Справа № 0308/7031/12 Головуючий у 1 інстанції:Крупінська С.С.

Провадження № 22-ц/0390/1168/2012 Категорія:48 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О І

суддів - Стрільчука В.А., Веремчук Л.М.,

при секретарі Масляній С.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

пр-ка відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 24 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 24 травня 2012 року позов у даній справі задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с.Маяки Луцького району на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щоміячно, починаючи з 26 квітня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 в доход держави 214 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить змінити це рішення, стягнувши аліменти в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач із сином проживають окремо від відповідача і останній не надає в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В суді першої інстанції встановлено, що відповідач не має регулярного і сталого розміру доходу.

Згідно ч.1 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Разом з тим, надання одним з батьків матеріальної допомоги дитині, за умови відсутності згоди між батьками про порядок та суму утримання, не позбавляє можливості одного з них звернутися із відповідним позовом про вирішення вказаного питання в судовому порядку.

Судом першої інстанції встановлена відсутність згоди між сторонами стосовно утримання дитини.

З врахуванням вимог ст.182 СК України суд прийшов до правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач не подав доказів про наявність у нього постійного місця роботи та сталого заробітку.

Також обґрунтованим є висновок суду про необхідність стягнення аліментів з відповідача в розмірі 800 грн. щомісячно на утримання неповнолітнього сина, оскільки такий розмір не є меншим мінімального розміру аліментів, встановленого законодавством на одну дитину його віку.

Посилання відповідача на те, що він не в змозі сплачувати аліменти в розмірі 800 грн. щомісячно із-за неотримання достатніх щомісячних доходів, а також, що у нього на утриманні ще дитина від першого шлюбу, батьки і нова дружина, яка вагітна - не заслуговують на увагу, оскільки жодних доказів про те, що дитина від першого шлюбу перебуває на утриманні відповідача - останній не надав, а копія свідоцтва про народження дитини не є доказом саме перебування на утриманні. Батьки забезпечують себе самостійно, оскільки являються пенсіонерами і відповідно отримують пенсію. Також не надано доказів, що вагітна дружина відповідача позбавлена можливості забезпечувати себе утриманням самостійно.

Крім того, відповідач не відноситься до категорії непрацездатних осіб і не позбавлений обов'язку утримувати неповнолітню дитину.

Виходячи з викладеного, давши вірну правову оцінку обставинам справи, суд обґрунтовано частково задовольнив позов.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 24 травня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді