КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2012 № 18/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Коршун Н.М.

Авдеєва П.В.

за участю представників:

від позивача: представники - Назаренко А.О., Федичин В.О. - за довіреностями,

від відповідача-1: представник - Демір Н.В. - за довіреністю,

від відповідача-2: представник - Олексіюк М.В. - за довіреністю,

від третьої особи: представник - Стець Т.Б. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль W», Компанії «Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ», Товариства з обмеженою відповідальністю «САССК», Доріскус Ентерпраізес Лімітед

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 р.

у справі № 18/17 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль W», м. Одеса

до 1. Компанії «Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ», Відень Австрія

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «САССК», м. Київ,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Доріскус Ентерпраізес Лімітед, Лімассол Кіпр

про визнання договору недійсним та зобов'язання здійснити перереєстрацію,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубль W» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії «Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ» (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «САССК» (відповідач-2) про визнання недійсним договору реалізації часток Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль W Київ» від 04.05.2001 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубль W» та Raiffeisen Property Invest Immobilienentwicklungsges.m.b.h (на сьогодні Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ), зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «САССК» вчинити всі необхідні дії щодо перереєстрації частки у розмірі 98,90217 % у статутному фонді ТОВ «САССК» з Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубль W»., мотивуючи вимоги тим, що договір реалізації часток від 04.05.2001 р. було укладено позивачем під впливом істотної помилки щодо природи своїх зобов'язань перед відповідачем-1та предмету договору. Також, на думку позивача укладення договору лише англійською мовою не відповідає вимогам закону.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 р. у справі № 18/17 позов задоволено частково; визнано недійсним з моменту його укладення договір про передачу частки від 04.05.2001 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубль W» та Компанією «Райффайзен Проперті Інвест Іммобілієгнентвіклюнгсгес.м.б.Х.», правонаступником якої є Компанія «Райффайзен Проперті Менеджмент ГмбХ»; стягнуто з Компанії «Райффайзен Проперті Менеджмент ГмбХ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль W» 85 грн. витрат по сплаті держмит та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубль W» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні вимоги про зобов'язання здійснити перереєстрацію та задовольнити дану позовну вимогу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, а саме не застосував положення ст. ст. 140, 143, 144, 145, 147 Цивільного кодексу України, ст. ст. 41, 51, 52, 58, 59 Закону України «Про господарський товариства», ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Товариство з обмеженою відповідальністю «САССК», також не погоджуючись з прийнятим рішенням звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог без достатніх для цього правових підстав, дійшов безпідставного висновку про нікчемність оспорюваного договору.

Компанією «Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ» також подана до Київського апеляційного господарського суду апеляційна скарга, в якій просить оскаржуване рішення в частині визнання недійсним договору від 04.05.2001 р. скасувати, припинити провадження у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевим господарським судом грубо порушено норми матеріального та процесуального права.

Особою, яка не брала участь у розгляді справи у суді першої інстанції - Доріскус Ентерпраізес Лімітед також подана апеляційна скарга, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 р. Доріскус Ентерпрайзес Лімітед залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 р. з метою належного повідомлення третьої особи про розгляд даної справи, окрім іншого, вирішено звернутись до компетентних органів Республіки Кіпр з запитом про вручення документів, а саме копії позовної заяви, копій апеляційних скарг, копій процесуальних документів у справі № 18/17.

В судовому засіданні представник третьої особи подав до матеріалів справи свідчення під присягою (афідавіт), згідно якого секретар Доріскус Ентерпрайзес Лімітед Сьеліос Іоакім отримав судові документи від Київського апеляційного господарського суду у справі № 18/17.

Колегія суддів приймає дані свідчення в якості доказу належного повідомлення третьої особи про залучення Доріскус Ентерпрайзес Лімітед та про розгляд справи.

Представники сторін та третьої особи в ході розгляду справи в апеляційному господарському суді надали усні та письмові пояснення щодо суті спору та з приводу апеляційних скарг.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль W» підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга Компанії «Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ» підлягає задоволенню частково, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «САССК» та Доріскус Ентерпраізес Лімітед підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Задовольняючі позов частково, місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.

Однак з даним висновком погодитись не можна, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які не доведені, порушив норми матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.1998 р. між Райффайзен Проперті Інвест Іммобілієнантвіклюнгсгес.м.б.х (правонаступником якої є Компанія «Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ») (Кредитор) та Фірмою «Дубль W» (Позичальник) укладено кредитний договір №RPIDW1, згідно п. 2.1 якого предметом Договору є надання коштів з метою провести проектні роботи стосовно Проекту, здійснити викуп непридбаних приміщене та квартир, розташованих на Проектній ділянці, очистити та перетворити Позичальника на спеціальну компанію для Проекту; належним чином легалізувати право власності Позичальника на Проектну ділянку; повернути кредит наданій РБУ та отримати всі схвалення, згоди та дозволи, необхідні для будівництва та використання Проекту у якості Готелю.

У відповідності до розділу 1 (тлумачення) кредитного договору від 14.10.1998 р. «Проект» або «Проектна Ділянка» означає придбання, приватизацію та отримання всіх прав власності на майно, яке складається з чотирьох будівель за адресами 22, 24-а, 24-б, 26-б по вул. Ярославів Вал, Київ, Україна із існуючою загальною площею приблизно 4 200 кв.м на земельній ділянці із приблизною можливою площею розширення 3 200 кв.м.

Пунктом 2.4 кредитного договору від 14.10.1998 р. встановлено, що Кредитор погоджується на умовах цього Договору та покладаючись на заяви та гарантії, викладені у статті 10, надати Позичальнику протягом одного місяця від Дати Набрання Чинності суму до загальної максимальної основної суми, що не перевищує 1 500 000 доларів США або іншу суму, письмово погоджену Сторонами.

Загальними зборами учасників, протоколом № 1 від 02.12.1998 р., затверджено Договір про створення та діяльність «Фірми Дубль W Київ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

У відповідності до п. 3.1 Договору про створення та діяльність ТОВ «Фірми Дубль W Київ», за виключенням обмежень, які можуть визначатись законодавством України, основною метою та цілями діяльності Фірми є отримання прибутків шляхом надання повного комплексу послуг пов'язаних з управлінням Фірмою чотирьохзірковим готелем, що знаходиться на вул. Ярославів Вал, 22, 24-а, 24-б та 26-б, Київ, Україна, включаючи без обмежень, додаткову комерційну, інвестиційну та іншу діяльність відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 4.2 Договору про створення та діяльність ТОВ «Фірми Дубль W Київ» встановлено, що частки у Статутному Фонді Фірми становитимуть:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубль W» 99,9 %;

- ОСОБА_8 1 %.

29.02.2000 р. відбулись збори учасників ТОВ «Фірми Дубль W Київ», які оформлені протоколом № 7. В даних зборах взяли участь ТОВ «Дубль W», Доріску Енетерпрайзес Лімітед» та Райффайзен Проперті Інвест Іммобілієнантвіклюнгсгес.м.б.х.

На зборах учасників товариства від 29.02.2000 р. було, зокрема, затверджено рішення про передачу Дубль W частини належної йому частки у розмірі 98,90217 % Статутного Фонду Товариства на користь Райффайзен Проперті Інвест Іммобілієнантвіклюнгсгес.м.б.х., в яксоті забезпечення платіжних зобов'язань Дубль W за кредитним договором від 14.10.1998 р. Також затверджено зміни та доповнення до Установчих документів Товариства, які вносяться у зв'язку з передачею Дубль W частини належної йому частки у розмірі 98,90217 % Статутного Фонду Товариства на користь Райффайзен Проперті Інвест Іммобілієнантвіклюнгсгес.м.б.х. та затвердженням останнього в складі учасників Товариства.

03.03.2000 р. між ТОВ «Фірма Дубль W» (Відчужувач) та Раййфайзен Проперті Інвест Іммобілієнантвіклюнгсгес.м.б.х (правонаступником якої є Компанія «Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ») (Отримувач) укладено Договір про передачу частки, згідно змісту та умов якого, Відчужував в порядку забезпечення вимог за Кредитним договором передає Отримувачу 98,90217 % Статутного фонду ТОВ «Фірми Дубль W Київ».

Згідно пункту 1.1 Договору від 03.03.2000 р. Сторони домовились, що відчужував передає Отримувачу та Отримувач приймає Передану частку. Після підписання цього Договору частка Відчужувача в Статутному фонді Товариства дорівнюватиме 1 %.

Пунктом 1.2 Договору від 03.03.2000 р. встановлено, що Передача Переданої Частки здійснюється на погашення несплачених грошових зобов'язань Відчужувача перед Отримувачем, зокрема, за Кредитним Договором, які на дату набрання чинності дорівнюють 1 985 250 доларам США.

04.05.2001 р. між тими ж сторонами укладено Договір про передачу частки та опціон, за умовами якого ТОВ «Дубль W» продає та передає Райффайзен Проперті Інвест Іммобілієнантвіклюнгсгес.м.б.х (правонаступником якої є Компанія «Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ») 1 % Статутного фонду ТОВ «Фірми Дубль W Київ».

Пунктом 1.3. договору про передачу частки та опціон передбачено, що після підписання даного договору, відповідач 1 володітиме частковою участі, номінальна вартість якої складає 24 079 847,15 грн., що відповідає 99,90217% статутного фонду товариства.

Крім того, 04.05.2001 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубль W» та Райффайзен Проперті Інвест Іммобілієнантвіклюнгсгес.м.б.х (правонаступником якої є Компанія «Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ») укладено договір продажу акцій, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубль W» в обмін на сплату непогашеної суми за Кредитним договором від 14.10.1998 р., що станом на 04.05.2001 р. складає 2 817 721,10 Євро, передало Райффайзен Проперті Інвест Іммобілієнантвіклюнгсгес.м.б.х 98,90217 % Установчого фонду ТОВ «Фірми Дубль W Київ».

Пунктом 7.2. договору про продаж акцій визначено, що цей договір, договір про передачу частки та договір про передачу частки та опціон складають повний договір між сторонами, у зв'язку з передачею переданих акцій та частки участі позивача в товаристві та опціону, наданого на користь позивача та відміняє собою усі попередні письмові та усні домовленості, пропозиції, угоди та інші повідомлення, пов'язані з такою транзакцією. Сторони визнали, що не існувало жодних запевнень, порук, обіцянок, гарантій або домовленостей, явно виражених або таких, що припускались між сторонами, окрім визначених в цьому договорі, договорі про передачу частки та договорі про передачу частки та опціон.

04.05.2001 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубль W» та Райффайзен Проперті Інвест Іммобілієнантвіклюнгсгес.м.б.х (правонаступником якої є Компанія «Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ») укладено договір про продаж частки, згідно умов якого позивач не сплатив відсотки та основу суму боргу за кредитним договором і бажає укласти даний договір з відповідачем-1 з метою визначити умови продажу переданої частки.

Відповідно до п. 2.2. договору про продаж частки відповідач-1 отримав у вільне та необтяжене володіння передану частку згідно з українським законодавством та був зареєстрований як власник частки учасника у статутному фонді Компанії, розмір якої становить 24 079 847,15 грн., що відповідає 99,90217 % статутного фонду Компанії.

Звертаючись до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору реалізації часток Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль W Київ» від 04.05.2001 р. позивач посилався на те, що договір кредиту між позивачем та відповідачем-1 є удаваним, оскільки був укладений з метою приховати інший договір, а саме договір про сумісну діяльність, договір реалізації часток позивача у статутному фонді ТОВ «Дубль W Київ» на користь відповідача-1 від 04.05.2001 р. було вчинено з метою забезпечення позивачем своїх зобов'язань за договором про сумісну діяльність. Позивач зазначає, що він суттєво помилявся щодо такої істотної умови договору реалізації часток, як його предмет, і ця помилка вплинула на його волевиявлення, оскільки якщо б позивач розумів, що за даною угодою він буде позбавлений права власності на своє майно, то жодного відповідного договору укладено б не було.

Колегія суддів зазначає, що до спірних правовідносин слід застосовувати законодавство чинне на час їх виникнення.

Так згідно ч. 1 ст. 59 Цивільного кодексу Української РСР угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.

Колегія суддів зазначає, що під помилкою у даному випадку слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, при відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.

Слід враховувати, що позивач в особі Президента ОСОБА_8 підписував ряд договорів, а також Протокол №25 Зборів Учасників Товариства від 17.05.2001 р„ які підтверджують продаж позивачем відповідачу-1 його частки у статутному капіталі відповідача-2. При цьому положення Договорів, в яких сформульовано їх предмет, є абсолютно чіткими і зрозумілими. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями цивільного законодавства стосовно договору купівлі-продажу, а саме, ст. 224 ЦК УРСР, а тому виключають можливість неоднозначного розуміння їх змісту.

Згідно із ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, колегія судді дає критичну оцінку твердженням позивача про те, що якщо б позивач розумів, що за оспорюваним договором він буде позбавлений права власності на своє майно, то жодного відповідного договору укладено б не було.

Щодо доводів позивача про удаваність кредитного договору від 14.10.1998 р. колегія суддів зазначає, що позивач усвідомлював зміст і правову природу кредитного договору з огляду на юридично значимі дії позивача з погашення його заборгованості за кредитним договором, які зафіксовані та підтверджуються підписаними позивачем протоколами та укладеними угодами.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами відповідача-2 про те, що оспорюванний договір від 04.05.2001 р. підтвердив та уточнив умови передачі частки в статутному фонді відповідача-2 на користь відповідача-1. Відповідач-1 набув у власність частку в статутному фонді відповідача-2 на підставі договорів, укладених між позивачем та відповідачем-1, а саме від 03.03.2000 р. та договору від 04.05.2001 р. про передачу частки та опціон. Вказані договори є єдиним комплексним договором та єдиною цілісною домовленістю сторін щодо продажу позивачем відповідачу-1 частки в статутному фонді відповідача-2 в розмірі 99,90217 % в рахунок погашення зобов'язання за кредитним договором.

Посилання позивача на той факт, що кредитний договір та договір про реалізацію частки укладались лише англійською мовою, що на його думку не відповідає вимогам закону, колегія суддів відхиляє оскільки законодавство України як чинне та і те, що діяло на момент укладення оспорюваного договору не встановлює обов'язку щодо укладення договорів лише українською мовою та не містило прямої заборони щодо укладення договору лише англійською мовою.

Разом з тим, не може бути підставою для визнання недійсним договору реалізації часток Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль W Київ» від 04.05.2001 р. обставини, на які послався місцевий господарський суд у своєму рішенні.

Так суд першої інстанції визнав встановленою ту обставину, що оспорюваний договір є мнимою угодою, тобто угодою укладеною лише про людське око, а тому з посиланням на ст. 58 ЦК УРСР визнав договір про передачу частки від 04.05.2001 р. недійсним.

Однак з даним висновком місцевого господарського суду погодитись не можна, оскільки суд першої інстанції безпідставно не врахував комплексний характер укладених між сторонами правочинів, не дослідив належним чином положення Договору про передачу частки, безпідставно оцінив оспорю ванний договір як самостійний договір купівлі-продажу частки.

Окрім іншого, позивачем пропущений строк позовної давності.

Так датою укладення оспорюваного договору є 04.05.2001 р.

Згідно п. 7 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України До позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

У відповідності до ст. 71Цивільного кодексу Україниської РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Колегія суддів зауважує, що позивач підписував відповідні зміни до установчих документів відповідача-2, пов'язані з передачею ним частки у статутному фонді ТОВ «Дубль W Київ», а тому твердження позивача про те, що йому стало відомо про порушення своїх прав лише з витягу ЄДР від 26.11.2008 р. спростовуються наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним договору від 04.05.2001 р. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача-2 вчинити всі необхідні дії щодо перереєстрації частки в розмірі 98,90217 % є похідною від вимоги про визнання договору недійсним, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Разом з тим, не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача-1 на необхідність припинення провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до частини 6 статті 16 ГПК України справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ч. 2 статті 12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів, передбачених п. 4 частини першої цієї статті, - тобто спорів, що виникають із корпоративних відносин.

Відповідно до п. 6.2 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12. 2007 р. №04-5/14, учасники господарських товариств незалежно від суб'єктного складу акціонерів не вправі підпорядковувати розгляд корпоративних спорів, пов'язаних з діяльністю господарських товариств, які зареєстровано в Україні, зокрема, таких, що випливають з корпоративного управління, міжнародним комерційним арбітражним судам.

Відповідно до п. 6.3 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. №04-5/14, угода щодо підпорядкування відносин з корпоративного управління господарського товариства, зареєстрованого в Україні, нормам іноземного права, є нікчемною і не підлягає примусовому виконанню. Така угода не може бути виконана примусово, в тому числі на підставі рішення міжнародного комерційного арбітражного суду як така, що порушує публічний порядок.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» №13 від 24.10.2008 р., учасники господарських товариств, незалежно від суб'єктного складу акціонерів, не вправі підпорядковувати розгляд корпоративних спорів, пов'язаних із діяльністю господарських товариств, зареєстрованих в Україні, зокрема таких, що випливають із корпоративного управління, міжнародним комерційним арбітражним судам.

Стосовно посилань відповідачів на рішення Міжнародного Арбітражного Суду Віденської Федеральної Палати Економіки від 23.02.2010 р. у справі №SCH-5093 з виправленнями від 10.07.2010 р. за позовом Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ до Фірми «Дубль W» у формі товариства з обмеженою відповідальністю колегія суддів зазначає, що на даний час доказів визнання та надання дозволу на виконання даного рішення на території України до суду не надано.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення норм матеріального права.

З огляду на викладені обставини, оцінюючи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у позові повністю.

У відповідності з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на з позивача на користь відповідачів та третьої особи підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційних скарг пропорційно розміру задоволених вимог апеляційних скарг.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль W» залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Компанії «Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ» задовольнити частково.

3. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «САССК» та Доріскус Ентерпраізес Лімітед задовольнити.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 р. у справі № 18/17 скасувати.

5. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль W» до Компанії «Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ», Товариства з обмеженою відповідальністю «САССК» про визнання договору недійсним та зобов'язання здійснити перереєстрацію відмовити повністю.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль W» (м. Одеса, вул. Банківська, 120/2, 5-й поверх, офіс Е-6/1, ідентифікаційний код 19198648) на користь Компанії «Райффайзен Проперті Менеджмент ГМБХ» (Boersegasse 9/2, A-1010 Vienna, Austria) сплачене державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль W» (м. Одеса, вул. Банківська, 120/2, 5-й поверх, офіс Е-6/1, ідентифікаційний код 19198648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САССК» (м. Київ, вул. Ярославів Вал, 22, ідентифікаційний код 3018047) сплачене державне мито в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль W» (м. Одеса, вул. Банківська, 120/2, 5-й поверх, офіс Е-6/1, ідентифікаційний код 19198648) на користь Доріскус Ентерпраізес Лімітед (29 Едессас Стріт, Каллісеа 3115, Лімассол Кіпр) сплачене державне мито в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн.

9. Матеріали справи № 18/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Коршун Н.М.

Авдеєв П.В.