ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
Справа № 24/214 09.07.12
Суддя Мандичев Д.В., розглянувши матеріали
скарги приватного підприємства "Автосервіс"
на дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві
у справі №24/214
за позовом приватного підприємства "Автосервіс"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмет"
про стягнення 74 788, 81 грн.
Суддя Мандичев Д.В.
Представники сторін:
від позивача (скаржника): не з'явився
від відповідача: не з'явився
від ВДВС: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство "Автосервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу ДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві, в якій просив суд визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Козака Р.П. щодо закінчення виконавчого провадження №30698347 з примусового виконання наказу №24/214, виданого 30.11.2011р. Господарським судом м. Києва про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмет" на користь приватного підприємства "Автосервіс" боргу в розмірі 75 774, 81 грн., та передачі виконавчого документу голові ліквідаційної комісії; визнати недійсною постанову відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 04.05.2012р. про закінчення виконавчого провадження №30698347 з примусового виконання наказу №24/214, виданого 30.11.2011р., Господарським судом м. Києва про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмет" на користь приватного підприємства "Автосервіс" боргу у розмірі 75 774, 81 грн.
В обґрунтування заявленої скарги скаржник посилається на те, що відділом ДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві неправильно застосовано п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2012р. скаргу приватного підприємства "Автосервіс" прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.06.2012р.
В судовому засіданні 25.06.2012р. розгляд справи відкладено до 09.07.2012р.
В судове засідання 09.07.2012р. скаржник, боржник та відділ ДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві представників повторно не направили, причин неявки представників суд не повідомили. Про розгляд скарги були повідомлені належним чином, через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавали. Суд наголошує на тому, що скаржник, боржник та відділ ДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві не були позбавлені процесуальної можливості надати витребувані судом документи через канцелярію суду, про що зазначалось в ухвалах суду від 11.06.2012 та від 25.06.2012р.
Стаття 121-2 ГПК України визначає, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що неявка в судове засідання скаржника, боржника та відділу ДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши подану скаргу, додані до неї документи, Господарський суд міста Києва встановив наступні обставини.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2011р. було задоволено позов приватного підприємства "Автосервіс", а саме: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмет" на користь приватного підприємства "Автсервіс" 67 055, 19 грн. основної заборгованості, 1 471, 54 грн. три відсотки річних, 6 262, 08 грн. інфляційних збитків, 750, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
30.11.2011р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2011р., яке набрало законної сили 25.10.2011р., було видано наказ на примусове його виконання.
Як зазначав заявник у скарзі, 17.01.2012р. головним державним виконавцем відділу ДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 30698347 за наказом про стягнення боргу в розмірі 75 774, 81 грн. та надано боржнику строк для його добровільного виконання. Постановою відділу ДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві від 12.03.2012р. на підставі зведеного виконавчого провадження при примусовому виконанні наказу №37/567 від 24.01.2011р., наказу №56/139 від 23.11.2011р., наказу №27/205 від 27.06.2011р., наказу №24/214 від 30.11.2011р., наказу № 24/213 від 25.11.2011р. про стягнення з ТОВ "Укрбудмет" на користь стягувачів загального боргу накладено арешт на кошти в розмірі 503 952, 20 грн. Постановою відділу ДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві від 04.05.2012р. закінчено виконавче провадження №30698347 з примусового виконання наказу №24/214 від 30.11.2011р. про стягнення з ТОВ "Укрбудмет" на користь ПП "Автсервіс" боргу в розмірі 75 774, 81 грн. у зв'язку із припиненням підприємницької діяльності ТОВ "Укрбудмет".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до п. 1, 2 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).
Пунктами 1 та 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню зокрема у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 та 2 ст. 60 Господарського кодексу України встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.
Зазначене також узгоджується із нормами ст. 19 та ст. 20 Закону України "Про господарські товариства".
Згідно з ч. 2 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження".
Як встановлено судом, скаржник у скарзі зазначає про те, що у державного виконавця відділу ДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві не було передбачених законом підстав для винесення постанови про закриття виконавчого провадження, оскільки, документи, надані боржником не свідчать про ліквідацію юридичної особи. Крім того, скаржник зазначає, що до моменту внесення державним реєстратором відомостей до ЄДРПОУ по перебування юридичної особи в процесі припинення, рішення учасника ТОВ "Укрбудмет", на яке послався державний виконавець, як на підставу винесення ним оскаржуваної постанови, не свідчить про ліквідацію підприємства. Але враховуючи те, що станом на момент розгляду скарги скаржник не надав суду витребуваних ухвалами від 13.06.2012р. та 25.06.2012р. доказів, що підтверджують викладені в скарзі обставини - суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог скаржника.
Також, Господарським судом м. Києва станом на 09.07.2012р. було зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців на боржника ТОВ "Укрбудмет", з якого вбачається, що юридична особа знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.
Крім того, зі змісту вищевказаних положень Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що державний виконавець зобов'язаний виносити постанову про закінчення виконавчого провадження у випадку отримання ним достатніх даних, які свідчать про відкриття ліквідаційної процедури відносно боржника. В такому випадку закон передбачає особливий порядок погашення вимог кредиторів, який встановлений спеціальними нормами господарського законодавства (статті 60, 61 Господарського кодексу України), а процедура проведення розрахунків проводиться ліквідаційною комісією. З метою забезпечення можливості виконання ліквідаційною комісією своїх обов'язків законодавець визначив обов'язок державного виконавця закінчення виконавчого провадження у разі відкриття ліквідаційної процедури стосовно боржника та передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 8 ч. 7 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 N 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на викладене, суд визнає доводи скаржника у заявленій скарзі неправомірними та недоведеними, внаслідок чого заявлена скарга відхиляється.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. Визнати доводи скаржника -неправомірними.
2. Скаргу приватного підприємства "Автсервіс" про визнання незаконними дії відділу ДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві та визнання недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.05.2012р. - відхилити.
3. Копію ухвалу направити скаржнику, боржнику та органу виконання судових рішень.
Суддя Д.В. Мандичев