Справа № 1-480/08
ПОСТАНОВА
03.07.2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі
Головуючого судді: Фінагєєва В.О.
При секретарі: Кабанець О.С.
За участю
Прокурора: Процешен В.М.
Захисника: ОСОБА_6.
.
розглянувши в попередньому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
ОСОБА_2у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186 та ч. З ст. 187 КК України,
ОСОБА_3у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 27 ч. 3 ст. 187 та ч. 3 ст. 187 КК України,
ОСОБА_4у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 3 ст. 187 КК України,
ОСОБА_5у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 3 ст. 187 КК України.
ВСТАНОВИВ:
12.06.2008 року в порядку ст. 232 КПК України до суду надійшла вказана кримінальна справа.
В ході попереднього судового розгляду прокурор та захисник обвинуваченого ОСОБА_5. вважають що справу можна призначити до судового розгляду.
Однак в ході попереднього розгляду кримінальної справи в суді встановлено, що під час провадження досудового слідства по кримінальній справи слідчим були допущені порушення норм КПК України без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, а саме слідчим було порушено вимоги КПК України про обов'язковість пред'явлення матеріалів розслідування для ознайомлення обвинуваченим та захисникам, при провадженні досудового слідства було порушено право обвинувачених на захист.
Так відповідно до протоколу оголошення обвинуваченому та його захиснику про закінчення досудового слідства ( т. 17 а.с 269) слідчий оголосив обвинуваченому ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_7. про закінчення досудового слідства та пред'явив їм усі матеріали справи. Але підписаний вказаний протокол лише обвинуваченим ОСОБА_4. Підпис адвоката в протоколі про те, що йому оголошено про закінчення досудового слідства - відсутній. Таким чином дані викладені в даному протоколі не відповідають дійсності.
12.05.2008 року обвинувачений ОСОБА_4. звернувся до слідчого ГСУ МВС України Гребенюка І.Н. з заявою в якій зазначає, що в зв'язку з відсутністю коштів та неможливістю оплачувати послуги адвоката він прийняв рішення відмовитися від послуг адвоката ОСОБА_7., з матеріалами кримінальної справи буде знайомитися сам.
Отримавши зазначену заяву від обвинуваченого, слідчий діяв всупереч вимогам ст.ст. 46, 47,218 КПК України.
Так у відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 46 КПК України - підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного... При відмові від захисника особа, яка провадить дізнання, слідчий складають протокол з зазначенням мотивів відмови.
Як зазначено в заяві обвинуваченого ОСОБА_4. (а.с. 270 т. 17) він відмовляється від захисника в зв'язку з відсутністю коштів для оплати його послуг. Проте в протоколі про відмову від захисника (т. 17 а.с. 271) слідчий не зазначив цих мотивів.
Відповідно до вимог ст. 47 ч. 4 КПК України - захисник призначається у випадках коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити. З заяви обвинуваченого вбачається, що його відмова викликана лише відсутністю коштів. За таких обвставин слідчий зобов'язаний був забезпечити право обвинуваченого на захист та його право знайомитися з усіма матеріалами кримінальної справи з допомогою захисника і згідно з ст. 47 ч. 4 КПК України зобов'язаний був призначии обвинуваченому захисника.
Крім того пред'являючи обвинуваченим та їх захисникам матеріали кримінальної справи для ознайомлення слідчий не пред'явив їм усіх матеріалів. Так вказана кримінальна справа надійшла до суду в 18-ти томах з відео та аудиоматеріалами на магнітних носіях в кількості 17 шт. (а.с. 1-2 т. 19). Проте обвинуваченим та їх захисникам відео та аудиоматеріали представлені для ознайомлення лише на 11 магнітних носіях (т. 17 а.с. 259, 263, 264, 268, 276).
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України викладених в постанові № 2 від 11.05.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» - Кримінальна справа у будь-якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо було порушено вимоги КПК України про обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення; при провадженні дізнання чи досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист.
Таким чином в ході попереднього судового розгляду судом встановлено, що під час провадження досудового слідства були допущені такі порушення норм КПК України без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 237, 240, 244, 246 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_2у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186 та ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_3у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 27 ч. З ст. 187 та ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_4у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. З ст. 187 КК України, ОСОБА_5у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 3 ст. 187 КК України повернути до Генеральної прокуратури України для організації додаткового розслідування.
Запобіжний захід відносно обвинувачених залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду.
Суддя: