УКРАЇНА
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 жовтня 2006 року № 8/222-06
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лащенко Л.Д., суддя Гончар Т.В., суддя Погребняк В.Я.
При секретарі Андросовій О.В.
За участю представників сторін:
Позивача –Лугін А.П. (дов. № 6929/10/10-018 від 27.10. 2006 року), Смоловик М.І. (дов. № 5177/10/10-018 від 23.08.2006 року).
Відповідача –Воєйко В.Л. (дов. № 158 від 29.09.2006 року), Смичек П.М. –директор (паспорт АЕ746917 від 15.05.98 р.).
Другий відповідач –не з’явився.
розглянувши апеляційну скаргу (вх. № 3281 С/2-6 від 05.09.06 р.) першого відповідача, ТОВ «Рассвет», с. Полошки, Глухівського району на Рішення господарського суду Сумської області від 18.05.2006 р. по справі № 8/222-06
за позовом Глухівської МДПІ
до 1) ТОВ «Рассвет», с. Полошки, Глухівського району
2) Приватного підприємства «Гровекс», м. Київ
про визнання угоди недійсною.
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 18.05.2006 р. (суддя Моїсеєнко В.М.) позовні вимоги позивача задоволено повністю. Визнано договір № 5 від 01.07.2003 року, укладений між ПП «Гровекс»та ТОВ «Рассвет»недійсним. Стягнуто з ПП «Гровекс»в доход держбюджету України 85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду прийнято з посиланням на те, що згідно ст. 49 ЦК України угода, укладена з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, вважається недійсною.
Перший відповідач, ТОВ «Рассвет», с. Полошки, Глухівського району з Рішенням господарського суду не згодний, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить Рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт свої вимоги обгрунтовує тим, що оскільки договір № 5 від 01.07.2003 року підписано Курбаковою А.В., яка не була директором ПП «Гровекс»і не мала належних повноважень, тому у юридичної особи ТОВ «Гровекс»був відсутній умисел, тобто відсутня необхідна умова для визнання угоди недійсною за ст. 49 ЦК УРСР. Одночасно апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права.
Позивач, Глухівська МДПІ у відзиві на апеляційну скаргу просить Харківський апеляційний господарський суд залишити рішення господарського суду Сумської області від 18.05.2006 року по справі № 8/222-06 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Рассвет»без задоволення. Підтвердженням того, що дана угода є недійсною, позивач вважає ту обставину, що за наданими матеріалами Глухівським міжрайонним прокурором 25.05.2006 року порушена кримінальна справа за фактом заволодіння бюджетними коштами, шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ «Рассвет», за ознаками складу злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2 КК України.
Другий відповідач Приватне підприємство «Гровекс», м. Київ в судове засідання 30.10.2006 року до Харківського апеляційного господарського суду не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив. Судова колегія враховуючи згоду представника позивача та першого відповідача, вважає за можливе розглянути справу без участі представника другого відповідача за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача та першого відповідача, апеляційний суд встановив, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, прийняте судом Рішення підлягає скасуванню, провадження у справі підлягає припиненню виходячи з наступного.
Позивач - Глухівська МДПІ, 17.04.06 р. до господарського суду Сумської області подала позовну заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5 від 01.07.2003 року, укладеного між ПП «Гровекс»та ТОВ «Рассвет»на загальну суму 415980 грн., у тому числі ПДВ 69330 грн..
Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.04.2006 р. по справі № 8/222-06 було порушено провадження по справі, на підставі ст. ст. 38, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України. Оскаржуване у апеляційному порядку першим відповідачем рішення господарського суду Сумської області від 18.05.2006 р. за даною справою прийнято з посиланням на ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні
виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про
визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України "Про судоустрій України” справи пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування, розглядаються місцевими адміністративними судами. Ч. 1п. 4 ст. 17 КАС України встановлює, що до компетенції адміністративних судів входить вирішення спорів за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»можуть звертатися до суду у порядку передбаченому КАСУ з позовами про стягнення в доход держави коштів, якщо правочин є нікчемним у визначенні наданому ст. 228 ЦК України.
У зв’язку з набранням з 01 вересня 2005 р. чиності Кодексом адміністративного судочинства України прикінцевими та перехідними положеннями до цього Кодексу, а саме п. 6 прикінцевих та перехідних положень було встановлено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до господарського процесуального кодексу України від 1991 року вирішують у першій та апеляційних інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Позивач за даною справою є орган владних повноважень –державна податкова інспекція, предметом спору є визнання недійсною цивільно-правової угоди (правочину), укладеної між юридичними особами. Підставою визнання угоди недійсною є укладання угоди з юридичною особою, створеною за викраденим чи загубленим документом. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказана підстава не означає, що всі правочини (угоди) укладені такою юридичною особою, вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. За таких обставин, у позовній заяві повинні бути викладені обставини, які свідчать про нікчемність правочину.
Враховуючи, що Господарським судам не підвідомчі справи адміністративного характеру, а правовідносини, щодо яких виник спір по справі № 8/222-06 про визнання угоди недійсною, носить адміністративний характер, тому вказана справа не може розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України та за нормами Цивільного Кодексу УРСР (1963 р.), який втратив чинність з 01.01.2004 року, у зв’язку з набранням чинності Цивільним Кодексом України № 435-ІV від 16.01.2003 року.
За таких обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду Сумської області від 18.05.2006 року підлягає скасуванню. Провадження за позовом про визнання угоди недійсною підлягає припиненню.
Керуючись п. 1 ст. 80, ст. ст. 99, 101, 102 , п. 3 ст. 103 , ч.1 п.4 ст. 104 , ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу першого відповідача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 18.05.2006 р. по справі 8/222-06 скасувати.
Провадження по справі припинити.
Головуючий суддя Лащенко Л.Д.
Суддя Гончар Т.В.
Суддя Погребняк В.Я.