем проживання негативно не характеризується, ОСОБА_1, що на утриманні має двоє малолітніх дітей, одна дитина тяжко хвора.

       До обставин, які обтяжують покарання підсудних, суд відносить вчинення ними злочину в стані алкогольного сп»яніння, ОСОБА_1, що за місцем проживання характеризується негативно.

       Враховуючи викладені обставини справи, особи винних, обставини, які пом'якшують та обтяжують їх покарання, суд вважає, що підсудним слід обрати покарання в межах санкції статті, за якою притягуються до кримінальної відповідальності  у виді обмеження волі. Суд вважає також, що на підставі ст.75 КК України підсудних від відбування покарання слід звільнити з випробуванням, оскільки приходить до висновку про можливість їх виправлення  без відбування покарання.

                                                             5

        В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 від цивільного позову відмовився.

        Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

                                         З А С У Д И В:

        ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винними  у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України , призначивши їм покарання у виді обмеження волі на строк  2(два) роки.

        На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1, ОСОБА_2  від відбування покарання  звільнити  з випробуванням, якщо  протягом  іспитового строку  2 роки  вони не вчинять нового злочину і виконають покладені на них згідно ст.76 КК України обов'язки:  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися до них для реєстрації.

         Строк відбуття покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2 рахувати  з моменту приведення вироку до виконання.

         Міру запобіжного заходу засудженим до вступу вироку в законну силу залишити попередню― підписку про невиїзд.

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд протягом 15 діб з моменту  його проголошення.

            СУДДЯ:                 /підпис/                               В.Ф.Кирилюк

           Оригіналу відповідає.

           Суддя Рожищенського

            районного суду                                                   В.Ф.Кирилюк  

\