ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
Іменем України
05.07.2012Справа №5002-5/1487-2012
За позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України;
2. Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України;
3. Військової частини А 2157
до відповідача - Приватного підприємства «Артек-Союз»
про стягнення 32 009,89 грн.
Суддя М.П.Гаврилюк
Представники:
Від позивачів - 1. ОСОБА_1 - юрисконсульт, довіреність від 16.11.2011 № 220/742/д; 2. ОСОБА_1, юрисконсульт, представник за довіреністю №9/185 від 30 січня 2012 року.
3. не з'явився.
Від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю б/н від 06 квітня 2012 року.
Прокурор - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, Військової частини А2157 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до приватного підприємства «Артек-Союз», в якій просить суд стягнути з відповідача, Приватного підприємства «Артек-Союз» на користь держави в особі Міністерства оборони, а саме його структурного підрозділу - Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району, заборгованість за договором на використання електроенергії від 13 травня 2010 року №34/10э, у сумі 32 009, 89 грн., в тому числі: заборгованість за використану електричну енергію в розмірі 31 189, 19 грн., пеню в розмірі 533, 70 грн., 3% річних в розмірі 287, 25 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов договору про використання електроенергії № 34/10э від 13 травня 2010 року не виконані зобов'язання в частині повної оплати за надання послуг з електропостачання, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 31 189,19 грн. На вказану заборгованість позивачем нарахована пеня у сумі 533,70 грн. та 3 % річних у розмірі 287,25 грн.
Відповідачем надані суду заперечення (а.с.84-85), в яких він зазначив, що при нарахуванні 3 % річних позивачем не вказано, з який саме дати він нараховує відсотки, а також що у порушення п.6.6. договору відповідачу не направлявся акт звірки взаєморозрахунків, та те, що строк договору збіг 31.12.2010 та не може бути продовжений у випадку наявності у відповідача заборгованості. Крім того, посилаючись на приписи Закону України «Про електроенергетику» вказує, що оскільки у позивача відсутня ліценція на постачання електричної енергії, договір про використання електроенергії № 34/10э від 13 травня 2010 року є недійсним, у зв'язку з чим просить суд застосувати положення пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та визнати вказаний договір недійсним.
Представник позивача, Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України і яких зазначив, що заперечення відповідача є безпідставними та просив позовні вимоги військового прокурора задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача, військової частини А 2157 у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією, причини нез'явлення до суду не відомі.
Враховуючі на збіг строків розгляду спору, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідним розглядати справу за відсутністю представника позивача, військової частини А 2157.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення учасників процесу, суд -
ВСТАНОВИВ:
13 травня 2010 року між Євпаторійською КЕЧ району (платник за договором), Приватним підприємством «Артек-Союз» (субспоживач за договором) та військовою частиною А 2157 (споживач за договором) був укладений договір про використання електроенергії № 34/10э, згідно умов якого споживач одержує електричну енергію від Сакського РЕМ відповідно до договору №342 від 12.03.2004, а субспоживач частково використовує електроенергію на енергопостачання своїх об'єктів, а саме військове містечко №1 - їдальня загальною площею 145,9 кв.м. (а.с.9-11)
Розрахунок за електроенергію спожиту субспоживачем здійснюється згідно показань приладів обліку. (п. 1.2. договору)
Згідно пунктів 1.3., 1.4. договору оплата електроенергії здійснюється субспоживачем на розрахунковий рахунок постачальника за фактично отриману електроенергією на підставі рахунків, виписаних платником, що відновлює лімітну статтю КЕКВ 1163 споживача. У разі неможливості перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, кошти перераховуються на розрахунковий рахунок платника.
Рахунок за спожиту електричну енергію субспоживачем нараховується платником на підставі наданої споживачем і погодженої з субспоживачем довідки про фактичне використання електроенергії. Рахунок за спожиту електричну енергію надається субспоживачу щомісячно до 17 числа. Субспоживач здійснює 100 % оплату за спожиту електроенергію протягом 10 днів після одержання рахунку від платника. Звернення розрахунків між платником і субспоживачем здійснюється щомісяця зі складанням двостороннього акту. (п. 6.4.,6.5.,6.6. договору).
Згідно з пунктом 6.7. договору за порушення строків оплати за спожиту електроенергію субспоживач сплачує платнику заборгованість у відповідності до ст.. 625 ЦК України, а також сплачує пеню у розмірі подвій ної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Це не звільняє субспоживача від виконання договірних зобов'язань.
Строк дії договору визначений у розділі 7 договору.
Так, договір діє з моменту підписання до 31.12.2010 з урахуванням пролонгації або укладення нового договору на використання вищевказаних об'єктів.
Пролонгація дії даного договору можлива лише після повного розрахунку субспоживачем за спожиту електроенергію на день визначений згідно п. 6.5. даного договору. У разі, як що жодна із сторін за 10 діб до завершення дії договору, не попередила іншу сторону про намір розірвати договір, даний договір пролонговується на один рік.
На виконання пунктів 2.2, 6.4 договору були складені довідки про використану електроенергію ПП "Артек-Союз" за період з квітня 2011 року по березень 2012 року включно.
На підставі вказаних довідок про використану електроенергію ПП "Артек-Союз" за період з квітня 2011 року по березень 2012 року Євпаторійською КЕЧ району були виставлені рахунки №287 від 14.04.11 на суму 12 122,66 грн. - за травень 2011 року, №331 від 17.05.11 на суму 14530,50 грн. - за червень 2011 року; №403 від 15.06.11 на суму 16 826,73 грн. - за липень 2011 року; № 507 від 15.07.11 на суму 11 51,82 грн. - за серпень 2011 року; № 587 від 15.08.11 на суму 13 792,25 грн. - за вересень 2011 року; №667 від 19.09.11 на суму 16 140,62 грн. - за жовтень 2011 року; №739 від 19.10.11 на суму 19 149,78 грн. - листопад 2011 року; , №828 від 15.11.11 на суму 20 349,60 грн. - за грудень 2011 року; №122 від 20.02.2012 на суму 4 470,60 грн., №66 від 03.02.2012 на суму 6 602,35 грн., № 126 віл 20.02.2012 на суму 5 476,14 грн. - за березень 2012; № 236 від 16.03.12 на суму 5 342, 32 грн.
Євпаторійською КЕЧ району надсилалися на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості за зазначеними рахунками, які залишились відповідачем без відповіді та без задоволення.
Позивач, Євпаторійська КЕЧ району свої зобов'язання за договором про використання електроенергії №34/10э виконав у повному обсязі, акти звірки, рахунки на оплату послуг виставлені ним та відправлені на адресу відповідача своєчасно, про що свідчать відповідні поштові повідомлення з підписом уповноваженого представника відповідача, (а.с. 120,122,124,126), проте відповідач у порушення умов договору у встановлені в договорі строки оплату за спожиту електроенергію протягом 10 діб з часу отримання рахунку у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 31 189,19 грн.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів сплати заборгованості, не надано спростувань розрахунку заборгованості позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про використання електроенергії №34/10э від 13.05.2010 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того на вказану заборгованість позивачем нарахована пеня у сумі 533,70 грн. та 3 % річних у розмірі 287,25 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 287,25 грн. підлягають задоволенню.
Посилання відповідача, що при розрахунку 3 % річних, позивачем не вказано, з якої саме дати нараховані штрафні санкції судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме розрахунку позивача із зазначенням періоду нарахування.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Оскільки відповідачем не виконано зобов'язання щодо своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, відповідно до пункту 6.7. договору позивачем нарахована сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу у розмірі 533,70 грн.
Посилання відповідача на те, що договір №108 від 25.12.2008 р. має бути визнаний недійсним є непереконливими з огляду на наступне.
Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину закріплені в статті 203 Цивільного кодексу України:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Причому підставою недійсності правочину, згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стверджуючи про недійсність договору № 34/10э від 13.5.2010 відповідач посилається на те, що у Євпаторійської КЕЧ району відсутня ліцензія на поставку електричної енергії.
Так, відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про електроенергетику» діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії.
Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Ліцензія видається окремо на кожний вид діяльності відповідно до інструкції, умов і правил здійснення окремих видів діяльності, що затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Згідно з пунктом 2.1 Інструкції про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 6 жовтня 1999 р. N 1305, ліцензія видається НКРЕ окремо на кожний вид діяльності, а саме:
- виробництво електроенергії (в обсягах, що перевищують рівень, який установлюється ліцензійними умовами);
- передача електроенергії магістральними та міждержавними електричними мережами;
- передача електроенергії місцевими (локальними) електричними мережами;
- постачання електроенергії за регульованим тарифом;
- постачання електроенергії за нерегульованим тарифом;
- оптове постачання електроенергії;
- комбіноване виробництво теплової та електричної енергії;
- виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.
Проте, суд зазначає, що Євпаторійською КЕЧ району не здійснюється діяльність із зазначеного вище переліку, а твердження відповідача про те, що укладений між сторонами договір № 34/10э від 13.05.2010 є договором про постачання електричної енергії, є необґрунтованими.
Так, пунктом 6 частини 1 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:
- діяльність у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.
Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910), договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.
При цьому, як було зазначено вище, розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання електроенергії, на підставі виставлених рахунків з урахуванням показників лічильника споживача та у відповідності до умов даного договору. Крім того, умовами договору було закріплено, що військова частина А 2157 зобов'язується лише своєчасно та в повному обсязі забезпечити доступ споживача до активної електроенергії, та дотримуватися необхідних технічних розрахунків, тобто обов'язок по здійсненню постачання електричної енергії умовами договору закріплений не був. Отже, з наведеного вбачається, що фактично на підставі цього договору відповідачем відшкодовувалася вартість електричної енергії, яка споживалася ним в процесі надання послуг з харчування особового складу військової частини А 2157, причому в подальшому отримані від відповідача кошти мали бути спрямовані на оплату електричної енергії безпосередньо постачальнику (ВАТ «Крименерго» в особі Сакського РЕМ). Такий висновок можна зробити, у тому числі, з аналізу змісту пункту 1.1. договору.
За таких обставин, твердження відповідача про те, що укладення договору № 34/10э від 13.05.2010 потребувало наявності у Євпаторійської КЕЧ району ліцензії на постачання електричної енергії, не є обґрунтованими.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не виконані зобов'язання за договором про використання електроенергії № 34/10э від 13.05.2010 щодо повної оплати за надані послуги, позовні вимоги військового прокурора про стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 32 009,89 грн., в тому числі заборгованості за використану електричну енергію у розмірі 31 189,19 грн., пені у розмірі 533,70 грн., 3% річних у розмірі 287,25 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Виконання цивільних обов'язків згідно ст.14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовій збір покладається на відповідача.
Повне рішення складено 10 липня 2012 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» на користь держави в особі Міністерства оборони України, а саме його структурного підрозділу - Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району МОУ, заборгованість за договором на використання електроенергії від 13 травня 2010 року №34/10э, у сумі 32 009, 89 грн., в тому числі: заборгованість за використану електричну енергію в розмірі 31 189, 19 грн., пеню в розмірі 533, 70 грн., 3% річних в розмірі 287, 25 грн.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» в дохід бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономної Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 1609,50 грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.П. Гаврилюк