Судове рішення #23815002

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

Іменем України


04 липня 2012 року Справа № 5002-26/836-2012



Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Дмитрієва В.Є.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

представник позивача, не з'явився, публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз";

представник відповідача, не з'явився, Добрівська сільська рада;

розглянувши апеляційну скаргу Добрівської сільської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 23 квітня 2012 року у справі № 5002-26/836-2012

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95001)

до Добрівської сільської ради (вул. 40 років Перемоги, 11,Добре, Сімферопольський р-н,97571)

про стягнення 41708,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Добрівської сільської Ради суми в розмірі 41708,60 грн., з яких інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 29012,34 грн. та 3% річних у розмірі 12696,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2011 року у справі №5002-2/3741-2011 за позовом ПАТ по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" до Добрівської сільської Ради про стягнення заборгованості позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Дане рішення залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанції.

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що у вказаній справі з відповідача була стягнута лише основна заборгованість, проте, без урахування інфляційних витрат та 3% річних.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2012 року у справі №5002-26/836-2012 позов задоволений в повному обсязі. Стягнуто з Добрівської сільської ради на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" інфляційні витрати у розмірі 29012,34 грн. суму 3% річних у розмірі 12696,26 грн. та судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Добрівська сільська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 04 липня 2012 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, ухвалою суду від 18 червня 2012 року.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладання розгляду справи є правом суду, основою умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному засіданні

Оскільки матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладання розгляду справи відсутні.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2009 року між відкритим акціонерним товариством „Кримгаз" -підрядником та Добрівської сільської Ради -замовником укладений договір підряду №09/05-09 на виконання (проектної) продукції.

Відповідно до пункту 1.1 договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступної проектної продукції: „Газопостачання с. Піонерське (ліва сторона) Сімферопольського району АР Крим від ШГРП -1; 2; 3;4." (том 1, а.с.16-17).

11.10.2011 року рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №5002-2/3741-2011 за позовом ПАТ по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" до Добрівської сільської Ради про стягнення заборгованості у розмірі 156823,46 грн. вирішено позов задовольнити. Стягнуто з Добрівської сільської Ради на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" 156 823,46 грн. боргу, 1568,28 коп. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2011 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2012 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року у справі №5002-2/3741-2011 залишено без змін.

Звернувшись до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення інфляційних витрат 3% річних позивач вказує, що він має право окремо від пред'явлення вимог про стягнення заборгованості, а тому просить задовольнити позовні вимоги.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом встановлено, що у зв'язку з утворенням заборгованості по договору підряду №09/05-09 на виконання (проектної) продукції з відповідача у судовому порядку було стягнуто 156823,46 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 №01-06/1624/2011 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості, у тому числі стосовно яких є ухвала про відстрочку або розстрочку виконання, не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Аналогічне положення закріплено також у абзаці 3 пункту 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.11.2011 року №01-06/1642/2011.

Враховуючи, що при розгляді позовної заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" у справі №5002/3741-2011 вимоги про стягнення інфляційних витрат та 3% річних не заявлялись та не розглядались, пред'явлення їх за новим позовом є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат та 3% річних судова колегія встановила, що він здійснений згідно норм цивільного законодавства.

Заперечення відповідача щодо невідповідності вимог про стягнення вказаних нарахувань статті 232 Господарського кодексу України судом не приймаються до уваги з огляду на те, що даною статтею регулюються правовідносини стосовно нарахування штрафних санкцій, якими не є інфляційні витрати та 3% річних.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Добрівської сільської ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2012 року у справі № 5002-26/836-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді В.Є. Дмитрієв

С.А. Рибіна





Розсилка:


1. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95001)

2. Добрівська сільська рада (вул. 40 років Перемоги, 11,Добре, Сімферопольський р-н,97571)



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація