КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.2012 № 5011-7/3045-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Яковлева М.Л.
Жук Г.А.
при секретарі судового засіданні - Анісімовій М.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 03.07.2012 року у справі № 5011-7/3045-2012 (у матеріалах справи)
розглянувши апеляційну скаргу Товариства із обмеженою відповідальністю «Діамед» на рішення господарського суду м. Києва від 03.05.2012 р. у справі № 5011-7/3045-2012 (суддя Якименко М. М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед»
до Поліклініки № 2 Дніпровського району м. Києва
про визнання договору подовженим
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 03.05.2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2012 по справі 5011-7/3045-2012 та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
Згідно з ч.1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції закону чинній на момент укладення договору), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
27.07.2007 між Поліклінікою № 2 Дніпровського району м. Києва (далі по тексту -орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед"(далі по тексту -орендар, позивач) було укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (далі по тексту -Договір). Договір зареєстрований у книзі записів Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення від 15.04.2008 № 2231/8.
Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 526/583-1 від 21.12.2006 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (об'єкт оренди) за адресою : м. Київ, пр-т Тичини, 22 для розміщення аптечного пункту.
Об'єктом оренди згідно Договору є нежиле приміщення на 1 поверсі будівлі загальною площею 28,40 кв. м. (п. 2.1. Договору).
Згідно п. 9.1. Договору строк дії договору встановлено з 27.07.2007 до 25.07.2008.
Відповідно до п. 9.3. Договору після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору оренди, згідно якого, в силу ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом даних норм ЦК України та ГК України договір оренди належить до двостороннє зобов'язуючих, реальних і оплатних договорів.
Стаття 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції закону чинній на момент укладення договору) визначає, що орендодавцями комунального майна є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Згідно п.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
У відповідності зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 14 липня 2011 року № 402/5789 «Про деякі питання оренди майна територіальної громади міста Києва» договори оренди майна територіальної громади міста Києва, щодо яких відсутні заяви сторони про припинення дії договору, за умови фактичного користування майном і відсутності заборгованості по орендним платежам, вважати продовженими до 31 березня 2012 року.
Враховуючи, що позивач навіть після закінчення строку дії договору оренди продовжував фактично використовувати орендоване приміщення та сплачувати орендну плата, яка приймалася керівництвом відповідача, а також те що рішення Київської міської ради № 402/5789винесенно після рішень №67/1122 та № 1015/4453, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.
У відповідності зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно рішення Київської міської ради № 4702/5789 Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із залученням районних в місті Києві державних адміністрацій та суб'єктів господарювання, за якими майно закріплене на праві господарського відання або оперативного управління, доручено здійснити організаційно-правові заходи з метою виконання цього рішення, а саме: 2.2) до 25 листопада 2011 року здійснити аналіз належного виконання таких договорів, отримати інформацію про орендні платежі та фактичне користування майном; 2.3) до 20 січня 2012 року в установленому порядку внести проект рішення Київської міської ради щодо передачі в оренду приміщень, дія договорів оренди яких закінчилася;
Уповноважити Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за погодженням з постійною комісією Київської міської ради з питань власності та за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди приймати рішення та укладати договори про надання в оренду майна територіальної громади м. Києва, яке використовується для забезпечення надання в установленому законодавством порядку освітніх послуг та послуг у сфері охорони здоров'я, строком до 12 місяців.
Як вбачається з наявних матеріалів справи відповідачем не заперечується факт використання оскаржуваного приміщення позивачем по сьогоднішній день із належним справлянням орендної плати. Однак, відповідачем, як орендодавцем за договором оренди 2231/8 від 15.04.08 вказане рішення до уваги не прийнято, дій по його забезпеченню не вчинено.
Крім того, доводи відповідача щодо не дотримання позивачем процедури укладання договорів оренди з огляду на відсутність акту оцінку майна колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.
Відповідно до змісту ст.5 Положення «Про оренду майна територіальної громади міста Києва» затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року N 34/6250 Оцінка об'єкта оренди здійснюється відповідно до Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. Порядок проведення оцінки майна регулюється Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності відповідно до норми ст.3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Тим же законом передбачено у випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.
У разі прийняття Київрадою рішення про передачу комунального майна в оренду, Головним управлінням в засобах масової інформації оголошується конкурс на відбір експертів-оцінювачів (п. 9.2 Порядку).
В п'ятнадцятиденний термін після виходу оголошення про проведення конкурсу комісія, створена Головним управлінням за участю депутатів Київради, на своєму засіданні розглядає конкурсні пропозиції та визначає переможця (п. 9.3 Порядку).
Відповідно до вказаного Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Отже, враховуючи вищевикладене, а також те що право на укладання договору оренди було надано позивачу на підставі рішення Київської міської ради, замовлення, отримання та погодження акту оцінки майна мав провести балансоутримувач вказаного майна, а саме відповідач.
Колегія суддів дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін не погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає що договір оренди № 2231/8 від 15.04.08 на підставі рішення Київської міської ради № 402/5789 від 14 липня 2011 року має вважатися продовженим до 31 грудня 2014 року.
За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.
Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом міста Києва не повно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а відтак рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2012 р. у справі № 5011-7/3045-2012 підлягає скасуванню.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. 4-7, 32, 33, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства із обмеженою відповідальністю «Діамед» на рішення господарського суду м. Києва від 03.05.2012 р. у справі № 5011-7/3045-2012 - задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2012 року у справі № 5011-7/3045-2012 скасувати.
Постановити нове рішення, яким визнати договір оренди № 2231/8 від 15.04.08 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед» (інд.код : 21526737, 03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського,5) та Поліклінікою №2 Дніпровського району м. Києва (інд.код 01110765, 02152, м. Київ, пр.. П.Тичини,22) продовженим до 31 грудня 2014 року. В решті позовних вимог відмовити повністю.
4.Матеріали справи № 5011-7/3045-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Тарасенко К.В.
Судді Яковлев М.Л.
Жук Г.А.