Судове рішення #23802039

Справа № 2607/2377/2012


В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


13.07.2012 Подільський районний суд міста Києва

в складі головуючого судді ПАВЛЕНКО О.О.,

при секретарі БОЖОК Ю.Р.

за участю прокурора ПЕРЕСУНЬКО С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.194 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 24.09.2011 року приблизно о 20:00 годин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився на території домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1. В цей час у останнього на грунті особистих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 за допомогою легкозаймистої рідини «Уайтспирит» та сірників підпалив автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 внаслідок чого в подальшому вищезазначений автомобіль, вартістю 43319 гривень, в якому знаходились кріплення для велосипедів, дитяче автомобільне крісло та багажник, загальною вартістю 5102 гривень, повністю втратив свою споживчу цінність та в подальшому не може використовуватись за призначенням.

Своїми діями ОСОБА_1 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 48421 гривень, що є великою шкодою з урахуванням матеріального становища потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 194 КК України, визнав, цивільний позов визнав частково та пояснив, що 24.09.2011 року приблизно після 12 год. 00 хв., він зустрівся в магазині зі своїм знайомим ОСОБА_9, з яким вони в кафе, що біля даного магазину, сиділи випивали спиртні напої. Після цього, в якій годині він не пам'ятає, вони розійшлися по домам. Перебуваючи вдома, він вийшов на подвір'я, де в нього почали виникати конфлікти із сестрою з приводу побутових проблем, причину конфлікту він не пам'ятає. Потім вони ще посварилися, що саме він казав і що вони, він не пам'ятає, та він пішов до свого будинку, а вони до свого. Після цього, коли він йшов до будинку, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, побачив автомобіль НОМЕР_2, який належить зятю його сестри, ОСОБА_2, і в нього виникло бажання помститися за таке відношення до нього, підпаливши його автомобіль. Даний автомобіль був припаркований в дворі будинку за 5 м від забору, яким огороджено їх земельну ділянку. Таким чином, він зайшов до будинку, де при вході до будинку у прибудованій частині (веранді) взяв пляшку розчину «Уайтспирит» і сірники, після чого одразу ж пішов до вищезазначеного автомобіля. Підійшовши до автомобіля, він облив багажне відділення розчином і підпалив його сірниками, а потім одразу пішов з дому в напрямку озера, яке в двох кварталах від будинку. Отямившись, він повернувся до будинку приблизно через пів години. На подвір'ї вже знаходилися пожежники та працівники міліції, які забрали його та доставили до відділку міліції, де він дав пояснення відносно того, що сталося. Коли повернувся додому він та його родина з сестрою та її сім'єю до сьогоднішнього дня не спілкуються взагалі. Авто ОСОБА_2 підпалив тому що він на нього був дуже ображений із-за того, що він постійно ображає його, і, навіть, колись побив його, а все це сталося внаслідок поділу майна між ним та тещею потерпілого ОСОБА_3, яка є його сестрою. Цивільний позов визнає в частині нанесеної шкоди автомобілю ОСОБА_2, а щодо моральної шкоди не визнає повністю, оскільки, навпаки, ОСОБА_2 постійно ображає його, принижує його гідність і наносить йому тілесні пошкодження разом з племінником ОСОБА_4

Вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України повністю доведена зібраними у справі доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, пояснив, що будинок, в якому він проживає поділений на дві частини, за рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16.07.2004 року, згідно якого друга половина будинку належить рідному брату тещі - ОСОБА_1. В тій частині будинку він проживає разом із дружиною та сином. Після рішення суду ними було розділено будинок навпіл за капітальною стіною, в якій прохід з однієї частини будинку до іншого було замурований, до будинку мається два входи з різних боків будинку. Таким чином входів до будинку два, виходів з подвір'я також два, один веде до лісу, а інший на вулицю. Протягом тривалого часу в ОСОБА_1 ворожі відносини із його тещею ОСОБА_3 з приводу поділу нерухомості, а саме будинку, в якому вони проживають. В конфліктах з даного приводу він виступає опосередковано. Неодноразово від ОСОБА_1 в бік його сім'ї та безпосередньо в його сторону надходили прокльони, погрози фізичною розправою та погрози пошкодження приналежного їм майна. 23.09.2011 року ввечері він приїхав з відрядження додому на власному автомобілі НОМЕР_3, шасі НОМЕР_7 синього кольору, який він припаркував на своїй земельній ділянці біля виїзду з двору на відстані 1 метра. 24.09.2011 року протягом дня він та вся сім'я перебували вдома. Цього ж дня, 24.09.2011 року, приблизно 0 19 год. 00 хв. до їх частини будинку з двору прийшов ОСОБА_1 та біля вікон почав проклинати їх та висловлюватися нецензурною лайкою. Оскільки в будинку знаходяться його малолітні діти, він вийшов на подвір'я та нецензурною лайкою відповів на його висловлювання та попросив, щоб він пішов до будинку і ліг спати, так як він помітив, що він знаходиться в стані сильного алкогольного сп'яніння. Зрозумівши, що він нічого не розуміє, він повернувся до будинку та зачинив двері, після чого він одразу ж прийшов до їх частини будинку та почав стукати в двері, він йому не відчинив і він підійшовши до вікна почав його звати, він йому не відповів та не вийшов. Після цього він пішов до свого будинку. Приблизно в 20 год. 10 хв., знаходячись в будинку, він почув, що спрацювала сигналізація на його автомобілі. Вийшовши з будинку він побачив як горить багажник його автомобіля в районі бензобаку. Крім того, хоче додати, що заподіяна йому шкода матеріального збитку, що становить 43319 гривень є для нього матеріальною шкодою у великих розмірах. Він отримує в місяць заробітну платню в розмірі 1000-1100 гривень. За рік відповідно заробітна плата складає 12000-13200 гривень. Його дружина ОСОБА_8 не працює, перебуває в декретній відпустці по догляду за сином ОСОБА_5. Має на утриманні 3 малолітніх дітей. Фактично він один являється годувальником своєї родини, тому сума в розмірі 43319 гривень являється його заробітком за 4 роки.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що дім, в якому вона проживає розділено навпіл. Він дістався їй після смерті батьків. В одній половині будинку проживає вона разом з сімєю, в іншій її брат - ОСОБА_1 та його родина. Її брат ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, коли перебуває в стані алкогольного сп'яніння поводить себе досить агресивно. Коли ОСОБА_1 тверезий - він поводить себе нормально, грається з її внуками. Коли він тверезий вона і її сімя нормально з ним спілкується, а коли вип'є, з ним навіть неможливо спілкуватись. 24.09.2011 - це була неділя, ОСОБА_1 після обіду прийшов до них. Він перебував в стані алкогольного сп'яніння та почав стукати у вікна. Наскільки їй відомо - двері йому ніхто не відчиняв та не спілкувався з ним. 24.09.2011 року приблизно о 20:00 годин вона перебувала вдома. Сімя дочки проживає на першому поверсі будинку, а вона з чоловіком у кімнаті на недобудованому другому поверсі. Визирнувши перед цим у вікно вона побачила, що по подвір'ю ходить брат та «крутиться» біля автомобіля зятя. В цей час, коли вона знаходилась в кімнаті, то почула з першого поверху крик дочки та спрацювання сигналізації на автомобілі зятя. Вона злякалась та відразу спустилась на перший поверх, де побачила, що автомобіль зятя горить. Зять відразу викликав пожежників та міліцію. Через деякий час з будинку вийшов ОСОБА_1 та хтось з присутніх запитав у нього чи це він зробив, на що ОСОБА_1 відповів, що так він, і йому за це нічого не буде.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6, пояснила, що 24.09.2011 року коли горіла машина її вдома не було, вона перебувала на роботі. ОСОБА_3 постійно не проживає АДРЕСА_1 Конфліктні стосунки між ОСОБА_3., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приблизно 7 років із-зі майна АДРЕСА_1 ОСОБА_3 налаштовує свого сина ОСОБА_4 та свого зятя ОСОБА_2 проти підсудного ОСОБА_1, і, колись вони побили ОСОБА_1 за те що він сварився з сестрою ОСОБА_3. За це, мабуть, її чоловік ОСОБА_1 і підпалив машину ОСОБА_2, бо втомився терпіти постійні образи в свій бік.

Також вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується дослідженими під час судового засідання:

- висновком пожежотехнічої експертизи № 1/83 - ПТ від 30.12.2011 згідно якого безпосередньою причиною пожежі, яка виникла в автомобілі «Деу-ланос», шасі НОМЕР_7, Д.Н.З. НОМЕР_4 у дворі приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 є занесення стороннього джерела запалювання, ймовірно з використанням горючої рідини як ініціатора горіння. Осередок пожежі знаходився з зовнішнього боку заднього правого крила (а.с. 62-66)

- висновком авто товарознавчої експертизи, згідно якого вартість матеріального збитку, заданого власнику автомобіля НОМЕР_5 внаслідок пошкодження складає 43 319,00 грн (а.с.80-89)

Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість підсудного ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в ході судового засідання і дії підсудного ОСОБА_1, підлягають кваліфікації за ч.2 ст.194 КК України, так як він своїми умисними діями, які виразились в умисному знищені чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вчинене шляхом підпалу, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України.

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.2 ст.194 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який, окрім скоєного, характеризується позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття ОСОБА_1, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.

Обставинами, що обтяжують покарання, скоєного ОСОБА_1, суд визнає вчиненні злочину в стані алкогольного сп'яніння, що передбачено п.13 ч.1 ст.67 КК України.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1, до покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд, враховуючи особу винного, його позитивну характеристику до скоєння злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, те, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, те, що вину свою визнав частково, його поведінка в суді свідчить про щире каяття, має постійне місце проживання та реєстрації, суд прийшов до висновку, що він може бути виправлений та перевихований без ізоляції від суспільства. Суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покласти на нього обов'язки згідно ст.76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення нових злочинів як останнім, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 28 КПК України, особа , яка зазнала шкоди від злочину, має право пред'явити позов до особи, яка вчинила злочин.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Позов заявлений потерпілим по справі ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, оскільки не всі вимоги заявлені у позовній заяві, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. Із наданих документів до позовної заяви не зрозуміло, які з них стосуються підтвердження позовних вимог, без посилання на них в позовній заяві.

Згідно вимог ст. 93 КПК України з підсудного ОСОБА_7 підлягають стягненню судові витрати за проведення судової пожежно-технічної експертизи, з чим останній погоджується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.194 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Іспитовий строк ОСОБА_1 встановити один рік.

Згідно пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_2, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 суму матеріальної шкоди в розмірі 43 319 грн.00 коп. ( а.с.82). В іншій частині позовних вимог відмовити.

Речові докази по справі змиви залишків горіння з автомобіля НОМЕР_6 - знищити. ( а.с. 33).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати за проведення пожежно-технічної експертизи у розмірі 2321 грн. 28 коп., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експертної установи (а.с. 62,73)

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду міста Києва протягом 15 діб з часу його проголошення через Подільський районний суд міста м. Києва.



Суддя Павленко О. О.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація