ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-71/5162-2012 05.07.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
до Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»
про стягнення коштів в розмірі 49 500,00 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Медвідь О.І., довіреність № ГО-12/144 від 15.05.2012 р.
від відповідача: Мороз В.В., довіреність № 120-10 Р від 14.05.2012 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Страхова група «ТАС»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічне акціонерне товариство «ХДІ Страхування» (далі - відповідач) про стягнення коштів в розмірі 49 500,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 61 149,11 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/5162-2012, розгляд справи призначено на 18.05.2012 р.
11.05.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 23.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5162-2012.
У судове засідання 18.05.2012 р. представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 23.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5162-2012. Вимоги ухвали від 23.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5162-2012 позивач виконав.
Представник відповідача у судове засідання 18.05.2012 р. з'явився та надав документ на виконання вимог ухвали від 23.04.2012 р. про порушення провадження у справі
№ 5011-71/5162-2012. Вимоги ухвали від 23.04.2012 р. про порушення провадження у справі
№ 5011-71/5162-2012 відповідач виконав частково.
У судовому засіданні 18.05.2012 р. судом оголошено перерву до 13.06.2012 р.
У судове засідання 13.06.2012 р. представник позивача з'явився.
Представник відповідача у судове засідання 13.06.2012 р. з'явився та надав документ на виконання вимог ухвали від 23.04.2012 р. про порушення провадження у справі
№ 5011-71/5162-2012. Вимоги ухвали від 23.04.2012 р. про порушення провадження у справі
№ 5011-71/5162-2012 відповідач виконав.
У судовому засіданні 13.06.2012 р. представники сторін заявили клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши у судовому засіданні 13.06.2012 р. клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору.
У судовому засіданні 13.06.2012 р. судом оголошено перерву до 05.07.2012 р.
05.07.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подані документи для долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 05.07.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 05.07.2012 р. з'явився, подав додаткові пояснення стосовно правової позиції відповідача по справі, надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
27 квітня 2011 року між ОСОБА_3 (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС»(далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № ДТЗ/21 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1.
29.09.2011 р. о 08 год. 00 хв. гр. ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, на пр. Повітрофлотському, 9 в м. Києві, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху при зміні напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.10.2011 р. ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. в дохід держави, згідно з ст. 124 КУпАП.
Відповідно до Звітів № 754 та № 754/1 про оцінку автомобіля марки «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1, складених відповідно 17.10.2011 р. та 13.12.2011 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок вищезазначеного ДТП складає 61 149,11 грн. (51 522,31 грн. - вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1, встановлена у Звіті № 754 ; 9 626,80 грн. - вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1, встановлена у Звіті № 754/1).
Вказаний у Звітах № 754 та № 754/1 розмір матеріального збитку підтверджений електронним розрахунком системи «Аудатекс», рекомендованої Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092.
Позивачем було складено та підписано страхові акти № 27626 В/40/2011 від 21.10.2011 р., № 33722 В/40/2011 від 19.12.2011 р. , згідно з якими пошкодження автомобіля марки «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 29.09.2011 р. о 08 год. 00 хв., на пр. Повітрофлотському, 9 в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 61 149,11 грн.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована у Публічному акціонерному товаристві «ХДІ Страхування»згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА /6230174.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АА /6230174 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2.
07.11.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена заява на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № Г.08.0.0/799.
19.12.2011 р. листом вих. № 3420 відповідач відповів позивачу на заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № Г.08.0.0/799, в якому зазначив, що з метою вирішення питання про виплату страхового відшкодування позивач має надати відповідачу належним чином завірені копії документів, що підтверджують повноваження експерта ОСОБА_5 (свідоцтво оцінювача, свідоцтво про державну реєстрацію оцінювача тощо) займатися діяльністю, пов'язаною з оцінкою дорожніх транспортних засобів, та постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 10.10.2011 р., завірену належним чином, а саме гербовою печаткою (п. 23.7 «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді»зі змінами і доповненнями від 04.09.2009 р.). З огляду на вищенаведене, відповідачем було зупинено розгляд заяви позивача на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № Г.08.0.0/799.
Позивачем на вимогу відповідача було надіслано доповнення до заяви № Г.08.0.0/799, до якої було додано копію сертифікату № 12592/11 від 28.10.2011 р. Товариства з обмеженою відповідальністю УЕЦ «Експерт-Сервіс-Авто», копію кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ОСОБА_5 НОМЕР_3 від 14.07.2007 р., копію посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_4 від 21.05.2009 р., копію постанови суду, завіреною печаткою, та копію довіреності ГО-11/404 від 27.12.2011 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач доповнення до заяви № Г.08.0.0/799 отримав, відповіді не надав, відшкодування не здійснив.
У своїх поясненнях стосовно правової позиції відповідача по справі відповідач зазначає, що позивачем не було додержано вимог закону, оскільки відсутні докази складення Звітів № 754 та № 754/1 уповноваженою на це особою.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на дату направлення позивачем відповідачу заяви на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу) для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися:
а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ;
б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих;
ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства;
д) розмір шкоди;
е) підпис заявника і дата подання заяви.
Згідно з п. 35.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»до заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
Судом встановлено, що позивачем були дотримані вимоги чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», так як останнім було додано до заяви на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № Г.08.0.0/799. всі необхідні документи для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. В свою чергу, відповідачем в порушення норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не було виплачено позивачу страхове відшкодування в порядку регресу.
У своїх додаткових поясненнях стосовно правової позиції відповідача по справі, які надійшли до господарського суду міста Києва 05.07.2012 р., відповідач зазначає про те, що він правомірно утримався від виплати страхового відшкодування в порядку регресу, оскільки позивачем не надано доказів того, що Договір добровільного страхування наземного транспорту ДТЗ/21 від 27.04.2011 р. набрав юридичної сили.
З огляду на вищенаведене, відповідач вважає, що позивачем не підтверджено належним чином правомірність своїх вимог та відсутні підстави для вимоги сплатити відповідачем страхове відшкодування позивачу в порядку регресу.
Суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.
Судом встановлено, що пошкодження автомобіля марки «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1, визнані позивачем страховим випадком та відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту ДТЗ/21 від 27.04.2011 р. виплачено своєму страхувальнику (потерпілому) страхове відшкодування в розмірі 61 149,11 грн.
З огляду на вищенаведене, згідно з приписами ст. 27 Закону України «Про страхування», ст., ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, оскільки цивільно-правова відповідальність винної у скоєнні ДТП особи застрахована у відповідача, згідно з Полісом № АА /6230174, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2. Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Вищого господарського суду України № 22/286 від 24.11.2010 р., № 22/480 від 25.05.2010 р., № 12/428 від 11.08.2010 р., 22/31 від 23.02.2011 р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують законність та обґрунтованість позовних вимог. В свою чергу, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами законність утримання від виплати страхового відшкодування позивачу в порядку регресу.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49 500,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, ідентифікаційний код: 22868348) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 65, ідентифікаційний код: 30115243) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
Суддя О.В. Нечай
Повне рішення складено 10.07.2012 р.