ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2012 р.Справа № 5017/1449/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез"

до відповідача Селянського (фермерського) господарства "ОЛЕКСАНДР"

про стягнення 25054,99грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Турич Г.В., довіреність №31/12 від 18.05.12р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Селянського (фермерського) господарства "ОЛЕКСАНДР" про стягнення заборгованості у розмірі 25054,99грн., а саме: основного боргу у розмірі 10195,03грн., пені у розмірі 909,17грн., штрафу за порушення терміну оплати платежів у розмірі 3246,01грн., та відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10704,78грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.05.12р. порушено провадження у справі №5017/1449/2012.

12.06.12р. від позивача на адресу господарського суду Одеської області надійшла телеграма(вх.№17987/2012 від 12.06.12р.), згідно якої просить суд відкласти слухання справи у зв'язку з неможливістю явки уповноваженого представника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.12р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань(відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою(тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.06.12р., про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

18.05.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (Постачальник) та Селянського (фермерським) господарством "ОЛЕКСАНДР" (Покупець) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №ТК180511/2, відповідно до умов якого у строки, зумовлені договором, Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця насіннєвий матеріал, (надалі "товар" або "насіння") та хімічні засоби захисту рослин (надалі "товар" або "препарати"), а Покупець зобов'язався прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов Договору (додаткових угод та Специфікацій до нього).

Згідно пункту 2.1. договору, найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у Специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату укладення Договору.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що вартість договору складається із суми всіх Специфікацій, підписаних в рамках цього договору, в яку включається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом.

Згідно п.5.1. договору, Постачальник надає Покупцю товарний кредит у розмірі ціни отриманого і неоплаченого Покупцем товару на період : з дати отримання Товару Покупцем до дати його оплати згідно із договором. У разі прострочення терміну оплати вказаного у договорі, відсотки по товарному кредиту нараховуються до дати його фактичної оплати. При зверненні Постачальника до суду із позовною заявою про стягнення з Покупця заборгованості за цим договором відсотки по товарному кредиту за прострочені платежі нараховуються до дати подання позову.

Відповідно до п.п.6.1., 6.2 договору, Покупець зобов'язується оплатити Продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані у Специфікаціях. Оплата товару здійснюється в українських гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника. Підставою платежу є даний договір.

У відповідності до п. 8.2.3. договору, за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05% але не більше подвійної ставки НБУ від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу.

Пунктом 8.5. договору передбачено, що згідно ч.3 ст.692,694,536 ЦК України, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП=(СППх0,5хД):100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті Покупцем Постачальнику, СПП- сума простроченого платежу, Д-кількість календарних днів прострочення платежу.

Згідно п. 9.1. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом року з моменту його укладання. Закінчення строку дії договору не звільняє Покупця від виконання тих грошових зобов'язань, які залишилися невиконаними.

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" було поставлено відповідачу Селянсько (фермерському) господарству "ОЛЕКСАНДР" товар, а відповідачем було прийнято товар(насіння соняшника „Морава") на суму 10625грн.

В підтвердження виконання зобов'язань за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК180511/2 від 18.05.11р. позивач надав суду специфікацію №1 від 18.05.11р. та видаткову накладну №А-00004136 від 19.05.11р. на суму 10625грн., підписаний обома сторонами акт звірки взаємних розрахунків від 07.07.11р. за період з 07.04.2010р. станом на 05.07.11р.

Згідно специфікації №1 від 18.05.11р. перший платіж у сумі 10625грн. і проценти за користування товарним кредитом у розмірі 195,03грн., а всього 10820,03грн. у строк не пізніше 01.10.11р.

Однак відповідачем оплату проведено частково на суму 625грн.(08.07.11р.), з порушенням умов положень договору, згідно якого граничний строк обов'язку Відповідача оплатити цей Товар становив 01.10.2011р., неоплаченим залишився товар в сумі 10195,03грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 25054,99грн., а саме: основний борг у розмірі 10195,03грн., пеню у розмірі 909,17грн., штраф за порушення терміну оплати платежів у розмірі 3246,01грн., та відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10704,78грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки взаємних розрахунків від 07.07.11р., відповідно до якого станом на 05.07.11р. за Селянсько (фермерським) господарством "ОЛЕКСАНДР" рахується заборгованість на суму 10625грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Ч.ч.1,5 ст. 694 Цивільного кодексу України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості Селянського (фермерського) господарства "ОЛЕКСАНДР" по оплаті вартості отриманого товару, проведення часткової оплати, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача 10195,03грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "ОЛЕКСАНДР" пені в розмірі 909,17грн. за період з 02.10.11р. по 28.04.12р.(210днів прострочення).

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України. З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 789,65грн. за період з 02.10.11р. по 02.04.12р.(за 183 днів прострочення).

Оскільки судом встановлено наявність порушення відповідачем умов договору, а п. 8.2.3. договору передбачено, що окрім пені, Покупець сплачує штраф у розмірі 30% від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу, то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 3246,01грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10704,78грн. за період з 02.10.11р. по 28.04.12р.(210днів прострочення).

Пунктом 8.5. договору передбачено, що згідно ч.3 ст.692,694,536 ЦК України, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП=(СППх0,5хД):100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті Покупцем Постачальнику, СПП- сума простроченого платежу, Д-кількість календарних днів прострочення платежу.

Наданий позивачем розрахунок відсотків за користування чужими грошовими коштами на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у розмірі 10704,78грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача Селянського (фермерського) господарства "ОЛЕКСАНДР" 10195,03грн. -основного боргу, 789,65грн. -пені, штрафу за порушення терміну оплати платежів у розмірі 3246,01грн., та відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10704,78грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1601,82грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "ОЛЕКСАНДР" (66300, Одеська область, м. Котовськ, вул.50 Років Жовтня, б.214,оф.3, код ЄДРПОУ 30821553, п/р №26009008367001 в АКБ „Імексбанк", м.Одеса, МФО 328384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (69035, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, 3; р/р 26003010115712 ПАТ „ ВТБ Банк", м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 30345439) суму основного боргу у розмірі 10195(десять тисяч сто дев'яносто п'ять)грн.03коп., пеню у розмірі 789(сімсот вісімдесят дев'ять)грн.65коп., штраф за порушення терміну оплати платежів у розмірі 3246(три тисячі двісті сорок шість)грн.01коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10704(десять тисяч сімсот чотири)грн.78коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1601(одну тисячу шістсот одну)грн.82коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 09.07.2012р.

Суддя Гут С.Ф.