Справа № 2-1227/12

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєва Т.Г. ,

при секретарі - Хлуд А. Ю.,

за участю

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання їхніх спільних дітей: синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 25.03.1994 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Московського району м. Києва, актовий запис № 346 було укладено шлюб з ОСОБА_3 та від шлюбу у сторін є неповнолітні діти, які перебувають на утриманні позивача. Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_3 не має постійної роботи, не приймає добровільної участі у вихованні та утриманні дітей. Крім того, позивач зазначила, що з червня 2010 року спільного господарства між сторонами не ведеться та сторони припинили проживати однією сім'єю. У зв'язку з чим, просить суд розірвати шлюб між подружжям, та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей: синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно до досягнення ними повноліття в твердій грошовій сумі в розмірі 700,00 грн. на кожну дитину.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали з викладених в ньому підстав, просили його задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, надавши суду письмові заперечення проти позову, зазначивши, що не згодний з розірванням шлюбу та стягненням аліментів, тому що вважає, що діти повинні проживати з ним, тоді він буде їх утримувати.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між сторонами 25 березня 1994 року було укладено шлюб, про що відділом реєстрації актів городянського стану Московської районної державної адміністрації у книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 364 (а.с. 5).

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9,10,11).

Діти проживають з матірю - ОСОБА_1.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ст.110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В судовому засіданні з'ясовано, що шлюб між сторонами фактично припинено, а сім'я носить лише формальний характер, позивач бажає розірвати шлюб, а тому суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, оскільки буде суперечити інтересам позивача та інтересам дітей.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 ст.184 СК України визначено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Зазначене не позбавляє сторони в подальшому при зміні обставин, передбачених ст.192 СК України звернутись до суду про їх зміну.

Враховуючи, що діти проживають спільно з матірю, яка ними опікується постійно, несе витрати на їх утримання, та ураховуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, який необхідно стягнути з відповідача на користь позивача на утримання дітей належить визначити в сумі 700,00 грн. Вирішуючи спір про стягнення аліментів з відповідача на утримання дітей, суд виходить з заявленого позивачем розміру аліментів та з того, що зазначений позивачем розмір аліментів відповідачем не оспорюється, заперечень та доказів, які б спростовували вимоги позивача щодо стягнення аліментів саме в розмірі 700,00 грн. щомісячно на кожну дитину останній не надає. Крім того, відповідач зазначив, що протягом всього часу забезпечує дітей та продовжує це робити, але позивач всебічно заважає йому в цьому.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1,2 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Посилання відповідача на перешкоджання позивачем у здійсненні його прав щодо участі у спілкуванні та вихованні дітей не можуть бути прийняті до уваги як обставини, що обґрунтовують позов, оскільки не відносяться до предмету даного спору.

Суд, дослідивши обставини справи, перевіривши доводи і заперечення сторін, надавши оцінку доказам по справі, дійшов висновку про задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява про стягнення аліментів подана до суду 12 квітня 2012, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача аліменти, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 12.04.2012 року.

Разом з тим, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджена сума сплачених судових витрат, а саме: судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Суд також вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 81, 84, 180, 184, 191, Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4, 10, 11, 58, 59, 60, 88, 174, 209, 212, 213, 215, 367 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований 25 березня 1994 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Московської районної державної адміністрації /а.з. №346/, розірвати.

Позивачу ОСОБА_1 змінити прізвище «ОСОБА_1» на дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти у твердій грошовій сумі на утримання дітей - дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та синів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 по 700 (сімсот) грн. 00 коп. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 12 квітня 2012 року і до повноліття дітей, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, суму сплаченого судового здору в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь Держави судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на їх дітей у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя