1490/3215/12 11.07.2012

Справа № 22а-/1490/41/2012 Суддя першої інстанції - Єгорова Н.І.

Категорія 99 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого - Галущенка О.І.,

Суддів: Лівінського І.В., Крамаренко Т.В.,

при секретарі судового засідання Дубової К.В.,

розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу

за апеляційною скаргою

управління Пенсійного фонду України в Доманівському районі

Миколаївської області (далі - УПФ)

на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 23 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до УПФ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

В серпні 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до УПФ, в якому просив визнати неправомірними дії УПФ, зобов'язати його нарахувати та виплатити невиплачене підвищення до пенсії за віком відповідно до Закону України від 18 листопада 2004 року, «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон від 18 листопада 2004 року) за період з травня по грудень 2008 року, за 2009 рік та січень - липень 2010 року.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 23 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність УПФ стосовно не нарахування та невиплати підвищення до пенсії дитині війни починаючи з 26 серпня 2009 року по 31 липня 2010 року неправомірною. Зобов'язано УПФ нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 26 серпня 2009 року по 31 липня 2010 року з урахуванням 10 % виплачених.

В іншій частині вимог відмовлено у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність рішення в межах доводів апеляційної скарги, враховуючи положення Закону України від 2 грудня 2010 року № 2748-У1 «Про внесення змін до розділу ХП «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни.

Згідно ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Як вбачається із змісту ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ця норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом від 18 листопада 2004 року залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону від 18 листопада 2004 року.

Однак, УПФ у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводило.

Суд першої інстанції з врахуванням наведених положень законів прийшов до обґрунтованого висновку про те, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року і здійснити відповідні перерахування.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, в редакції Закону України від 07 липня 2010 року, яка діяла на час звернення позивача до суду з вказаним позовом, встановлено строк для звернення особи до суду протягом шести місяців.

Проте, суд першої інстанції помилково визначив цей строк за попередньою редакцією ч. 2 ст. 99 КАС України, яка встановлювала річний строк для звернення до суду з позовом про захист прав, свобод та інтересів.

Таким чином, позивач має право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року, в межах строку позовної давності - за період з 26 січня по 26 липня 2010 року.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на не визначення законодавчо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись спірне підвищення до пенсії, то розрахунок необхідно проводити, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, рішення місцевого суду підлягає зміні на підставі ст. 201 КАС України.

Керуючись ст. ст. 198, 201, 207 КАС України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 23 вересня 2010 року задовольнити частково.

Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 23 вересня 2010 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області щодо недоврахування та невиплати соціальної допомоги, як дитині війни, за період з травня по грудень 2008 року, та з січня 2009 року по грудень 2009 року (включно) відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області стосовно не нарахування та невиплати підвищення до пенсії дитині війни, починаючи з 26 січня 2010 року по 26 липня 2010 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 26 січня 2010 року по 26 липня 2010 року з урахуванням 10 % виплачених.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: