ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"27" жовтня 2006 р. Справа №10/307-НА
за позовом Закритого акціонерного товариства "Сільгосптехніка" смт. Стара Синява
до Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі
про визнання нечинним та скасування рішень управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі № 279 від 27.10.2003р. про застосування 15599,68 грн. штрафу, №290 від 21.11.2003р. про застосування 2603,39 грн. штрафу
Суддя Виноградова В.В.
Секретар судового засідання Лісняк О.А.
За участю представників:
від позивача - Куцоконь В.В. –за довіреністю від 30.08.2006р.
Баць О.В.- директор товариства
від відповідача –Димихіна Н.І. –за довіреністю №767/07 від 11.04.2006р.
Постанова приймається 27.10.2006р., оскільки в судовому засіданні оголошувались перерви.
В судовому засіданні згідно ч.3 ст.160 КАСУ проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсним рішення управління ПФУ в Старосинявському районі № 279 від 27.10.2003р., №290 від 21.11.2003р. про застосування фінансових санкцій та зобов’язання управління ПФУ в Старосинявському районі зробити перерахунок належних до сплати ЗАТ “Сільгосптехніка” внесків з урахуванням визначення недійсними зазначених рішень про застосування фінансових санкцій, частина яких сплачена, зарахувавши ці кошти на сплату внесків.
Свої позовні вимоги в позовній заяві в письмових поясненнях та в судовому засіданні мотивує тим, що рішення №279 винесене від імені начальника управління –Дунаєнко О.І., проте підписано іншою, не встановленою особою, а рішення №290 - підписане в.о. начальника управління, прийняте з порушенням діючої на той час Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (затверджено . постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001р. №-16-6), оскільки як зазначено в рішенні №290, розгляд матеріалів про застосування штрафної санкції проводився однією особою, яка на час прийняття рішення не працювала на цій посаді, а підпис ставився іншою особою.
Крім того, зазначає, що вказаною Інструкцією не передбачено підписання рішень про застосування фінансових санкцій такою посадовою особою як „в.о. начальник управління”. За таких обставин, робить висновок про те, що оспорювані рішення є незаконними, оскільки прийняті посадовою особою, не уповноваженою на прийняття такого рішення та у спосіб, не передбачений законами (питання розглянуте однією особою, а рішення підписане іншою).
Посилається на ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.
Крім того, звертає увагу суду на те, що п. 12.6. вказаної Інструкції передбачено, що рішення про застосування штрафних санкцій приймається за наслідками розгляду матеріалів перевірки, результати якої відповідно до п. 12.5. Інструкції повинні оформлятись актом перевірки. Проте, оспорювані рішення були прийняті за відсутності перевірки та не оформлялись актом перевірки. Зазначає, що у вказаних рішеннях відсутні дані про кількість днів прострочення, сума збору та яку штрафну санкцію застосовано, міститься лише сума штрафу.
Позивачем в порядку ст. 51 КАС України подано письмову заяву від 11.10.2006р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати нечинними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі №279 від 27.10.2003р. про застосування 15599,68 грн. штрафу та №290 від 21.11.2003р. про застосування 2603,39 грн. штрафу. Подана заява не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та задовольняється судом.
Відповідач в письмових поясненнях б/н позовні вимоги про скасування рішень про застосування штрафних санкцій визнає, оскільки рішення були підписані не тією особою яка приймала рішення та при прийнятті рішень допущені порушення. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні та у поданих поясненнях зазначив, що рішення управління ПФУ в Старосинявському районі №279 від 27.10.2003р. винесене від імені начальника управління ПФУ у Старосинявському районі Дунаєнко О.І., а підписане помилково начальником відділу організації впровадження персоніфікованого обліку Сітніком С.В., який відповідно до посадових обов’язків не мав права на підписання вищевказаного рішення.
В рішенні №290 від 21.11.2003р. про застосування штрафних санкцій зазначено, що останнє прийняте начальником управління Дунаєнко О.І., а підписано в.о. начальника Сітніком С.В. При цьому згідно наказу №82 від 12.11.2003р. Дунаєнко О.І. звільнена із посади начальника управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі з 13.11.2003р., виконання обов’язків начальника покладено на заступника начальника –начальника відділу організації впровадження персоніфікованого обліку Сітніка С.В.
Посилається на п. 12.6 “Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходжень до Пенсійного фонду України” (затверджено постановою правління ПФУ від 19.10.2001р. №16-6) яким передбачено, що рішення про застосування штрафних санкцій за порушення чинного законодавства приймає керівник або ж його заступник.
Вказує на те, що оспорювані рішення прийняті за несплату узгоджених сум зобов’язань по збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом граничних строків сплати. Фінансові санкції нараховувались у розмірах відповідно 10%, 20% або 50% від сплаченої суми в залежності від кількості днів затримки (до 30 днів, до 90 днів та більше), проте в оспорюваних рішеннях кількість днів затримки помилково не була визначена.
Посилається на те, що твердження позивача про відсутність акту перевірки та самої перевірки як підстави для прийняття Пенсійним фондом України оспорюваних рішень, є неправомірним, оскільки порушення граничних строків сплати не повинно оформлятись актом перевірки, бо сама перевірка не проводилась, позивачу було направлено відповідні розрахунки та рішення про застосування фінансових санкцій з повідомленням про вручення.
Відповідачем надано письмові пояснення начальника відділу управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі –Сітніка С.В., в яких останній зазначив, що рішення про застосування до позивача штрафних санкцій №279 від 27.10.2003р. підписане ним помилково, а при підписанні рішення №290 від 21.11.2003р. в зміст рішення він не вникав.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, дослідивши надані докази, встановлено наступне.
Рішенням №279 від 27.10.2003р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов’язання до Закритого акціонерного товариства „Сільгосптехніка” смт. Стара Синява на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку сплати узгодженої суми зобов’язання застосовано штраф в розмірі 15599,68 грн. Вказане рішення було прийняте начальником управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Дунаєнко О.І., та підписано відповідно до наданих письмових пояснень Сітніком С.В.
Наказом №60-к від 09.09.2003р. у зв’язку із відпусткою начальника управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Дунаєнко О.І. (з 09.09.2003р. по 13.10.2003р.) обов’язки начальника управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі покладено на заступника начальника управління –начальника відділу організації впровадження персоніфікованого обліку Сітніка С.В.
Рішенням №290 від 21.11.2003 р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов’язання до позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку сплати узгодженої суми зобов’язання, застосовано штраф в розмірі 2603,39 грн. В даному рішенні зазначено, що останнє прийняте начальником управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Дунаєнко О.І., проте підписано в.о. начальника управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Сітнік С.В.
Наказом №82 від 12.11.2003р. Дунаєнко О.І. звільнено з посади начальника управління пенсійного фонду України в Старосинявському районі з 13.11.2003р., виконання обов’язків начальника управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі покладено на заступника начальника управління –начальника відділу організації впровадження персоніфікованого обліку Сітніка С.В.
Позивач не погоджуючись з прийнятими рішеннями, посилаючись на ст.19 Конституції України просить оспорювані рішення визнати нечинними та скасувати саме із тих підстав, що рішення №279 від 27.10.2003р. винесене від імені начальника управління –Дунаєнко О.І., проте підписано іншою особою –Сітніком С.В., а рішення №290 від 21.11.2003р. винесено від імені начальника управління Дунаєнко О.І., яка на час прийняття рішення не працювала на цій посаді, а підписане в.о. начальника управління Сітніком С.В.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені представниками сторін пояснення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
З аналізу змісту Положення про Пенсійний Фонд України (затверджено Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001) та Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (затверджено Постанова правління Пенсійного фонду України 27.06.2002 N 11-2 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України12 липня 2002 р. за N 581/6869) ,Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2) вбачається, що Пенсійний фонд України та його управління мають право проводити планові, а також у передбачених законодавством випадках позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок та відповідно застосовувати фінансові санкції, передбачені законом.
Відповідно до оспорюваних рішень, штрафні санкції до позивача застосовані на підставі п.п.17.1.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (№2181). На момент прийняття спірних рішень органи Пенсійного Фонду України відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 ст.2 Закону України визнавались контролюючими органами стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, до повноважень яких, відповідно до вимог п.17.1. ст. 17 вищезазначеного Закону, віднесено застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства до платників податків.
Відповідно до п.12.6 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 19.10.2001N16-6, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2001 р. за N 998/6189№16-6 від 19.10.2001р. (чинної на момент прийняття оспорюваних рішень) передбачено, що рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках. При цьому згідно додатку 17 до даної інструкції в рішенні зазначається посада, прізвище, ініціали посадової особи, яка приймає рішення та відповідно її підпис.
Як свідчать матеріали справи, в порушення вимог вказаної Інструкції оспорюване рішення №279 від 27.10.2003р. було винесене начальником управління Пенсійного фонду в Старосинявському районі Дунаєнко О.І., проте підписано іншою особою –начальником відділу організації впровадження персоніфікованого обліку Сітніком С.В., що підтверджується його письмовими поясненнями, поданими в матеріали справи. При цьому, відповідно до Положення про відділ організації впровадження персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі (затверджено наказом по районному управлінню ПФУ в Старосинявському районі від 07.08.2002р.) до посадових обов’язків і повноважень начальника даного відділу не входило питання контролю за сплатою збору та застосування штрафних санкцій та прийняття рішень про застосування штрафних санкцій.
Щодо рішення про застосування штрафних санкцій №290 від 21.11.2003р., то в ньому зазначено, що останнє прийнято начальником управління ПФУ у Старосинявському районі Дунаєнко О.І., а підписано іншою посадовою особою - в.о. начальника управління ПФУ в Старосинявському районі Сітнкім С.В. Як вбачається із наказу управління ПФУ у Старосинявському районі №82-К від 12.11.2003р. Дунаєнко О.І. звільнена із займаної посади з 13.11.2003р., виконання обов’язків начальника покладено на Сітніка С.В., тому Дунаєнко О.І. не могла прийняти рішення про застосування штрафних санкцій №290 від 21.11.2003р.
Враховуючи вищенаведені обставини, норми ст.19 Конституції України, суд вважає, що оспорювані рішення прийняті неправомірно, а тому підлягають скасуванню.
При цьому, судом зважається на те, що згідно ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість відповідачем в судовому засіданні не подано будь-яких заперечень щодо позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ, здійснені позивачем судові витрати присуджуються йому.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов Закритого акціонерного товариства “Сільгосптехніка” смт. Стара Синява до управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі про визнання нечинним та скасування рішень управління ПФУ в Старосинявському районі № 279 від 27.10.2003р. про застосування 15599,68 грн. штрафу, №290 від 21.11.2003р. про застосування 2603,39 грн. штрафу задоволити.
Визнати нечинним та скасувати рішення управління ПФУ в Старосинявському районі № 279 від 27.10.2003р. про застосування 15599,68 грн. штрафу, №290 від 21.11.2003р. про застосування 2603,39 грн. штрафу
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Сільгосптехніка” смт. Стара Синява відшкодування судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок коп. )
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.