АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/6049/12 Справа № 2-1664/11 Головуючий у 1 й інстанції - Руденко В.В. Доповідач - Міхеєва В.Ю.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Григорченка Е.І., Макарова М.О.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2012 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, який уточнив у квітні 2010 року та просив зобов'язати відповідачку знести капітальну нежитлову будівлю по АДРЕСА_1, припинити експлуатацію вигрібної ями та ліквідувати її шляхом засипання ґрунтом.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що капітальна нежитлова будівля з вигрібною ямою по АДРЕСА_1 відповідачкою побудовані незаконно і є безпосередньою перешкодою у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_2. Крім того, вигрібна яма відповідачки розташована на земельній ділянці, яка перебуває у його користуванні та спричиняє просідання ґрунту під його будинком, що може призвести до його руйнування.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду -залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору довічного утримання від 15 березня 1991 року, посвідченого Четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 4-1137, зареєстрованого 18 вересня 2007 року у КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»(надалі - Договір довічного утримання) позивач ОСОБА_2 є власником домоволодіння АДРЕСА_3 та користувачем земельної ділянки площею 3770 кв.м., розташованої за тією ж адресою (а.с.5,6).

Відповідачка ОСОБА_3 згідно Державного акту на землю, виданого 25 травня 2000 року на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18 квітня 2000 року № 793, є власником земельної ділянки площею 0,1164 га, розташованої в АДРЕСА_1 (а.с.68).

Рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська № 328/17 від 18 жовтня 2002 року «Про узаконення госппобудов та внутрішнього переобладнання в житловому будинку по АДРЕСА_1», за відповідачкою були узаконені будівлі гаража Б, сараю В, літньої кухні Г-1, побудовані на земельній ділянці по

по АДРЕСА_1 (а.с.65).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, дійшов правильного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що позивачем не доведено позовні вимоги та будь-яких належних та допустимих доказів відповідно до ст. 60 ЦПК України на підтвердження зазначених ним обставин суду не надано.

Доводи апеляційної скарги, що суд при винесенні рішення не перевірив, чи відповідає рішення виконкому Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська № 328/17 від 18 жовтня 2002 року про узаконення за відповідачкою будівель гаража Б, літньої кухні Г-1, сараю В діючому законодавству, оскільки земельна ділянка, на якій розташовані вищезгадані будівлі, мала статус проїзду, не включеного до домоволодіння АДРЕСА_1 а також, що виконавчий комітет виніс рішення про узаконення самовільно збудованої будівлі на не відведеній для цієї цілі земельній ділянці, вийшов за межі своїх повноважень, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, так як зазначене рішення виконкому не скасовано та є чинним.

Доводи апелянта, що про рішення виконкому від 18 жовтня 2002 року його не було повідомлено, спростовуються матеріалами справи, зокрема ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року, якою позовну заяву ОСОБА_2 до виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправним і недійсним рішення виконкому № 328/17 від 18 жовтня 2002 року було залишено без розгляду (а.с.54,55).

Вимога апелянта про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду не ґрунтується на законі, оскільки ст. 307 ЦПК України, якою встановлені повноваження суду апеляційної інстанції, такі повноваження не передбачені.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалене у відповідності з нормами матеріального і процесуального права і підстави для його скасування або зміни, передбачені ст.309 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді