дата документу :
Справа №2/1005/1297/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2012 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Величка В.П.,
при секретарі судового засідання - Леоненко А.О.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області, третя особа: Інспекція ДАБК у Київській області, про визнання права власності на самочинне будівництво, -
ВСТАНОВИВ:
На початку липня 2012 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, яким просить суд, визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 299,8 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01 червня 2010 року на підставі договору купівлі-продажу, що був посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Хміль Т.М., він придбав у ОСОБА_3 земельну ділянку розміром 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. В період часу з липня 2010 року по лютий 2011 року на вказаній земельній ділянці, відповідно до її цільового призначення, він побудував житловий будинок загальною площею 299,8 кв. м. В грудні 2011 року, він звернувся до Бориспільського БТІ з проханням виготовити технічну документацію та видачі свідоцтва на право власності на вказане нерухоме майно. Технічний паспорт був виготовлений, проте у видачі свідоцтва на право власності йому було відмовлено у зв'язку з тим, що відсутня відповідна проектна документація та дозвіл на виконання будівельних робіт і здійснене будівництво є самочинним. Згідно висновку управлінням містобудування та архітектури Бориспільської міської ради від 11.03.2012 року визначено, що будівництво здійснено без порушень містобудівних, протипожежних та санітарних норм, прав інших осіб не порушує. Крім того ТОВ «Вінстратегія-Будекспертиза», яка має відповідну ліцензію, був розроблений технічний звіт № 340/12 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до даного висновку, обстежений будинок відповідає вимогам надійної і безпечної експлуатації та подальша його безпечна експлуатація можлива. В зв'язку з тим, що БТІ не реєструє право власності на нього, тому він звернувся до суду щодо визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в порядку, визначеному ч.5 ст. 376 ЦК України.
Позивач в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява в якій він позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задовольнити та справу слухати у його відсутність.
Представник відповідача будучі повідомленим про день час ті місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, проте надав заяву, в якій Бориспільська міська рада, визнає позовні вимоги в повному обсязі і просить справу слухати без їх участі.
Представник третьої особи будучі повідомленим про день час ті місце розгляду справи також в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву в якій просив справу слухати у його відсутність, при вирішенні питання покладається на думку суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідив оцінив та проаналізував всі зібрані у справі докази у їх сукупності і дійшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 01 червня 2010 року на підставі договору купівлі-продажу, що був посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Хміль Т.М., позивач придбав у ОСОБА_3 земельну ділянку розміром 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту серія ЯЕ №819060, зареєстрованого за № 010833700112. Факт здійснення даної цивільно-правової угоди підтверджено відміткою в державному акті(а.с.17-19).
Відповідно до ст. 90 Земельного кодексу України та ч.1 ст.375 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
22.02.2011 року Комунальним підприємством «Бориспільське БТІ»на звернення позивача щодо оформлення права власності на вказаний житловий будинок, було розроблено технічний паспорт, при цьому складено повідомлення виконкому Бориспільської міської ради, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 самочинно побудований житловий будинок з мансардою розм.14,59м х 13,52м. загальною площею 299,8 м.кв., житловою площею 110,1 м.кв.(а.с.4-15).
Здійснивши самовільне будівництво житлового будинку позивач звертався до відповідача про оформлення права власності на дане майно, але йому було відмовлено.
Суд вважає, що між сторонами виникли спірні цивільні правовідносини щодо оформлення позивачем права власності на самовільно збудоване нерухоме майно.
Згідно висновку відділу містобудування та архітектури Бориспільської міської ради від 11.03.2011 року про відповідність побудованого мною будинку містобудівній документації, зазначено, що відповідно до ДБН 360 92 «Містобудування. Планування забудови міських і сільських поселень», Закону України про планування та забудову території»та генерального плану м. Борисполя, при будівництві будинку по АДРЕСА_1 дотримані усі необхідні діючі містобудівні, санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги(а.с.20).
Крім того, згідно даних висновку ТОВ «Вінстратегія-Будекспертиза», яка має відповідну ліцензію, на підставі технічного звіту № 340/12 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 визначено, що, обстежений будинок відповідає вимогам надійної і безпечної експлуатації та подальша його безпечна експлуатація можлива(а.с.21-23).
Відповідно до ч.1 статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
За загальним правилом, закріпленим у частині 2 статті 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Водночас цивільне законодавство встановлює умови, за яких самочинно збудований об'єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд, відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України, може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що проведене позивачем самочинне будівництво на власній земельній ділянці не порушує права інших осіб, будівництво здійснено без порушень містобудівних, протипожежних та санітарних норм, його експлуатація можлива.
Згідно зі ст.ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду.
Як зазначено в ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
«Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Мін'юсту України № 7/5 від 07.02.02р. визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.
Дослідивши всі обставини в сукупності та враховуючи положення діючого законодавства щодо вільного володіння, користування та розпорядження особою належним позивачу майном, а також зважаючи на положення ч. 5 ст. 376 ЦК України які гарантують власнику нерухомого майна, яке самочинно збудоване чи будується право на звернення до суду з позовом про визнання за ним права власності на самочинне будівництво, суд вважає, що право власності позивачу підлягає захисту у спосіб визнання за ним права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 319, 321, 376 ЦК України, керуючись ст. 3, 10, 60, 114, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на житловий будинок загальною площею 299,8 кв.м. що знаходиться по АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду
Київської області В.П. Величко