Справа № 1490/3242/12 11.07.2012 11.07.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а/1490/68/12 Головуючий у 1-й інстанції Якименко Л.М.
Категорія 99 Доповідач апеляційного суду Галущенко О.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого: Галущенка О.І.,
суддів: Лівінського І.В., Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання : Дубової К.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області (далі - УПФ) на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до УПФ про захист соціальних прав, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,
В С Т А Н О В И Л А:
08 вересня 2010 року позивач звернувся в суд з позовом до УПФ, в якому просив поновити строк звернення до суду, зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України від 18 листопада 2004 р. ,,Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон від 18 листопада 2004 р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за весь 2009 рік та з січня по 08 вересня 2010 року.
Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2010 р. позов задоволено частково.
Зобов'язано УПФ здійснити перерахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 08 вересня 2009 року по 08 версеня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В задоволенні позовних вимог щодо перерахунку та виплати спірного підвищення за період з 22 травня 2008 року по 08 вересня 2009 року відмовлено у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність рішення в межах доводів апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус «дитини війни».
Положенням ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішення суду в частині відмови щодо покладення обов'язку на УПФ виплачувати підвищення мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 08 вересня 2009 року позивач не оскаржував, а тому воно в цій частині не є предметом апеляційного розгляду.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» будь-яких обмежень дій ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року не передбачено.
Окрім цього, статтею 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 70 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік", Кабінету Міністрів надано право в 2009 р. та в 2010 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 р. і 2010 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Суд першої інстанції з врахуванням наведених положень законів прийшов до обґрунтованого висновку про те, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року і здійснити відповідні перерахування. Однак, УПФ у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводило. На підставі чого суд задовольнив позов частково.
Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, в редакції Закону України №2453-VI (2453-17) від 07 липня 2010 року, яка діяла на час звернення позивача до суду з вказаним позовом, встановлено строк для звернення особи до суду протягом шести місяців.
Проте, суд першої інстанції помилково визначив цей строк за попередньою редакцією ч. 2 ст. 99 КАС України, яка встановлювала річний строк для звернення до суду з позовом про захист прав, свобод та інтересів.
Таким чином, позивач має право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року, в межах строку позовної давності - за період з 08 березня по 08 вересня 2010 року.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів УПФ, оскільки суди не ухвалювали рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Щодо посилання в апеляційній скарзі на не визначення законодавчо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись спірне підвищення до пенсії, то розрахунок необхідно проводити, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 207 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області задовольнити частково.
Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2010 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області щодо недорахування та невиплати соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 22 травня 2008 року по 07 березня 2010 року відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області стосовно неперерахування та невиплати підвищення до пенсії дитині війни, починаючи з 08 березня по 08 вересня 2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 08 березня по 08 вересня 2010 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: