Справа № 1-389/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 липня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Криворот О.О.,
при секретарі -Голдицькій К.С.,
за участю прокурора - Рибалка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого приватним нотаріусом нотаріальної контори Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
В С Т А Н О В И В :
підсудний ОСОБА_1 21.10.2011 року приблизно о 19 год. 30 хв. керуючи технічно справним автомобілем марки «Деу Нексія»д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проїзній частині пр. Повітрофлотському зі сторони вул. Донецької в напрямку вул. Смілянської в м. Києві зі швидкістю 20 км/год.
Під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою у вигляді «зебри»п.1.14.1 та дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 ПДР України, розташованого по пр. Повітрофлотському в м. Києві, ОСОБА_1 не врахував те, що автомобілі, які рухались попутно у сусідніх смугах, почали зупинятись перед вказаним нерегульованим пішохідним переходом, надаючи дорогу пішоходу, грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_3, який закінчував перехід проїзної частини по «зебрі»нерегульованого пішохідного переходу справа наліво відносно руху автомобіля «Деу Нексія», та вчинив на нього наїзд, внаслідок чого останній отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №1881/Е від 29.11.2011 року встановлено, що при вивченні медичної документації на ім'я ОСОБА_3, 1955 р.н., на момент звернення за медичною допомогою 21.10.2011 року о 21 год. 29 хв., було виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритої травми лівої гомілки: синець (гематома) у ділянці лівого коліна, перелом латеральної кісточки (внутрішньо суглобового) лівої великогомілкової кістки, яка супроводжувалась гемартрозом та пошкодженням латерального меніска лівого колінного суглобу. Описане тілесне ушкодження утворилося від дії тупого предмету, у строк, вказаний в описовій частині постанови, тобто 21.10.2011 року, внаслідок автомобільної травми - зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом, який в момент первинного контакту перебував у вертикальному або наближеного до нього положенні та був повернутий лівою половиною тіла до автомобіля.
Вказане тілесне ушкодження не є небезпечним для життя і за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я) відповідно п.п. 4.6. та 2.2.1.в «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року. Між вказаним тілесним ушкодженням та вище зазначеною автомобільною травмою вбачається прямий причинно - наслідковий зв'язок.
Під час руху ОСОБА_1 допустив порушення вимог наступних пунктів Правил дорожнього руху України:
- 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- 2.3 (6) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- 4.16 "Пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами";
- 18.1 "Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб пропустити пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека";
- 18.4 "Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека"
Порушення водієм ОСОБА_1 пунктів 1.5; 2.3 (6), 4.16, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, розкаявся у вчиненому і пояснив суду, що 21.10.2011 року приблизно о 19 год. 00 хв. він керував технічно справним транспортним засобом автомобілем марки «Деу Нексія»в другій смузі руху по пр. Повітрофлотському в м. Києві зі швидкістю 20 км/год. Під'їжджаючи до пішохідного переходу відчув удар в передню бокову ліву сторону автомобіля, після чого проїхавши декілька метрів зупинився. В дзеркалі заднього виду побачив, що на проїзній частині лежить чоловік. Він вийшов з автомобіля, оглянув його, та окрім складеного дзеркала ніяких пошкоджень більше не виявив. Потім він підійшов до чоловіка, викликав карету швидкої допомоги та допоміг підвестись чоловіку. Як сталося дане зіткнення він не знає, але припускає, що зачепив пішохода лівим дзеркалом заднього виду. Вину визнав повністю.
Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового процесу та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудного.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, і його умисні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України.
Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину та особу підсудного ОСОБА_1, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується добре, працює.
Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1, є його щире каяття.
Згідно зі ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.
Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає можливим призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами, враховуючи відшкодування шкоди потерпілому і відсутність з боку останнього матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1, і таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 слід залишити без задоволення у зв»язку із відшкодуванням шкоди в повному обсязі та відсутність претензій з боку потерпілого до підсудного.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ст.ст.81, 330 КПК України.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -3400 (три тисячі чотириста) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без зміни -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речовий доказ -автомобіль марки «Део Нексія»д.н.з. НОМЕР_1, який передано на зберігання ОСОБА_1 -залишити у його володінні та користуванні.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.
Суддя О.О.Криворот