Справа № 1116/1829/12 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2012 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого -судді Старенченко О.В.

при секретарі -Саванюк Т.Ю.

за участю: прокурора -Пахомова В.В.

захисника-адвоката -Черкашеної К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новоукраїнка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Чокілтені Оргіївського району республіки Молдова, жителя АДРЕСА_1, молдованина, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий.

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, 1980 року року народження, заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_3 за таких обставин.

02 квітня 2012 року ОСОБА_2 знаходячись перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, проходячи по АДРЕСА_1, разом зі своїм товаришем ОСОБА_4, 1974 року народження зустріли свого односельчанина ОСОБА_3, 1981 року народження під час розмови між ними зав"ячалася сварка, в ході якої ОСОБА_4 наніс один удар правою рукою зжатою в кулак ОСОБА_3 в область обличчя, внаслідок чого останній присів до землі, при цьому спричинив тілесні ушкодження у вигляді подряпини під лівим оком. Після чого ОСОБА_2, з особистих неприязних відносин, маючи намір на нанесення тілесних ушкоджень та реалізовуючи його, підійшовши до сидячого ОСОБА_3 та умисно і цілеспрямовано наніс два удари правою ногою взутою в туфлі в праву сторону тулуба ОСОБА_3, внасілдок чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді перелому 9-10 ребер грудної клітини з права, які, згідно висновку експерта №92 від 03.05.2012 року, за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 визнав себе винним повністю і дав суду показання про те, що 02 квітня 2012 року він вранці знаходячись вдома в АДРЕСА_1 де проживав до початку травня 2012 року, в розмові зі своєю співмешканкою дізнався, що зо два дні тому, коли він спав вдень, то до їхнього будинку приходив гр.ОСОБА_3 в стані алкогольного сп"ягніння, та чіплявся до неї. Ввечері 02.04.2012 року ОСОБА_2 перебуваючи вдома та в вечірній час вирішив з"ясувати відносини з приводу події про яку йому розповіла співмешканка. Перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння він вийшов на вулицю і зустрів ОСОБА_4 і вони разом пішли далі по вулиці, йдучи по вул.Партизанській вони зустріла ОСОБА_3 та почали з ним сперечатись, в ході суперечки ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_3 правою рукою зжатою в кулак в обличчя, і коли ОСОБА_3 присів ОСОБА_2 підійшов до нього та вдарив правою ногою взутою в туфлі в праву сторону Тулуба в область ребер. Після цього вийшов гр.ОСОБА_6, який проживав неподалік і почав їм говорити щоб вони не чіпали ОСОБА_3, і вони з ОСОБА_4 пішли додому. Зазначив, що він щиро розкаявся у скоєному, запевнив суд, що в подальшому злочинів вчиняти не буде.

Окрім визнання підсудним ОСОБА_2, своєї вини, вона підтверджується й іншими доказами: актом судово- медичного обстеження №79 від 19.04.2012 року (а.с.14), матеріалами судово-медичної експертизи №92 від 03.05.2012 року (а.с.18-20), матеріалами відтворення обставин та обстановки події злочину з участю ОСОБА_2 від 28.05.2012 року (а.с.41-44).

Враховуючи думку всіх учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються, застосувавши ст.299 ч.3 КПК України.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, оскільки він заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_3.

Призначаючи покарання підсудному, суд виходить з загальних засад його призначення, передбачених ст.65 КК України, та враховує наступне:

Підсудний вчинив закінчений умисний середньої тяжкості злочин.

Особу винного - підсудний за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, фізично здоровий, не працює, придатний до фізичної праці.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного, обставин, що обтяжує покарання -вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Враховуючи обставини справи, особу підсудного, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням і покладенням на нього додаткового обов"язку, передбаченого ст. 76 ч. 1 п. 4 КК України, якого суд вважає достатньо для виправлення та попередження підсудними злочинної діяльності.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази по справі -відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити його від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати і не змінювати постійного місця проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з"являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, а також повідомляти про зміну місця проживання та роботи.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого: підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: О. В. Старенченко