№ 2-346/2008

 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

     04 червня 2008 року  Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді  Максимович Г.В.,

     при секретарі - Бобраковій С.О.,

     за участю:

     представника позивача - ОСОБА_1.,

     відповідачів:

     - ОСОБА_2.,

     - ОСОБА_3.,

     - ОСОБА_4.,

     - представника відповідачів - ОСОБА_5.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_6до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4про визнання договорів дарування будинку та земельної ділянки недійсними, -

 

В С Т А Н О В И В:

 

До Іллічівського міського суду Одеської області звернулась ОСОБА_6. з позовом (а.с. 2-5) до ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. в якому просила:

-  визнати договір дарування житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 10 жовтня 2003 року недійсним;

-  зобов'язати відповідачів повернути одержане ними за договором дарування від 10 жовтня 2003 року майно;

-  зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди у здійсненні права власності та забезпечити вільний доступ до земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1;

-  зобов'язати відповідачів повернути правовстановлюючі документи на земельну ділянку та будинок за адресою: АДРЕСА_1;

03 липня 2007 року позивач збільшила та уточнила позовні вимоги (а.с. 37) та просила суд:

-  визнати договір дарування житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 10 жовтня 2003 року недійсним;

-  визнати договір дарування укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельних ділянок (державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га серії ІІІ-ОД № 078052 від 29.08.2001р та державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га серії ІІІ-ОД № 078053 від 29.08.2001р) недійсним;

-  зобов'язати відповідачів повернути одержане ними за договором дарування від 10 жовтня 2003 року майно;

-  зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди у здійсненні права власності та забезпечити вільний доступ до земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1;

-  зобов'язати відповідачів повернути правовстановлюючі документи на земельну ділянку та будинок за адресою: АДРЕСА_1.

04 липня 2007 року за заявою представника позивача були залишені без розгляду позовні вимоги :

-  зобов'язати відповідачів повернути одержане ними за договором дарування від 10 жовтня 2003 року майно;

-  зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди у здійсненні права власності та забезпечити вільний доступ до земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1;

-  зобов'язати відповідачів повернути правовстановлюючі документи на земельну ділянку та будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином судом розглядались вимоги:

-  визнати договір дарування житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, укладений між ОСОБА_6та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 10 жовтня 2003 року недійсним;

-  визнати договір дарування укладений між ОСОБА_6та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельних ділянок (державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га серії ІІІ-ОД № 078052 від 29.08.2001р та державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га серії ІІІ-ОД № 078053 від 29.08.2001р) недійсним;

Позивач у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та пояснила, що вона при нотаріальному посвідченні договору дарування будинку з господарчими спорудами АДРЕСА_1 та земельних ділянок вважала, що складає заповіт.

Відповідач ОСОБА_2. позов не визнав та дав суду показання, що навесні 2003 року ОСОБА_6. мала намір продати будинок АДРЕСА_1 Одеської області за умов, якщо він домовиться із своєю сестрою ОСОБА_7. Він запропонував ОСОБА_7. компенсувати їй частку у спадковому майні, яким є спірний будинок (яку б вона могла успадкувати після смерті матері). Він, його мати ОСОБА_6. та сестра ОСОБА_7. домовились про те, що він сплатить ОСОБА_7. 1/3 частку вартості спірного будинку, тобто 2000 дол. США. Він передав ОСОБА_7. 07 травня 2003 року 1000 дол. США та 19 червня 2003 року ще 1000 дол. США на підтвердження чого вона надала розписки, в яких зазначила, що гроші отримала за будинок. 10 жовтня 2003 року ОСОБА_6 подарувала, а він та його сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли у дар в рівних частках спірний будинок із господарчими спорудами. 13 жовтня 2003 року він передав ОСОБА_6. 2000 дол. США, а вона на підтвердження отримання грошей надала розписку, в якій зазначила, що отримала гроші за будинок та земельні ділянки.

Відповідач ОСОБА_3. дав суду показання, що після того, як його бабуся ОСОБА_6. подарувала 1/3 частку спірного будинку, його батько ОСОБА_2. звернувся до нього з проханням про те, що бабусі необхідно надати гроші у розмірі 2000 дол. США, у подяку за те, що вона подарувала йому частку будинку. Він погодився з батьком та надав йому 2000 дол. США, які батько передав ОСОБА_6. 

Відповідач ОСОБА_4. підтвердив показання ОСОБА_2. та ОСОБА_3.

Представник відповідачів ОСОБА_5. додатково суду показав, що ОСОБА_6. уклала договори дарування земельної ділянки та будинку за адресою: АДРЕСА_1 усвідомлюючи значення своїх дій, а тому не має підстав для визнання їх недійсними. 

Третя особа - ОСОБА_8суду дала пояснення, що перед тим, як підписувати договори дарування будинку та земельних ділянок ОСОБА_6. на її питання відповіла: «Я не молода. Я іду жити до дочки, а будинок дарую сину». Вона не одноразово зачитувала зміст договорів, роз'яснювала, що син може продати будинок та ОСОБА_6. мала твердий намір подарувати будинок та землю сину та онукам, при цьому ОСОБА_6. усвідомлювала значення своїх дій, керувала ними. Окрім того, ОСОБА_6. сама перечитувала договори дарування і тільки після цього підписала їх. В неї не виникало сумнівів щодо осудності ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_9. суду дала показання, що вона спілкувалась з ОСОБА_6. по сусідські та у 2001 році ОСОБА_6. їй розповідала, що планує подарувати будинок АДРЕСА_1 Одеської області, який належав їй на праві приватної власності, сину ОСОБА_2, а дочці ОСОБА_7. квартиру та дачу.

Свідок ОСОБА_10. суду дала показання, що весною 2003 року вони з чоловіком ОСОБА_2. переїхали до його матері ОСОБА_6. у будинок АДРЕСА_1, а її свекруха ОСОБА_6. переїхала із зазначеного будинку до дочки ОСОБА_7. Восени 2003 року їй повідомили, що ОСОБА_6. має намір подарувати будинок її чоловіку та двом синам. 10 жовтня 2003 року до нотаріуса ОСОБА_8прийшли вона, її чоловік ОСОБА_2., сини ОСОБА_3. та ОСОБА_4.  ОСОБА_6. привезла її дочка ОСОБА_7. та вона також була присутня при укладенні договору дарування. ОСОБА_7. передала документи для оформлення нотаріусу, потім нотаріус довго спілкувалась із ОСОБА_6., неодноразово зачитувала їй текст договору після чого вона поставила підпис на договорі дарування та на підтвердження прийняття подарунку її чоловік ОСОБА_2., сини ОСОБА_3. та ОСОБА_4. поставили підписи на договорі.

Свідок ОСОБА_11 суду дав показання, що проживає у будинку АДРЕСА_2. У будинку АДРЕСА_1, проживають ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_10., а ОСОБА_6. не проживає у зазначеному будинку біля п'яти років. До її переїзду у 2003 році він спілкувався з ОСОБА_6. по сусідські, та вона не одноразово висловлювала намір продати або подарувати землю та будинок сину ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_12. суду дала показання, що вона мешкає у будинку АДРЕСА_3. Знає ОСОБА_6., як сусідку, яка мешкала чотири роки по тому у будинку АДРЕСА_1, в селищі Олександрівка, міста Іллічівська Одеської області. Зараз у зазначеному будинку проживає ОСОБА_2. із дружиною ОСОБА_10. До переїзду ОСОБА_6. їй розповіла, що бажає поділити будинок на трьох: на себе, сина ОСОБА_2. та дочку ОСОБА_7. Коли ОСОБА_6. виїхала із будинку, то там залишились її син ОСОБА_2. та його дружина, які довго віддавали борги після сплати грошей ОСОБА_7. та ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_7. суду дала показання, що вона приходиться дочкою ОСОБА_6. та сестрою ОСОБА_2. 06 липня 2003 року вона забрала до себе маму ОСОБА_6., а у будинку АДРЕСА_1, селища Олександрівка, міста Іллічівська Одеської області залишились проживати: ОСОБА_2., його дружина та сини. Ні вона, ні її мати гроші від ОСОБА_2. не отримували, хоча вона власноручно написала розписки про отримання грошей від ОСОБА_2.. Після того, як ОСОБА_2. сказав мамі ОСОБА_6., що вона у будинку АДРЕСА_1, селища Олександрівка, не хазяйка в неї виникли не приязні стосунки з її братом.

Судом встановлені обставини та відповідні їм відносини.

До 06 липня 2003 року ОСОБА_6  мешкала у будинку АДРЕСА_1 Одеської області, який належав їй на праві приватної власності.

БТІ міста Іллічівська виготовило довідку-характеристику від 03 вересня 2003 року № 1407 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 на його відчуження, яку замовила та отримала ОСОБА_6(лист а.с. 72).

10 жовтня 2003 року ОСОБА_6подарувала, а ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 прийняли у дар в рівних частках житловий будинок із господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування від 10 жовтня 2003 року (а.с.203), висновком експерта № 460 від 06.05.2008р, згідно якого рукописний текст у договорі дарування від 10 жовтня 2003 року та підпис від імені ОСОБА_6. виконала - ОСОБА_6.

10 жовтня 2003 року ОСОБА_6подарувала, а ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4прийняли у дар в рівних частках земельну ділянку розміром 0,3 га за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування від 10 жовтня 2003 року (а.с.204), висновком експерта № 460 від 06.05.2008р, згідно якого рукописний текст у договорі дарування від 10 жовтня 2003 року та підпис від імені ОСОБА_6. виконала - ОСОБА_6.

Позивачем ОСОБА_6були визнані обставини, що перед укладенням договорів дарування земельних ділянок та будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 вона особисто замовляла довідку-характеристику в БТІ міста Іллічівська, а також обставину, що під час підписання договорів дарування від 10 жовтня 2003 року земельних ділянок та будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, які були посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_8вона роз'яснювала їх суть, зачитувала вголос та надавала читати ОСОБА_6.

07 травня 2003 року ОСОБА_7. отримала 1000 дол США та 19 червня ще - 1000 дол США від ОСОБА_2., що підтверджується розписками (а.с. 57, 58).

13 жовтня 2007 року ОСОБА_6. отримала від ОСОБА_2. 2000 дол США, що підтверджується розпискою (а.с. 59).

     Стаття 47 ЦК України (1963 року) передбачає - нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

     Стаття 153 ЦК України (1963 року) передбачає, - договір вважається укладеним, коли між сторонами у необхідній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Суттєвими являються ті умови договору , які визнані такими по закону чи є необхідними для даного виду.

Ч.1 ст.243 ЦК України (1963 року) передбачає, - за договором дарування одна сторона передає безоплатно іншій стороні майно у власність.

Ч.2 ст.243 ЦК України (1963 року) передбачає, - договір дарування вважається укладеним з часу передачі майна обдаровуваному.

Ч.3 ст.244 ЦК України (1963 року) передбачає, - к договорам дарування нерухомого майна застосовуються правила статті 227 Кодексу.

Ч.1 ст.227 ЦК України (1963 року) передбачає, - договір  купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

     Ч.1 ст.48 ЦК України (1963 року) передбачає, - недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

     Посилання позивача на норми ЦК України 2003 року є не правильними, так як договори дарування були укладені 10 жовтня 2003 року, а ЦК України 2003 року набрав чинності з 01 січня 2004 року.

     Пояснення позивача про те, що при підписанні договорів дарування вона вважала, що підписує заповіт протирічать показанням свідків, третьої особи нотаріуса ОСОБА_8., та фактичним обставинам справи.

Враховуючи те, що договори дарування від 10 жовтня 2003 року земельних ділянок та будинку із господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 нотаріально посвідчені, майно дарувателем (ОСОБА_6.) передане обдаровуваним (ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4) та отримане ними безоплатно, ураховуючи те, що при укладенні договорів ОСОБА_6. усвідомлювала значення своїх дій та керувала ними, що підтверджується поясненнями третьої особи ОСОБА_8., показаннями свідків ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_12. та дії ОСОБА_6. відповідали її внутрішній волі, суд вважає, що угоди дарування відповідають вимогам закону та є дійсними.

Представник позивача звернувся до суду із заявою (а.с. 99), в якій просив вважати початком перебігу строку позовної давності з 09 лютого 2007 року з часу отримання відповіді з Олександрівської селищної ради (а.с. 100).

Відповідачі звернулись до суду із заявою (а.с. 75), в якій просили застосувати правила позовної давності.

Ст.71 ЦК України (1963 року) передбачає, - загальний строк для захисту права за позовом особи, право якого порушене (позовна давність) встановлюється у три роки.

Ст.76 ЦК України (1963 року) передбачає, - перебіг позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення свого права.

П.6 прикінцевих та перехідних положень до ЦК України (2003р) передбачає, - правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

П.5 ч.2 ст.257 ЦК України передбачає, - позовна давність в один рік застосовується до вимог розірвання договору дарування.

Враховуючи те, що позивач звернулась із позовом про визнання угоди дарування недійсною, суд вважає, що повинна застосовуватись загальна позовна давність, яка відповідно до ст.257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Ч.1 ст. 262 ЦК України передбачає, - перебіг позовної давності починається від дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ч.4 ст.267 ЦК України передбачає, - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заява представника позивача про поновлення строку позовної давності не підлягає задоволенню, так як позивач ОСОБА_6. уклала угоди дарування які є дійсними, та початок перебігу строку позовної давності почався 10 жовтня 2003 року, коли позивач підписала договори дарування, які посвідчила нотаріус. Причини пропущення ОСОБА_6. строку звернення до суду з позовом (похилий вік, хворобливість) не поважні.

Посилки представника позивача на ст.73 ЦПК України є не правильною, так як взагалі глава 6 ЦПК України стосується процесуальних строків для вчинення процесуальної дії (подання документу чи доказу), а не строку позовної давності.

Суд, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що так як угода дарування від 10 жовтня 2003 року, згідно якої ОСОБА_6. подарувала, а ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. прийняли в дар земельні ділянки та будинок із господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 є дійсною, то і строк позовної давності необхідно обчислювати з 10 жовтня 2003 року, та враховуючи строк позовної давності у три роки, суд вважає що він сплинув 11 жовтня 2006 року.

Із зазначеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6. не підлягають задоволенню.

 

ОСОБА_3. сплатив за проведення експертизи 1095,25 гривень, що підтверджується рахунком та квитанціями.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

     У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 1095,25 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 

Суддя:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ 2-346/2008

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

     04 червня 2008 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді  Максимович Г.В.,

     при секретарі - Бобраковій С.О.,

     за участю:

     представника позивача - ОСОБА_1.,

     відповідачів:

     - ОСОБА_2.,

     - ОСОБА_3.,

     - ОСОБА_4.,

     - представника відповідачів - ОСОБА_5.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_6до ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_4про визнання договорів дарування будинку та земельної ділянки недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

 

     Зважаючи на складність у викладені повного рішення суду, суд вважає необхідним проголосити вступну та резулятивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

 

В И Р І Ш И В :

     У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 1095,25 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

     Особи, які брали участь у розгляді справи можуть ознайомитись з повним рішенням суду 11 червня 2008 року.

 

Суддя: