ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________________________________________________________________________________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 липня 2012 р. Справа 17/25/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т. В.,

при секретарі судового засідання Шевченко О. О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

"Нафтогаз України",

01001, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ

до: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго",

21021, вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця

про стягнення 7 590 133,39 грн.

за участю представників сторін :

позивача: Ященко Р. Ю. - за дорученням;

відповідача: Рибаченко І. В.- за дорученням ;

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2414/11 від 30.09.2011 р. в загальному розмірі 7 590 133,39 грн., з яких: 6 458 262,05 грн. основний борг; 513 367,38 грн. пеня; 452 078,34 грн. 7% штрафу; 67 296,03 грн. інфляційних та 99 129,59 грн. 3% річних.

Ухвалою від 23.05.2012 р. порушено провадження у справі № 17/25/2012/5003 з призначенням судового засідання на 12.06.2012 р.

12.06.2012р. зв'язку з неявкою представника відповідача та ненаданням всіх доказів, необхідних для вирішення спору, розгляд справи було відкладено на 09.07.2012 р.

В судове засідання 09.07.2012 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі та представник відповідача, який проти позову в частині стягнення пені, інфляційних, 3% річних та штрафу заперечив з підстав, викладених у відзиві, де зокрема зазначає, що видатки на відшкодування втрат підприємтсва фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, а відтак заборгованість за договором виникла як різниця в тарифах на теплову енергію. Окрім того відповідач зазначає, що вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 7% та пені суперечить приписам ст. 61 Конституції України. З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних відповідач вважає необгрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 7 590 133,39 грн., з яких: 6 458 262,05 грн. основний борг, 5 13 367,38 грн. пеня, 452 078,34 грн. 7% штрафу, 67 296,03 грн. інфляційних та 99 129,59 грн. 3% річних.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

30.09.2011 р. між позивачем (в договорі «Постачальник») та відповідачем (в договорі «Покупець») був укладений договір № 14/2414/11 купівлі-продажу природнього газу.

Сторони підписали додаткову угоди № 1 до вказаного договору.

Згідно п.1.1 вказаного договору та додаткової угоди № 1 до вказаного договору постачальник зобов'язався передати у власність покупцю у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити газ на умовах цього договору.

Сторони передбачили (п. 2.1 договору), що продавець передає покупцю з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. газ в обсязі до 167 000 000.куб.м., в період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р. в обсязі до 51700 тис. куб.м., в період з 01.05.2010 р. по 30.09.2010 р. в обсязі до 11530 тис.куб.м.

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, перданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки всатновлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно додаткової угоди № 1 від 11.10.2011 р. сторони виклали п. 5.2 договору в наступній редакції: з 11.10.11р. ціна за 1000 куб.м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 гривень. Ціна за 1000 куб.м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1248,74 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на нспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1248,74 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування- 20%, всього з ПДВ - 1309,20 гривень.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1).

Сторони узгодили п. 7.2 договору, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов"язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. Уразі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Позивач, на виконання умов договору, передав у власність покупцю протягом жовтня 2011р. природний газ на суму 12 494 948,50 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу від 31.10.2011 р. (а.с. 15,16).

Відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав. Оплатив за отриманий природний газ лише на суму 6 036 686,45 грн., що стверджується виписками по рахунках (а.с. 21, 22).

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 6 458 262,05 грн.

Відповідач доказів оплати 6 458 262,05 грн. боргу за поставлений йому природний газ суду не надав.

Крім того, за неналежне виконання умов договору відповідачу нараховано 5 13 367,38 грн. пені, 452 078,34 грн. 7% штрафу, 67 296,03 грн. інфляційних та 99 129,59 грн. 3% річних.

Беручи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняс Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. А частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором № 14/2414/11 від 30.09.2011 року на купівлю-продаж природного газу за Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" утворилась заборгованість в розмірі 6 458 262,05 грн. Існування заборгованості стверджується актами приймання-передачі природнього газу, виписками по рахунку.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 6 458 262,05 грн. є обгрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 5 13 367,38 грн. пені, 452 078,34 грн. 7% штрафу, 67 296,03 грн. інфляційних та 99 129,59 грн. 3% річних, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов"язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. Уразі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно з п. 3 ст. 3, ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Оскільки договором № 14/2414/11 від 30.09.2011 року на купівлю-продаж природного газу передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а отже, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків оплати отриманого природного газу.

З огляду на викладене та враховуючи встановлений судами факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань із оплати газу суд дійшов до висновку, що розрахунок пені та 7 % штрафу здійснений відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме: 513 367,38 грн. пені та 452 078,34 грн. 7% штрафу.

Також згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на наведені приписи закону, суд, провівши перерахунок заявлених до стягнення індексу інфляції та 3% річних, встановив, що вони здійснені в межах чинного законодавства та умов договору.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 67 296,03 грн. інфляційних та 99 129,59 грн. 3% річних підлягають задоволенню

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню в сумі 7 590 133,39 грн., в тому рахунку: 6 458 262,05 грн. боргу, 513 367,38 грн. пені, 452 078,34 грн. 7% штрафу, 67 296,03 грн. інфляційних та 99 129,59 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 64 380,0 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 45, 22, 33, 43, 49, 82 - 85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (код 33126849, вул.600-річчя, 13, м. Вінниця, 21021) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код 20077720, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001) - 6 458 262,05 грн. боргу, 513 367,38 грн. пені, 452 078,34 грн. 7% штрафу, 67 296,03 грн. інфляційних, 99 129,59 грн. 3% річних та 64 380,00 грн. витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13 липня 2012 р.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи.