Судове рішення #23816146

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України


11.07.12 р. Справа № 5006/15/71/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Екс Трейд», м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення 110 143,39грн.


за участю представників:

від позивача: Сидоренко А.С. (за довір.)

від відповідача: не з'явився


Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Екс Трейд», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 110 143,39грн., яка складається з основного боргу в розмірі 86 590,00грн., пені в сумі 7 631,46грн., 23% річних в розмірі 15 921,93грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір поставки №214П від 02.06.11р.; специфікацію, що оформлюється в виді додатку №1 від 02.06.11р.; додаток №2 від 02.06.11р.; видаткові накладні №4146 від 13.07.11р., № 4380 від 21.07.11р.; рахунки на оплату; довіреності.

Ухвалою від 21.06.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/71/2012.

11.07.12р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій вбачається, що позивачем зменшено розмір позовних вимог до 97917,52грн., з яких: основний борг - 70590,00грн., 23% річних - 19821,98грн. та пеня - 7505,54грн. Зменшення суми основного боргу обґрунтовано недоліками в документообороті позивача внаслідок чого було помилково зазначено про перерахування відповідачем 26000,00 грн. замість 42 000,00грн. Отже, справа №5006/15/71/2012 розглядається судом з урахуванням вказаної заяви позивача.

В судовому засіданні 11.07.12р. позивач підтримав вимоги, зазначені в позовній заяві (з урахуванням зменшення).

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованим листом з повідомленням).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.07.12.р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Екс Трейд» зареєстроване за адресою: 84303, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ясногорівська, буд.51. За цією адресою відповідачу направлялись процесуальні документи по справі №5006/15/71/2012.

В силу ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.


Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:


02 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Екс Трейд» (покупець) було укладено договір поставки №214П, за яким постачальник передає, а покупець приймає та оплачує на умовах та в порядку, визначених даним договором продукцію в асортименті відповідно специфікації, що оформлюється у вигляді додатку до даного договору і є його невід'ємною частиною (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору ціна одиниці продукції визначається даним договором і сплачується сторонами в національній валюті України - гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації до даного договору.

Згідно п.3.5 договору вартість договору складає сума вартостей видаткових накладних, за якими постачається продукція на підставі цього договору.

Згідно п.6.1.1 договору протягом трьох днів з моменту узгодження та підписання уповноваженими представниками обох сторін даного договору покупець сплачує 27700,00грн., на підставі виставленого постачальником рахунку.

Відповідно до п.6.1.2 договору подальша оплата товару здійснюється по факту поставки кожної окремої партії продукції протягом 7 (семи) календарних днів на підставі виставленого постачальником рахунку.

Даний договір діє з 2 червня 2011р. до 2 червня 2012р., але в будь якому випадку до моменту його остаточного виконання (п.11.1 договору).

Договір №214П від 02.06.11р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.


Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з наданими до матеріалів справи видатковими накладними №4146 від 13.07.11р., №4380 від 21.07.11р., позивачем (постачальником) було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму - 112 590,00грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вищевказаних накладних, скріпленого печаткою підприємства та довіреностями на отримання цінностей.

Отже, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Позивачем були належним чином оформлені та виставлені рахунки на оплату поставленого товару.


Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідно до п.6.1.2 договору товар, поставлений за накладними №4146 від 13.07.11р. та №4380 від 21.07.11р., мав бути повністю оплачений не пізніше 20.07.11р. та 28.07.11р. відповідно.

Відповідачем шляхом перерахування на поточний рахунок позивача було здійснено частковий розрахунок: 06.06.11р. на суму 10 000,00грн.; 25.11.11р. на суму 16 000,00грн.; 10.05.12р. на суму 12000,00грн.; 15.05.12р. на суму 4000,00грн., що підтверджуються банківськими виписками.

Доказів сплати іншої частини заборгованості відповідач суду не надав.


Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів за поставлений товар у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 70 590,00грн.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.3 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.9.2 договору у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 23% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. При цьому, черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України.

На підставі вищевикладеного позивачем нараховане та заявлено до стягнення пеню в сумі 7 505,54грн. за період з 21.07.11р. по 26.01.12р та 23% річних в сумі 19 821,98грн. за період з 29.07.11р. по 10.07.12р.

Під час судового розгляду справи №5006/15/71/2012 судом встановлений факт несплати в повному обсязі суми заборгованості, який виник на підставі договору №214П від 02.06.11р, з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем пені та 23% річних за прострочення виконання зобов'язання.

За висновками суду, розрахунок 23% річних та пені за прострочення платежу, проведений позивачем, є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.


При поданні позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 2203,00грн., тоді як за подачу позову на суму 97 917,52грн. розмір судового збору складає 1958,35грн.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі ніж встановлено законом переплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду. Відповідно до ч.2 ст.7 зазначеного вище закону у випадках встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Переплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.


Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 624, 625, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд


В И Р І Ш И В :


Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Екс Трейд», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 97 917,52грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Екс Трейд» (84303, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ясногорівська, буд.51; ЄДРПОУ 24640905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак» (02121, Київська область, м.Київ, Харківське шосе, 23 км, буд.4; поштова адреса: 01042, Київська область, м.Київ, провулок Ново печерський, буд. 5; ЄДРПОУ 32157382) основний борг в сумі 70 590,00грн., пеню в сумі 7 505,54грн., 23% річних в сумі 19 821,98грн., судовий збір в сумі 1958,35грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак» (02121, Київська область, м.Київ, Харківське шосе, 23 км, буд.4; ЄДРПОУ 32157382) з державного бюджету України судовий збір в сумі 244,65грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 11.07.12р. оголошено повний текст рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 11.07.12р.




Суддя Захарченко Г.В.






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація