Справа № 2-2343/12 2/1207/5599/12

У Х В А Л А

про застосування заходів забезпечення позову

19 липня 2012 року м. Луганськ

Жовтневий районний суд м. Луганська

у складі:

головуючого судді Дідоренко А.Е.,

при секретарі Болотовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно -імпортний банк України»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

18.10.2011 року позивач ПАТ «Державний експортно -імпортний банк України»звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором №77708К1 від 04.04.2008 року у розмірі 1034469,48 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій ПАТ «Державний експортно -імпортний банк України» просить суд накласти арешт на майно відповідача, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку, площею 0,16 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3.

На обґрунтування свого клопотання позивач вказав, що існує вірогідність того, що відповідачем буде реалізовано вказане майно, тому невжиття заходів забезпечення позову може призвести до не виконання чи утруднення виконання рішення суду.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом встановлено, що ціна позову Публічного акціонерного товариства «Державний експортно -імпортний банк України»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 2 034 469,48 грн. / а. с. 4/.

Згідно Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно / а. с. 95/ ОСОБА_1 належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_4, на підставі договору купівлі -продажу від 16.04.2005 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий номер 1363/.

На підставі договору купівлі -продажу житлового будинку від 21.12.2005 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Тихоновою Л.В., реєстровий номер 3915 / а. с. 96 -97/ ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку / а. с. 94/ ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_5, на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,16 га, за адресою: АДРЕСА_3.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву ПАТ «Державний експортно -імпортний банк України» та накласти арешт на належні відповідачу: квартиру за адресою: АДРЕСА_4, та житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, оскільки у разі задоволення позовних вимог на вказане майно відповідача може бути звернуто стягнення за виконавчим листом. Через відсутність заходів забезпечення позову відповідач до розгляду справи по суті вимог може розпорядитися належним йому майном, чим у подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Що стосується заяви позивача в частині накладення арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_5, то суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки не надано доказів належності цього нерухомого майна відповідачеві. Державний акт про право власності на земельну ділянку, на який посилався позивач в своїй заяві, підтверджує право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, а не на заявлену земельну ділянку.

Відповідно до ч.9 ст. 153 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити ухвалу до негайного виконання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.151-153, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно -імпортний банк України»задовольнити частково.

Застосувати заходи забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Державний експортно -імпортний банк України»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та накласти арешт на:

- квартиру за адресою: АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі -продажу від 16.04.2005 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий номер 1363;

- житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі -продажу житлового будинку від 21.12.2005 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Тихоновою Л.В., реєстровий номер 3915.

У задоволенні заяви про забезпечення позову в іншій її частині відмовити через необґрунтованість.

Копію ухвали для виконання надіслати до Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ, МКП «БТІ»м. Луганська, Першої Державної нотаріальної контори м. Луганська.

Після виконання ухвали надіслати її копію відповідачу до відома.

Допустити ухвалу до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання після цього протягом 10-ти днів апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання , а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СУДДЯ: