ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2012 р. Справа № 53/533
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіКоваленко С.С. (доповідач),
суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2012р.
у справі№ 53/533 господарського суду міста Києва
за позовомТОВ "Завод Майстер-Профі Україна"
доДП Національного спортивного комплексу "Олімпійський"
третя особаНаціональне агенство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату з Європи 2012 з футболу та реалізації інфраструктурних проектів
прозобов'язання укласти угоду
За участю представників сторін
від позивача ОСОБА_4 -дов.,
від відповідача ОСОБА_5 -дов.,
від третьої особи не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2011 року ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ДП Національний спортивний комплекс "Олімпійський" про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору підряду б/н від 16.10.2009р. на виконання робіт по виготовленню та влаштуванню конструкції навісу над трибунами НСК "Олімпійський".
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року у справі № 53/533 (суддя Грєхова О.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2012 року у справі № 53/533 (судді Чорногуз М.Г., Агрикова О.В., Суховий В.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду попередньої інстанції, ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.10.2009 року в рамках Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу між ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" (далі по тексту -головний підрядник) та АТХК "Київміськбуд" (далі по тексту -генпідрядник) договір підряду б/н., відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати роботи по виготовленню та влаштуванню Конструкцій навісу над трибунами в межах "Реконструкції НСК"Олімпійський", що розташований за адресою: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 55 у Печерському районі міста Києва, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.
Також, судами встановлено, що відповідно до п. 2.1 договору його ціна (вартість робіт за цим договором, в тому числі склад і обсяг робіт), є твердою договірною ціною (додаток № 1 договоро, який є невід'ємною частиною), яка формується на підставі ДБН Д. 1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва" та Проектно-кошторисної документації.
Ціна робіт становить 606041525,83 грн. та ПДВ 121208305,17 грн., всього 249831,00 грн.
Еквівалент твердої договірної ціни в євро, визначений на підставі довідки Державного експортно-імпортного банку України станом на день розкриття тендерної пропозиції (23.06.09) становить 68 286 369,10 євро. Головний підрядник зобов'язується надати Генпідряднику оригінал такої довідки, виданої Державним експертно-імпортним банком України.
Тверда договірна ціна визначена за підсумками проведеного тендеру на визначення виконавця комплексу робіт по влаштуванню конструкцій навісу над трибунами в межах реконструкції НСК "Олімпійський", протокол б/н, від 04.08.2009.
Тверда договірна ціна встановлюється незмінною на весь обсяг будівництва і може уточнюватися за погодженням Замовника в тому числі якщо:
"ж) у зв'язку із зміною курсу продажу євро за даними Державного експертно-імпортного банку України на день оплати матеріалів, робіт, послуг іноземних компаній, в тому числі що мають свої представництва на території України (Головний підрядник зобов'язаний надавати Генпідряднику оригінал довідки, виданої Державним експертно-імпортним банком України та документи, що підтверджують фактичні витрати - договори та рахунки)".
У будь-якому з випадків, передбачених пунктами а) - ж), договірна ціна змінюється шляхом укладання Сторонами додаткової угоди до цього Договору за погодженням із Замовником.
Місцевим господарським судом, з яким погодився апеляційний господарський суд встановлено, що у зв'язку зі складністю об'єкту будівництва - НСК "Олімпійський", а також відсутністю на території України необхідних для проведення будівельних робіт матеріалів, конструкцій, підйомної техніки і т.і. ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" залучило до виконання робіт іноземні компанії, розрахунки з якими відповідно до укладених договорів проводилися у євро.
Крім того, судами встановлено, що 17.06.2010 року відбулася заміна сторони за договором підряду від 16.10.2009. Відповідно до укладеного договору про заміну сторони у договорі підряду б/н від 16 жовтня 2009 року а саме, до п. 3 вказаного договору відповідач прийняв від АТХК "Київміськбуд" всі права та обов'язки за договором підряду б/н від 16.10 2009 року (та за всіма додатковими угодами до договору підряду), що виникли із дати його укладення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.09.2011 року, в процесі виконання робіт за договором підряду б/н від 16.10.2009, у зв'язку зі міною курсу продажу євро за даними Державного експортно-імпортного банку України на день оплати матеріалів, робіт, послуг іноземних компаній, в тому числі що мають свої представництва на території України; в період до 07.07.2011 та керуючись п.2.1 "ж" Договору, ДП НСК "Олімпійський" та ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" уклали додаткову угоду до договору підряду б/н від 16.10.2010 про зміну ціни договору та затвердження Розрахунку відхилення вартості обсягів робіт за укрупненими конструктивними елементами, обумовлене зміною курсу продажу євро за даними Державного експортно-імпортного банку України на день оплати матеріалів робіт, послуг, наданих іноземними компаніями, в тому числі що мають свої представництва на території України, відповідно фактичним витратам, станом на 7 липня 2011 року.
Відповідно, до зазначеної угоди перший, другий, абзац пункту 2.1 Договору підряду був викладений у наступній редакції: "Ціна Договору (вартість Робіт за цим Договором, в тому числі склад і обсяг Робіт), є твердою договірною ціною - Додаток №1, яка формується на підставі ДБН Д. 1.1-1-2000 Правила визначення вартості будівництва" та Проектно-кошторисної документації, Додатка № 5 до цього Договору та Додатка № 6 до цього Договору, які є його невід'ємною частиною. Ціна робіт становить 651 150 296,23 грн., крім того ПДВ 130 230 059,25 грн., всього 781 380 355,48 грн."
Судами також встановлено, що 08.09.2011 року, ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" з метою укладання додаткової угоди до договору, направило на адресу ДП "НСК "Олімпійський" для підписання проект додаткової угоди до договору підряду б/н від 16.10.2010 року та пакет документів лист вих. № 861-НСК (Вх. № 6002 від 08.09.2011), що стосуються зміни ціни договору та затвердження Розрахунку відхилення вартості обсягів робіт, відповідно проекту додаткової угоди було передбачено затвердження Розрахунку відхилення вартості обсягів робіт за укрупненими конструктивними елементами, обумовлене зміною курсу продажу євро за даними Державного експортно-імпортного банку України на день оплати матеріалів робіт, послуг, наданих іноземними компаніями, в тому числі що мають свої представництва на території України, відповідно фактичним витратам, станом на 27 серпня 2011 року (Додаток №7 до Договору підряду) та викладення першого, другого, абзацу пункту 2.1 Договору підряду у наступній редакції:
"Ціна Договору (вартість Робіт за цим Договором, в тому числі склад і обсяг Робіт), є твердою договірною ціною - Додаток №1, яка формується на підставі ДЕН Д. 1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва" та Проектно-кошторисної документації, Додатка № 5 до цього Договору, Додатка № 6 до цього Договору та Додатка № 7 до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Ціна робіт становить 652 328 051 (шістсот п'ятдесят два мільйони триста двадцять вісім тисяч п'ятдесят одна) гривня 23 копійки, крім того ПДВ 130 465 610 (сто тридцять мільйонів чотириста шістдесят п'ять тисяч шістсот десять) гривень 25 копійок, всього 782 793 661,48 (сімсот вісімдесят два мільйони сімсот дев'яносто три тисячі шістсот шістдесят одна) гривня 48 копійок." .
Крім того, судами попередніх інстацій встановлено, що на підтвердження фактичних витрат обумовлених зміною курсу продажу євро ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" направило ДП "НСК "Олімпійський" оригінал довідки Державного експертно-імпортного банку України № 050/30-5289 від 29.08.11 щодо курсу гривні до іноземних валют для розрахунків по безготівкових операціях купівлі-продажу іноземної валюти станом на 11.08.2011, 15.08.2011, 16.08.2011 та 26.08.2011, а також копії банківських виписок з гривневих та єврових рахунків підприємства по зазначених датах, та копії платіжних доручень № 3411 від 11.08.11, №3506 від 15.08.11, №3525 від 16.08.11. №3675 від 26.08.11.
Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Договір є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК України).
Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлені загальні засади цивільного законодавства, серед яких найважливішим принцип підприємницької діяльності, а саме принцип свободи договору. Цей принцип закріплює неприпустимість адміністративного втручання в цивільний оборот. Принцип свободи договору має універсальне значення для всіх учасників цивільних відносин. Підтвердження цього принципу означає відмову від примушення до укладення договорів на основі обов'язкових для сторін актів. Принцип свободи договору також закріплений рядом інших статей Цивільного кодексу України, зокрема ст. 6, 205, 627. Він полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні, виборі контрагента й визначенні умов договору, у виявленні волі на вступ у договірні відносини, у виборі форми договору (ст. 205 Цивільного кодексу України). Волевиявлення учасників договору має складатися вільно, без жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі. Ця ознака договірної свободи особливо проявляється в умовах сьогоденної ринкової економіки і відповідає ідеї вільних ринкових відносин.
Так, статтею 6 Господарського кодексу України також встановлено принцип свободи підприємницької діяльності, заборони незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини як загальні принципи господарювання в Україні.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Позивач не довів обов'язку укладення між сторонами додаткової угоди, що встановлений договором або актом цивільного законодавства, отже в силу фундаментального принципу свободи договору у цивільному і господарському праві, закріпленого на законодавчому рівні, ДП "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" не може бути примушений до його виконання.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Проте, касаційна інстанція не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що встановлення ціни договору є виключною прерогативою сторін по договору, і після виконання умов договору сторони не вправі змінювати ціну договору, оскільки така вимога можлива тільки на майбутнє тобто на ті правовідносини які виникнуть, оскільки відповідно до. п. 2.1 договору передбачено можливість до укладення додаткової угоди.
Тобто, судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до п.п. 12.6, 12.7 договору підряду, всі спори що виникають у зв'язку із виконанням, зміною умов чи розірванням цього договору, вирішується сторонами шляхом переговорів.
Крім того, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували ст. 188 Господарського кодексу України щодо спірних правовідносин, відповідно до якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин справи, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи вищезазначені обставини мають знайти належну оцінку та господарському суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2012р. по справі № 53/533 та рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012р. скасувати.
3. Справу № 53/533 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий, суддя С.С. Коваленко
Суддя І.М. Волік
Суддя С.Р. Шевчук