УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0617/1-307/11

Стаття 121ч2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Слісарчука Я.А

суддів: Єрещенка А.М., Ткача С.П.

за участю прокурора Селюченко І.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2012 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кольчугіно Владімирської області, Російська Федерація, судимого Радомишльським районним судом:

29.04.2004 року за ст.185 ч.3, КК України на 3 роки 8 місяці позбавлення волі.04.08.2005 року звільнений від відбування покарання на підставі Закону України від 31.05.2005 року ?Про амністію?.

25.08.2010 року за ст.121 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком впродов ж трьох років,

засуджено за ч.2 ст.121 КК України на 8 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Радомишльського районного суду від 25.08.2010 року, і до відбуття ОСОБА_1 призначено остаточне покарання 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання йому визначено рахувати з 28 вересня 2011 року.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Як визнав суд, 16 серпня 2011 року біля 14 год. ОСОБА_1, в с. Моделів Радомишльського району, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, після поминального обіду по АДРЕСА_1 зустрів ОСОБА_2, з яким перебував у неприязних відносинах.

На грунті особистих неприязних відносин, між ними виникла сварка, під час якого у ОСОБА_1 виник умисел направлений на умисне заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 під час сварки, умисно, зі значною силою прикладання, наніс удари руками в обличчя ОСОБА_2, а затим дерев?яною лавкою, умисно два рази вдарив по голові ОСОБА_2, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді двох синців навколо правого ока, рани в правій тім?яно-потиличній ділянці, чотирьох садин на лобі справа та на правій брові, крововиливу на м?ягких покровах голови з їх внутрішньої поверхні в правій лобно-тім?яної-скроневої ділянці, крововиливів під м?які мозгові оболонки по поверхні обох півкуль головного мозку та в речовину головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечні для життя в момент їх заподіяння, від яких ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в центральній районній лікарні.

Також ОСОБА_1 заподіяв і ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на передньо-зовнішній поверхні лівого плеча в середній частині, двох саден в верхній частині лівого плеча, шести саден в нижній частині обох передпліч по задніх поверхнях, на тильній поверхні лівої кисті, в нижніх частинах обох гомілок по передньо-внутрішніх поверхнях та на тильній поверхні лівої ступні.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.Зі змісту його апеляції видно, що він не вчиняв злочину за який його засуджено.Апелянт вказує на те, що під час провадження по даній справі були допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчинені злочину за обставин наведених у вироку грунтується на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності і є обгрунтованим.

На досудовому слідстві ОСОБА_1 визнавав, що під час сварки з ОСОБА_2 наніс останньому удари руками в обличчя і дерев?яною лавкою по голові (а.с.40-42, 50, 90, 124-125).

Під час проведення відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_1 детально показав та розповів, при яких обставинах він заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_2

Показання свідка ОСОБА_3, свідчать про те, що 16 серпня 2011 року, знаходячись на вулиці с. Моделів, він бачив, як ОСОБА_1 і ОСОБА_2 сварилися, а затим ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 рукою в обличчя, і двічі наніс удари дерев?яною лавкою по голові.Від нанесених ударів ОСОБА_2 впав на дорогу.

У висновку судово-медичної експертизи зазначені локалізація та характер тілесних ушкоджень, які були виявлені у потерпілого ОСОБА_2 Механізм спричинення вказаних тілесних ушкоджень, встановлений під час проведення судово-медичної експертизи, відповідає механізму нанесення тілесних ушкоджень, на які вказує ОСОБА_1 під час допиту та проведення відтворенням обстановки та обставин події з його участю.

Оцінивши вказані зібрані по справі докази та інші докази, які зазначені у вироку суд прийшов до правильного висновку, що саме ОСОБА_1 на грунті особистих неприязних відносин під час сварки умисно заподіяв ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження від яких настала його смерть, а тому доводи засудженого про те, що він не вчиняв злочин за який його засуджено, колегія суддів не приймає до уваги.

Суд обгрунтовано не взяв до уваги показання засудженого про те, що він не наносив ударів потерпілому, оскільки вказані показання не відповідають фактичним обставинам справи і дані ОСОБА_1 з метою уникнути від кримінальної відповідальності.

Доводи засудженого про те, що показання свідка ОСОБА_3 є протирічивими, непослідовними і вони неправильно взяті судом як докази по справі, колегія суддів не приймає до уваги.

Колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що наведені у вироку показання вказаного свідка як на досудовому слідстві так і в суді про обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, є достовірними, оскільки вони за змістом узгоджуються між собою та відповідають сукупності інших доказів. Вказані показання є послідовними і не містять істотних суперечностей.

Посилання засудженого на неповноту та неправильність судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону, позбавлені підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи досудове та судове слідство по ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли скасування вироку суду по справі не допущено.З протоколу судового засідання видно, що суд обгрунтовано відхилив клопотання засудженого про допит в судовому засіданні як свідків працівників установи, де працював ОСОБА_2

З протоколу судового засідання не видно, що ОСОБА_1 заявляв клопотання про відвід головуючому по справі.

Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України кваліфіковані правильно, а покарання призначене засудженому відповідає вимогам ст.65 КК України.

Вирок суду є законним і обгрунтованим, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляції засудженого, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2012 року щодо нього - без зміни.

Судді :