УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а/0690/2991/11

Категорія 10,3,3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді: Євстаф'євої Т.А.,

суддів: Зарицька Г.В., Гансецька І.А.,

при секретарі Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області про стягнення невиплачених коштів

за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2008 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати їй в повному обсязі надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України »Про соціальний захист дітей війни». Також просила стягнути з відповідача на її користь 1441,11 грн. заборгованості по недоплаченій надбавці за 2007 рік.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову відповідача щодо здійснення перерахунку соціальної допомоги позивачці, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та зобов'язано відповідача здійснити нарахування ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12 2007 року, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком. В решті вимог відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирській області просить скасувати постанову суду в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України "Про соціальний захист дітей війни", здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, тому вони не можуть бути використані на цілі, які не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також вважає, що судом неправильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, з якої обчислюється підвищення. Крім того, суд безпідставно не взяв до уваги постанову КМ України від 28.02.2008 року № 530, якою на законодавчому рівні визначено порядок обчислення підвищення до пенсії та його розмір.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"( в редакції з 09.07.2007 року до 01.01.2008 року) має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, виплати пенсій здійснюються з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Проте Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено. Пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувались в меншому ніж визначено Законом розмірі, і лише інвалідам.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007року року по справі №1-29рп/2007 були визнані неконституційними положення Закону України »Про Державний бюджет України на 2007 рік», щодо виплати надбавки дітям війни, а отже з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в повному обсязі.

З огляду на викладене, висновок суду про те, що з часу прийняття рішення Конституційним Судом України у позивача відновилось право на отримання надбавки до пенсії в розмірі встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є правильним.

Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування немає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.195,198,200,206 КАС України, колегія суддів:,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: