Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2006 року Справа № Б-48/96-04
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Лащенко Л.Д., суддів- Гончар Т.В., Погребняка В.Я.
при секретарі –Андросовій О.В.
за участю представників сторін:
кредитора: Асауленко П.В., довіреність № 42 від 11.05.2006 р.,
ліквідатора: Оробінського С.П., ліцензія серія АА № 216809 від 02.03.2005 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2356 Х/2-6 від 12.09.2006 р.) ліквідатора АТ «Центр випробувальної техніки», м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.09.2006 р. по справі № Б-48/96-04
за заявою Акціонерно-комерційного банку «Золоті ворота», м. Харків
до Акціонерного товариства «Центр випробувальної техніки», м. Харків
про визнання банкрутом,-
Встановила:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2006 р. (суддя Крестьянінов О.О.) за результатами розгляду звіту ліквідатора відкладено розгляд справи на 20.09.2006 р., зобов’язано ліквідатора до дати судового засідання надати на адресу суду письмові документи та пояснення. Зобов’язано також державний орган з питань банкрутства провести перевірку діяльності арбітражного керуючого Оробінського Сергія Петровича. Про результати (або стан) перевірки обов*язково повідомити суд до дати судового засідання. Ухвала в частині зобов*язання державного органу з питань банкрутства провести перевірку діяльності арбітражного керуючого Оробінського С.П. обгрунтована тим, що ліквідатором в ході ліквідаційної процедури були допущені численні порушення норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ліквідатор АТ «Центр випробувальної техніки»- арбітражний керуючий Оробінський С.П., з ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2006 р. не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену вище ухвалу суду першої інстанції змінити, виключивши з її резолютивної частини п.3., яка в цій частині, на думку ліквідатора, є окремою ухвалою. Як зазначає ліквідатор, при проведенні ліквідаційної процедури він дотримався вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Голова комітету кредиторів надав відзив на апеляційну скаргу ліквідатора, в якому доводи, викладені у відзиві щодо необхідності зміни оскаржуваної ухвали, підтримав.
В судовому засіданні 01.11.2006 р. голова комітету кредиторів зазначив, що під час проведення ліквідаційної процедури скарг на дії ліквідатора не надходило, зауважень та заперечень до роботи ліквідатора з боку кредиторів не має.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, залучено до участі у справі Державний орган з питань банкрутства, зупинено виконання п.3 ухвали господарського суду від 06.09.2006 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 18.10.2006 р.
В судових засіданнях 18.10.2006 р., 30.10.2006 р. оголошувалася перерва, останнього разу до 01.11.2006 р.
В судове засідання 01.11.2006 р з*явилися ліквідатор та голова комітету кредиторів АТ «Центр випробувальних технологій»та надали пояснення по суті справи.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та наданих учасниками провадження в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в ухвалі суду їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ліквідатора, уповноваженого представника кредитора, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а прийнята судом ухвала підлягає зміні, шляхом виключення з її резолютивної частини п.3., виходячи з наступного.
Згідно ст.6 Конституції України, органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади (в т.ч. судові) зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Судові рішення, відповідно до ст.124 Конституції України є обов*язковими до виконання на всій території України.
Аналогічну норму містить ст.4-5 ГПК України.
Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, ГПК України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів.
Формами судового господарського процесу є позовне провадження та провадження у справах про банкрутство, під час якого господарський суд, керуючись нормами ГПК України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», іншими нормативно-правовими актами, приймає судові рішення у формі ухвал і постанов.
Аналізуючи зазначені вище норми, приймаючи до уваги, що однією з засад судочинства є законність, ухвалене судом рішення в будь-якому випадку повинно бути прийнятим лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічно повинен діяти і будь-який інший суб*єкт владних повноважень, зокрема, Державний орган з питань банкрутства.
Приймаючи ухвалу від 06.09.2006 р., господарський суд в п.3 резолютивної частини зазначеної ухвали зобов*язав Державний орган з питань банкрутства провести перевірку діяльності арбітражного керуючого Оробінського С.П. та про результати (або стан) перевірки обо*язково повідомити суд до дати судового засідання (тобто до 20.09.2006 р.)
Аналізуючи зазначену ухвалу в цій частині на предмет її відповідності зазначеним вище нормативно-правовим акта, судова колегія приходить до висновку, що покладення господарським судом на державний орган з питань банкрутства обов*язку здійснити перевірку діяльності арбітражного керуючого лежить поза межами повноважень господарського суду під час провадження у справі про банкрутство.
Так, відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 6 ст. 3-1 цього ж Закону, при реалізації своїх прав та обов*язків арбітражний керуючий зобов*язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Відповідно до ч. 8 цієї ж статті Закону невиконання або неналежне виконання обов*язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії.
Про невиконання або неналежне виконання обов*язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.
З матеріалів справи вбачається, що факту завдання ліквідатором значної шкоди боржнику чи кредиторам господарським судом не встановлено.
Відповідно до ч.9 ст.3-1 Закону невиконання або неналежне виконання обов*язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов*язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Вказана ухвала, виходячи зі змісту Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», також може бути направлена до Державного органу з питань банкрутства.
Таким чином, ні Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ні ГПК України (крім деяких виключень) не надає право господарському суду своїми ухвалами зобов*язувати інших суб*єктів владних повноважень здійснити будь-які дії, якщо тільки покладення такого обов*язку не пов*язано з процесуальним статусом особи як сторони або учасника провадження у справі.
Одним з виключень з цього є застосування господарським судом ст.90 ГПК України та винесення окремої ухвали, але в даному випадку господарський суд при винесенні ухвали цією статею не керувався.
З іншої сторони, межі повноважень та спосіб, у який належить діяти Державному органу з питань банкрутства, встановлені як Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема, Указом Президента України від 23.10.2000 № 1159/2000 «Про Міністерство економіки України», Постановою КМ України від 14.11.2000 № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування», Наказом Мінекономіки та з питань європ. інтеграції України від 05.11.2004 № 400 «Про затвердження Положень про територіальні управління, відділи (сектори) з питань банкрутства Міністерства», Наказом Держпідприємництва України, Мінекономіки, європейської інтеграції від 13.02.2002 № 22/35 «Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», Наказом Держпідприємництва України, Мінекономіки від 04.05.2001 № 72/49 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)».
Так, відповідно до п.1.1. Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Держпідприємництва України, Мінекономіки, європейської інтеграції від 13.02.2002 № 22/35, контроль за додержанням арбітражними керуючими ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих здійснюють Державний департамент з питань банкрутства (його територіальні органи з питань банкрутства) як орган ліцензування та Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (і його представництва) як спеціально уповноважений орган з питань ліцензування (органи контролю) у межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Згідно п.1.2. цього Порядку планові перевірки дотримання арбітражними керуючими Ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік згідно з річним планом перевірок, який затверджується наказом органу контролю.
План перевірок додержання арбітражними керуючими ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих на 2006 рік був затверджений Наказом Мінекономіки від 03.03.2006 № 80 і передбачає проведення планової перевірки діяльності арбітражного керуючого Оробініського С.П. в червні 2006 р.
Проведення ж позапланових перевірок передбачено п.1.3 зазначеного вище Порядку, відповідно до якого позапланові перевірки здійснюють органи контролю лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення арбітражними керуючими ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень Ліцензійних умов.
Зазначені вище нормативно-правові акти не передбачають можливості покладення на орган контролю іншим органом державної влади обов*язку про проведенню перевірки діяльності арбітражного керуючого.
Таким чином, проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого можливе , в т.ч. і за наявності відповідної ухвали суду, де викладені факти невиконання арбітражним керуючим вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»або факти невиконання Ліцензійних умов, але рішення про проведення такої перевірки приймається виключно самим органом контролю в межах власних повноважень.
Отже, встановивши факти порушення арбітражним керуючим вимог законодавчих актів, господарський суд вправі надіслати про це ухвалу до Державного органу з питань банкрутства.
Саме це і було зроблено господарським судом в п.4 резолютивної частини оскаржуємої ухвали.
В даному випадку посилання в резолютивній частині ухвали від 06.09.2006 р. про покладення на Державний орган з питань банкрутства обов*язку провести перевірку діяльності арбітражного керуючого є зайвим, оскільки виконання такого обов*язку входить до меж повноважень цього органу і покладено на нього нормативно-правовими актами з питань регулювання його діяльності.
На підставі викладеного, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 06.09.2006 р. підлягає зміні шляхом виключення з її резолютивної частини пункту 3.
Керуючись ст. 99, 101, 102, п. 4 ст. 103, п. 4 ст. 104, ст.ст.105, 106 ГПК України, судова колегія
Постановила:
Апеляційну скаргу ліквідатора АТ «Центр випробувальної техніки», м. Харків задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.09.2006 р. по справі Б-48/96-04 змінити, виключивши з резолютивної частини зазначеної ухвали пункт 3.
Справу № Б-48/96-04 направити для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Лащенко Л.Д.
суддя Гончар Т.В.
суддя Погребняк В.Я.