Справа № 0313/762/2012

номер провадження 2/0313/196/2012

Рішення

Іменем України

смт. Ратне 13 липня 2012 року

Ратнівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Савчука М.А.

за участю секретаря Кульбачинської А.Ф.

позивача ОСОБА_1, її представника Ковальчука В.С.

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ратне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом виселення із житлового приміщення, зняття з реєстраціїї та звільнення помешкання від речей, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком в АДРЕСА_1 шляхом виселення з нього ОСОБА_5, зняття з реєстраціїї та звільнення помешкання від речей.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона є одноосібним власником житлового будинку в АДРЕСА_1. Будинок належить їй на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.04.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу та зареєстрованим за реєстраційним №191. В договорі не зазначено жодних обмежень (обтяжень) щодо придбаного будинку.

На момент укладення договору купівлі-продажу відповідач проживав у вищезгаданому будинку, який задовго до цього був вселений до спірного житлового приміщення з усної згоди попереднього власника будинку.

Після реєстраціїї права власності на придбаний житловий будинок в КП «Волинське ОБТІ»звернулась з усним проханням до відповідача, а згодом письмовим, протягом розумного строку звільнити належний їй на праві приватної власномсті будинок, здійснити зняття з реєстраціїї місця проживання і надати можливість як власнику здійснити своє право на розпорядження та користування власністю.

На день подачі позову жодних дій, спрямованих на виконання прохання відповідач не вчинив. Фактично, відмовився добровільно виселитись з житлового будинку. Тобто, своїми діями він створює перешкоди в користуванні житлом.

Відповідач не являється ні власником житлового будинку, ні наймачем, а тому немає жодних законних підстав для проживання в будинку.

Оскільки являється єдиним законним власником житлового будинку, але фактично позбавлена права користування та розпорядження своєю власністю на власний розсуд, змушена звернутись до суду на підставі ст.391 ЦК України відновити порушене право.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з"являвся, як пояснили його представники по хворобі і вони уповноважені представляти його інтереси в відсутності відповідача, про що свідчить надане доручення. В письмових запереченнях зазначив, що заявлені вимоги є безпідставні, не обгрунтовані і не підлягають задоволенню. Так, укладаючи договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки порушили його права. Будинок по АДРЕСА_1 був побудований в 30-х роках ОСОБА_19, дружиною якого була тітка ОСОБА_6, рідна сестра діда ОСОБА_7 Після арешту ОСОБА_19, з 1939 по 1941 рік в будинку знаходився військовий комісаріат. В 1944 році будинок був виділений дідові ОСОБА_7 для проживання по АДРЕСА_1. Дід розділив будинок на дві половини, зробивши два входи. З його згоди в будинок була поселена його сестра ОСОБА_6 Згодом за корову дід викупив частину будинку. Після смерті діда в ньому проживали батьки -позивача та брат і сестра. В ньому народився і він та проживає до сьогоднішнього дня, про що свідчать записи в будинковій книзі. Оскільки порушені його права, просить в позові відмовити.

Представники відповідача позов не визнали, просять в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених в запереченнях.

Заслухавши позивача, його представника, представників відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.317 ч.1 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Як передбачено ст.319 ч.1 ЦК України, ст.150 ЖК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору дарування житлового будинку від 08.02.2008 року ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_9 житловий будинок з надвірною будівлею-сараєм, що знаходяться в АДРЕСА_1 Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №273. Також зареєстрований в Волинському ОБТІ в реєстрі за №19423165 від 26.03.2008 року, де зазначено частки 1/1.

Даний житловий будинок з надвірною будівлею належав ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Ратнівською державною нотаріальною конторою 12.12.1974 року і зареєстрованого в реєстрі за №761 та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно Волинського ОБТІ 30.05.1975 року за реєстровим №68.

Згідно договору купівлі-продажу від 18.04.2012 року ОСОБА_9 продала ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 який належав ОСОБА_9 відповідно до договору дарування від 08.02.2008 року. Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №191. Договір зареєстрований в Волинського ОБТІ 25.04.2012 року за реєстраційним номером 19423165, де зазначено частки 1/1.

Крім того, рішенням сесії Ратнівської селищної ради від 21.04.2003 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_10 земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 1185 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю 1-ВЛ №028847, виданого ОСОБА_10, що на підставі рішення сесії Ратнівської селищної ради від 21.04.2003 року №6/5 йому передано у приватну власність земельна ділянка площею 1156 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. З опису меж земельної ділянки слідує, що вона знаходиться по АДРЕСА_1, біля ринку.

Як слідує з свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.11.2009 року, спадкоємцем майна ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, є дружина ОСОБА_11 спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 1156 кв.м. (кадастровий номер 0724255100:01:001:0330) розташованої на територіїї Ратнівської селищної ради. Зареєстровано в реєстрі за №3-475.

Згідно договору купівлі-продажу від 18.04.2012 року, ОСОБА_9 продала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1156 кв.м., кадастровий номер 0724255100:01:001:0330, розташованої на територіїї Ратнівської селищної ради. Зареєстровано в реєстрі за №192.

З технічного паспорта на обєкт нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_1, вбачається, що житловий будинок знаходиться по АДРЕСА_1, біля будинку є сарай.

Листом №37 від 15.05.2012 року адвокат Ковальчук В.С. звернувся до ОСОБА_5 про необхідність до 04.06.2012 року в добровільному порядку виселитись та знятись з реєстраціїї місця проживання.

Крім того, як вбачається з паспорта ОСОБА_5 НОМЕР_1, виданого 22.03.1997 року, він ІНФОРМАЦІЯ_2 та прописаний 20.03.1997 року в АДРЕСА_3, а 02.11.1999 року в АДРЕСА_1.

З будинкової книги, наданої представниками відповідача, слідує, що ОСОБА_5 перепрописаний по АДРЕСА_1 10.07.1962 року (в той час коли народився 28.03.1963 року), а виписаний 25.07.1980 року, прописаний по АДРЕСА_1, 25.07.1980 року і виписаний 21.09.1981 року, знову прописаний АДРЕСА_1, 01.11.1999 року. В книзі значаться приписаними та виписаними батьки ОСОБА_5, брат та сестра по АДРЕСА_1

З листка прибуття ОСОБА_5, складеного 01.11.1999 року вбачається, що переїхав з АДРЕСА_3 на АДРЕСА_2.

З будинкової книги, наданої позивачем, ОСОБА_5 прописаним по АДРЕСА_1 не значиться.

Свідок ОСОБА_12, чоловік позивачки, показав, що спірний будинок продається п"ять років і на ньому вісить номер телефону, по якому можна звертатись по питаннях купівлі будинку.

Допитані свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,ОСОБА_18 показали, що в АДРЕСА_1 постійно проживає ОСОБА_5 Раніше в цьому будинку проживали його дід з бабою, батьки, брат, сестра. Крім того, свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17 показали, що дід, баба та батьки ОСОБА_5 побудували будинок по АДРЕСА_3, де також проживали, яка згодом згоріла.

Тобто, ОСОБА_5 проживав, прописувався та проживає, будучи прописаний, зі згоди попередніх власників, оскільки спору по цих питаннях не було та у якого відсутні правовстановлюючі документи на право власності або користування цим житлом.

Спір виник, коли позивачка купила спірний будинок і звернулась до відповідача про виселення, але останній цього не зробив.

Позивачка у визначений законом порядку набула право власності на спірний будинок, а відповідач, який не є членом її сімї, перешкоджає її у здійснені права власності.

Відповідно до ст.9 ч.3 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачений законом.

Отже, з урахуванням положень ст. 405 ЦК України та ст. 156 ЖК УРСР виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, тому припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком.

Передбачаючи право власника житлового будинку (квартири) на відчуження цих об'єктів, закон не передбачив, що при переході прав і обов'язків попереднього власника до нового власника переходить обов'язок в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири) (на відміну від договору найму (оренди) житла - ст. ст. 810, 814 ЦК України).

Як передбачено ст.321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нам права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оцінивши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи практику Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ та Верховного суду України, суд приходить до висновку, що позов в частині виселення підставний та підлягає до задоволення, відповідач підлягає виселенню з житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Щодо вимоги про зняття з реєстрації, то суд вважає її передчасною і в цій частині підлягає у відмові в позові, оскільки частиною 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням. Прийняття рішення про виселення і є підставою для внесення відповідних даних про зняття особи з реєстраційного обліку.

Відносно позовної вимоги про звільнення помешкання від речей, суд вважає, що виселення як примусове припинення права користування жилим приміщенням також передбачає звільнення помешкання від речей, а тому така позовна вимога зайва і в цій частині слід відмовити в позові.

Так, частиною 4 ст.78 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 107 грн.30 коп. судового збору, які документально підтверджені.

На основі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст.317,319,391, 405, 810, 814 ЦК України ст.ст.9, 150 ЖК України, ст. 7 ч. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 житловим будинком в АДРЕСА_1 шляхом виселення з нього ОСОБА_5 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 107 грн. 30 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Савчук М.А.

13.07.2012