ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
Іменем України
05.07.2012Справа №5002-34/4234-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімеко»
до відповідача Управління житлово-комунального господарства
Сімферопольської міської ради
про стягнення 120 136,98 грн.
Суддя А.Р. Ейвазова
п р е д с т а в н и к и :
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
за участю судового експерта - Перченко Н.М.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімеко» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом та просить стягнути з відповідача - Управління житлово-комунального господарства Сімферопольської міської ради 168 111,98грн. основної заборгованості за надані послуги за жовтень 2010р. та за період з січня 2011р. по березень 2011р.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються взяті на себе зобов'язання, визначені договором про виконання послуг з відлову бродячих тварин на території м. Сімферополя від 10.03.2011р. №63, а саме щодо оплати відповідних послуг у встановлений таким договором строк (т.1 а.с.3-4).
27.10.2011р. позивачем подана заява, відповідно до якої він повідомив про сплату відповідачем заборгованості за надані у жовтні 2010р. послуги у розмірі 47 975 грн., у зв'язку з чим позивач зменшив розмір вимог, які він заявляє до відповідача до 120 136,98 грн. - заборгованість за надані послуги за період з січня 2011р. по березень 2011р. (т.1 а.с.79).
Відповідач у справі - Управління житлово-комунального господарства Сімферопольської міської ради відзиву на позов не надало; повноважний представник відповідача в жодне з судових засідань не з'явився.
Розгляд справи по суті здійснювався без повноважного представника відповідача, за відсутності його відзиву на позовну заяву, за наявними у справі документами відповідно до ст.75 ГПК України, оскільки:
- відповідач є таким, що належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, зважаючи на те, що копії ухвал про порушення провадження у даній справі та відкладення розгляду справи направлені відповідачу відповідно до адреси, зазначеній у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11311547 від 05.10.2011 (т. 1 а.с. 51-52);
- факт отримання відповідачем копій ухвал про порушення провадження у справі від 30.09.2011 та про поновлення провадження у справі від 15.06.2012 підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т. 1 а.с. 57, 82);
- факт направлення копії ухвали про відкладення розгляду справи підтверджується відповідним списком згрупованих поштових відправлень (т. 2 а. с. 93);
- матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні 25.06.2012 оголошувалась перерва до 05.07.2012.
У продовжене судове засідання 05.07.2012 представник позивача не з'явився. При цьому, до суду надійшло клопотання представника позивача, у якому він просить суд провести судове засідання за його відсутності, у зв'язку з неможливістю явки (т. 2 а.с. 99).
Оскільки позивач надав пояснення по суті заявлених вимог та підтримав їх в судовому засіданні 25.06.2012, суд продовжив розгляд справи по суті за відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд
ВСТАНОВИВ:
10.03.2010 між Управлінням міського господарства Сімферопольського міської ради (правонаступником якого є Управління житлово-комунального господарства Сімферопольської міської ради) та ТОВ «Сімеко» укладено договір № 63 (т. 1 а. с. 28, далі - договір).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами договору, позивач (замовник) доручає відповідачу (виконавцю) виконання послуг з відлову бродячих тварин на території м. Сімферополя (п. 1 договору).
При цьому, замовник - відповідач у даній справі взяв на себе зобов'язаний, зокрема, своєчасно перераховувати кошти за виконані послуги у межах вартості даного договору та актів виконаних робіт, а виконавець - позивач у справі - надавати послуги з відлову та прийому бродячих тварин на території м. Сімферополя; організовувати приймання тварин від населення щоденно з 9:00 до 14:00, окрім неділі; надавати замовнику акти виконаних робіт, звіт про витрачені кошти за підписом керівника та головного бухгалтера (п. п. 2.1, 2.3 договору).
Згідно п. 3.4 договору об'єм послуг, наданих виконавцем з відлову, прийому бродячих та бездоглядних тварин визначається на підставі довідки міської ветеринарної служби та акту виконаних робіт.
Договором встановлено, що він набирає чинності з 10.03.2010 та діє до 31.03.2011 (п. 7.1 договору).
Посилаючись на те, що ним виконані взяті на себе зобов'язання за цим договором в частині надання передбачених договором послуг у жовтні 2010 року та лютому-березні 2011 року, вартість яких становить 168 111,98грн., позивач звернувся до суду з даним позовом, предметом якого є виконання відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати відповідних послуг, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, за період січня по березень 2011р. у сумі 120 136,98грн.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договором визначено, що оплата послуг вноситься на розрахунковий рахунок виконавця за фактично надані послуги протягом 7-ми календарних днів з моменту виставлення рахунку (п. 3.2 договору).
При цьому, умовами відповідного договору вартість послуг не визначена, а встановлена лише загальна сума договору 939 472грн.
Згідно ч.1 ст.632 ЦК України, ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. Відповідно до ч.4 вказаної норми, якщо ціна у договору не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Дослідивши умови договору, суд дійшов висновку про те, що оплата відповідних послуг здійснювалась у розмірі фактичних витрат, необхідних для виконання таких послуг. Що підтвердив в судовому засіданні і представник позивача.
Про це свідчать також наступні умови договору: п.2.3 - передбачає надання звіту про витрачені кошти; п.2.1 - яким визначено цільове використання бюджетних коштів; п.2.2 - визначає право замовника контролювати витрачання коштів, виділених для надання послуг за договором.
Крім того, ст.904 ЦК України, визначений безумовний обов'язок замовника відшкодувати виконавцеві фактично понесені витрати, необхідні для виконання договору навіть у тому випадку, якщо відповідний договір передбачає безоплатне надання послуг.
При цьому, суд вважає, що укладений між сторонами договір фактично є договором про надання послуг, а не договором підряду. Так, основною відмінністю договору підряду від договору про надання послуг є наявність матеріалізованого результату, що не характерно для договору про надання послуг.
Для підтвердження факту надання відповідних послуг у січні-березні 2011 року позивачем надані довідки про кількість відловлених та прийнятих тварин (а.с.37-38,44), що затверджені Сімферопольською міською державною лікарнею ветеринарної медицини. При цьому, умовами договору визначено, що обсяг послуг визначається, у т.ч. на підставі довідки міської ветеринарної служби (п.3.1 договору).
Акти щодо надання відповідних послуг, як встановлено, що направлені відповідачу листами від 14.03.2011 (т.1 а.с.36), від 08.04.2011 (т.1 а.с.42), ним отримані, що підтверджується відміткою на відповідних листах про реєстрацію на їх копіях.
Відповідні акти відповідачем не підписані.Однак, під час розгляду справи по суті відповідач не довів наявності у нього заперечень щодо викладених у відповідних актах фактів надання послуг у відповідному розмірі.
Для з'ясування питань щодо документального підтвердження витрат ТОВ «Сімеко» на надання послуг у період з січня 2011р. по березень 2011р. з відлову безпритульних тварин у розмірі 120 136,98грн. та цільового використанням коштів згідно умов договору №63 від 10.03.2010 призначено судову експертизу.
Згідно висновку судової економічної експертизи № 3396 витрати ТОВ «Сімеко» з надання послуг по відлову безпритульних тварин за січень-березень 2011 року підтверджуються у сумі 97 477,29 грн. При цьому, витрати у сумі 17 990,81 грн. згідно висновку експерта, підтвердити не уявляється можливим, у зв'язку з ненаданням позивачем відповідних підтверджуючих документів (актів списання бензину, дизпалива, ксили, голок, шприців зі стабілізаторами, актів спалювання, тощо).
Крім того, в судове засідання 05.07.2012 судом, в порядку ч. 3 ст. 31 ГПК України, викликано судового експерта Перченко Наталія Михайлівну для надання пояснень з питань, які виникли при дослідженні наданого нею висновку.
Згідно письмових пояснень експерта, останній підтримує висновки, зроблені за результатами експертного дослідження, а також зазначає, що у додатку № 1 до висновку експерта № 3396 допущено описку: замість суми 29 053,71 грн. зазначено суму 29 060,71 грн., а також допущено описку в частині зазначення загальної вартості виконаних робіт: замість суми 120136,98 грн. зазначено 120143,98 грн. При цьому, експерт пояснив, що вказані описки жодним чином не впливають на висновки експертизи.
Також, під час розгляду справи судовий експерт Перченко Н.М, пояснила, що сума витрат, яку за висновком неможливо підтвердити визначена без врахування 5% паланових накопичень та ПДВ (т. 2 а.с. 101).
За висновком експерта відповідні витрати ТОВ «Сімеко» на надання послуг по відлову безпритульних тварин є цільовим використанням коштів згідно з умовами договору №63 від 10.03.2010.
Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній, відповідач не надав доказів відшкодування понесених позивачем витрат на надання послуг, передбачених договором, у січні-березні 2011р., отже, не спростував шляхом надання відповідних доказів тверджень позивача про наявність заборгованості.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, відповідач, не виконавши в повному обсязі зобов'язання з оплати наданих послуг у розмірі фактичних витрат на їх надання, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим уточнені позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню у розмірі 97 477,29грн., оскільки документально за спірний період підтверджено лише понесення витрат на надання відповідних послуг у відповідному розмірі; в частині стягнення 22 659,69 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову державним митом підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, а саме у розмірі 1 454,54грн. При визначенні суми відповідних витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу, суд взяв до уваги те, що вартість послуг за жовтень 2011р. сплачена відповідачем лише під час розгляду справи і саме відповідний факт був підставою зменшення позовних вимог. Також, позивачу підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати, понесені у зв'язку з оплатою судової експертизи у сумі 3651,69 грн.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення; повне рішення підписано 09.07.2012 р.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Сімферопольської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімеко» 97477,29 грн. основної заборгованості за надані послуги, 1454,54 грн. державного мита та 3651,69 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
3. В частині стягнення 22659,69 грн. - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.Р. Ейвазова