ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2012 р. Справа № 5021/2545/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБожок В.С.,
суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.
розглянувши матеріали касаційних скаргФізичної особи-підприємця Холіна Андрія Миколайовича, м. Суми, Фізичної особи-підприємця Захлевської Ірини Миколаївни, м. Суми, Публічного акціонерного товариства «Сумбуд», м. Суми
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 року
у справі господарського суду Сумської області
за позовомФонду державного майна України, м. Київ
до 1. Публічного акціонерного товариства «Сумбуд», м. Суми, 2. Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за участю1. Сумського міського громадського об'єднання «Курський -143», м. Суми, 2. Сумського міського громадського об'єднання «Харківське -22», м. Суми, 3. Сумського міського громадського об'єднання «Римського Корсакова -10», м. Суми, Прокуратури Сумської області
провизнання недійсними рішень, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії
за участю представників
прокуратури: Ступак Д.В., посвідчення ГПУ № 307,
скаржника-1: Ємельяненко С.В.,
скаржника-2: Ємельяненко С.В.,
позивача: Васильківська В.Є.,
відповідача-1: Ємельяненко С.В.,
відповідача-2: Ювченко Г.І.,
третьої особи-1: Єщенко В.А., Шелухін О.В.,
третьої особи-2: Єщенко В.А., Шелухін О.В., Канівець Р.О.,
третьої особи-3: Єщенко В.А., Шелухін О.В.
В С Т А Н О В И В:
Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Сумбуд»(далі за текстом -ПАТ «Сумбуд») та виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання недійсними п.п. 1.6, 1.7 Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради «Про оформлення права власності юридичних та фізичних осіб на житлові і нежитлові приміщення і будівлі»від 20.11.2001 року № 635 (далі за текстом -Рішення № 635 від 20.11.2001 року), визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради «Про оформлення права власності юридичних та фізичних осіб на житлові і нежитлові приміщення і будівлі»від 21.08.2001 року № 467 (далі за текстом -Рішення № 467 від 21.08.2001 року), визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на гуртожитки, розташовані по проспекту Курський, 143, АДРЕСА_1 та вул. Римського-Корсакова, 10 в місті Суми та зобов'язання ПАТ «Сумбуд»повернути вищевказані об'єкти нерухомого майна державі в особі Фонду державного майна.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.11.2001 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено сумські міські громадські об'єднання «Курський-143», «Харківське-22», «Римського Корсакова-10».
Рішенням господарського суду Сумської області від 26.12.2011 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 року позовні вимоги задоволені частково: визнано недійсним пункт 1.5 Рішення № 467 від 21.08.2011 року; визнано право власності на гуртожитки, розташовані по проспекту Курський, 143, АДРЕСА_1 та вул. Римського-Корсакова, 10 в місті Суми за державою в особі Фонду державного майна України; зобов'язано ПАТ «Сумбуд»повернути вищевказані гуртожитки державі в особі Фонду державного майна України; в частині позовних вимог про визнання недійсними п. п. 1.6, 1.7 Рішення № 635 від 20.11.2001 року провадження у справі припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України; в частині позовних вимог щодо визнання недійсним Рішення № 467 від 21.08.2011 року в цілому (крім п. 1.5) було відмовлено.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що спірні гуртожитки були передані підприємству в процесі приватизації як майно соціально-побутового призначення у користування, до переліку об'єктів, що підлягали приватизації вони включені не були, до статутного фонду товариства не увійшли, обставини створення спірних об'єктів за рахунок підприємства нічим не підтверджуються, а відтак вони є власністю держави.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, фізична особа-підприємець Холін Андрій Миколайович (далі за текстом -ФОП Холін Андрій Миколайович), фізична особа-підприємець Захлевська Ірина Миколаївна (далі за текстом -ФОП Захлевська Ірина Миколаївна) та ПАТ «Сумбуд»звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення місцевого господарського суду від 26.12.2011 року та постанову апеляційного господарського суду від 14.03.2012 року, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Позивачем та третіми особами відзивів на касаційну скаргу подано не було.
Представники відповідача-1 та скаржників-1,-2 просили рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу направити на новий розгляд, прокурор, представники позивача в судовому засіданні проти доводів касаційних скарг заперечували та просили залишити їх без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій -без змін, а представники відповідача-2 та третіх осіб покладались на розсуд суду.
Заслухавши пояснення прокурора, представників скаржників, сторін та третіх осіб, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій -скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 1.5 Рішення № 467 від 21.08.2001 року вирішено оформити за ВАТ «Сумбуд»право власності з видачею свідоцтва про право власності на гуртожиток на 256 місць, 97 сімей з вбудовано-прибудованими приміщеннями загальною площею 7477,7 кв. м., житловою площею 3050,4 кв. м., розташований по АДРЕСА_1
Пунктом 4 Рішення № 467 від 21.08.2001 року зобов'язано державне комунальне підприємство «Сумське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»(далі за текстом -КП «Сумське обласне ОБТІ») зареєструвати гуртожиток по АДРЕСА_1 в м. Суми згідно із законодавством України.
На підставі вищевказаного рішення КП «Сумське обласне ОБТІ» 28.09.2001 року було здійснено реєстрацію права власності на вищевказаний гуртожиток за ВАТ «Сумбуд», реєстровий № 247.
Також, відповідно до п. п. 1.6, 1.7 Рішення № 635 від 20.11.2001 року вирішено оформити за ВАТ «Сумбуд»право власності з видачею свідоцтва на право власності на гуртожиток, загальною площею 5251,9 кв. м., житловою площею 1634,6 кв. м., розташований по вул. Курський, 143 в м. Суми та на гуртожиток, загальною площею 3903,7 кв. м., житловою площею 1875,2 кв. м., розташований по вул. Римського-Корсакова, 10 в м. Суми.
Пунктом 4 Рішення № 635 від 20.11.2001 року зобов'язано КП «Сумське обласне ОБТІ») зареєструвати вищевказане нерухоме майно згідно із законодавством України.
На підставі Рішення № 635 від 20.11.2001 року КП «Сумське обласне ОБТІ»03.12.2001 року було здійснено реєстрацію права власності на гуртожитки, розташовані по вул. Курський, 143 та вул. Римського-Корсакова, 10 за ВАТ «Сумбуд», реєстрові №1002 та № 1003 відповідно.
Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.10.1995 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області (далі по тексту -РВ ФДМ України по Сумській області) та ВАТ «Сумбуд»складено Акт прийому-передачі об'єктів соціально-побутового призначення № 63 (далі за текстом -Акт прийому-передачі), відповідно до якого на підставі ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного майна»було безоплатно передало ВАТ «Сумбуд»майно соціально-побутового призначення, в тому числі і спірні гуртожитки по АДРЕСА_1, Курській, 143 та Римського-Корсакова, 10 в м. Суми.
Вищевказаний Акт прийому-передачі є похідним від Плану приватизації цілісного майнового комплексу ВПБП «Сумбуд»(шляхом приватизації якого було утворено ВАТ «Сумбуд») від 20.01.1994 року (далі за текстом -План приватизації). У заключній частині Акту прийому-передачі зазначено, що передача майна, у тому числі спірних гуртожитків, проводиться згідно з Планом приватизації.
Згідно з Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу ВПБП «Сумбуд»(загальна вартість якого складала 13 718 189 тис. крб.) з оціночної вартості майна ВПБП «Сумбуд»було вилучено вартість майна в розмірі 7 707 162 тис. крб., у тому числі і вартість державного житлового фонду, до якої увійшла вартість спірних гуртожитків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про приватизацію державного майна», Житловим кодексом УРСР, Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою КМУ від 08.09.1993 року № 717, а також з огляду на те, що згідно з Планом приватизації цілісного майнового комплексу ВПБП «Сумбуд», актом оцінки цілісного майнового комплексу ВПБП «Сумбуд», сертифікатом № 1 ВАТ «Сумбуд»та Статутом ВАТ «Сумбуд»статутний фонд акціонерного товариства становив 6 011 100 тис. крб., господарські суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що спірні гуртожитки не увійшли до статутного фонду ВАТ «Сумбуд», не були приватизовані і не стали власністю підприємства, а відтак ці гуртожитки слід відносити до об'єктів державного житлового фонду і вони належать державі в особі Фонду державного майна України.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій не повно були досліджені обставини у даній справі, зокрема, не надано належної правової оцінки тому факту, що частина приміщень у гуртожитку по АДРЕСА_1, який є предметом спору, належить іншим особам на праві власності.
Так, відповідно до витягу про державну реєстрацію прав КП «Сумське міське БТІ»Холіну Андрію Миколайовичу належить на праві спільної часткової власності нежиле приміщення: магазин промислових товарів на 1-му поверсі в будівлі літ. АІХ, загальною площею 156,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору про поділ нерухомого майна ВРЕ/635003/ 26.01.2011 року між подружжям, посвідченого приватним нотаріусом СМНО Ануфрієвим А.О., реєстраційний № 133.
Також Захлевська Ірина Миколаївна (Покупець) набула на підставі Договору купівлі-продажу від 10.11.2003 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «ГЮЙС»(Продавець), нерухоме майно: 100,7 кв. м. приміщення, що становить 40/100 частин нежитлового приміщення від належних Продавцю 3/100 частин, загальною площею 253,8 кв. м., цегляного будинку, літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить Продавцю на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного 05.03.2003 року між ВАТ «Сумбуд»і товариством з обмеженою відповідальністю «ГЮЙС»та акту прийому-передачі майна по договору купівлі-продажу від 06.03.2003 року, зареєстрованих в Сумському обласному ОБТІ 31.07.2003 року.
Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що до участі у розгляді справи не було залучено ФОП Холіна Андрія Миколайовича та ФОП Захлевську Ірину Миколаївну, які є власниками вищевказаних нежитлових приміщень в гуртожитку по АДРЕСА_1, а відтак, поза увагою господарських судів попередніх інстанцій залишився той факт, що при вирішенні даного спору можуть порушуватися права та законні інтереси ФОП Холіна Андрія Миколайовича та ФОП Захлевської Ірини Миколаївни.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 41 Основного закону та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений права власності, господарські суди не повинні розглядати спори, що стосуються права власності, без участі самих власників спірного майна, так як їх участь у справі безпосередньо буде впливати на правильне вирішення спору.
Зазначені обставини не були враховані господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.
Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, господарські суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, визначити повне коло та правовий статус учасників цієї справи і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
За таких обставин, касаційні скарги фізичної особи-підприємця Холіна Андрія Миколайовича, фізичної особи-підприємця Захлевської Ірини Миколаївни та публічного акціонерного товариства «Сумбуд»на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 року підлягають задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій -скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційні скарги задовольнити.
2. Рішення господарського суду Сумської області від 26.12.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 року у справі № 5021/2545/2011 -скасувати.
3. Справу № 5021/2545/2011 направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга