ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
"02" листопада 2006 р. Справа № 14/102-ПД-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Тереховій І.О., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментально-виробничо-комерційна фірма "Басс, ЛТД", м.Донецьк
до: Приватної агропромислової фірми "Інтеграл", м.Коломия Івано-Франківської області
3-тя особа 1: Каховська об'єднана державна податкова інспекція, м.Каховка, Херсонської області
3-тя особа 2: Дмитрівська сільська Рада, с.Дмитрівка Каховського району Херсонської області
про визнання договору дійсним та визнання права власності
за участі прокурора: Мяло Н.В. - старший прокурор відділу
та представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
3-тя особа 1: Федченко В.В., довіреність № 2326/10/10 від 24.05.2006р.
3-тя особа 2: Гуртовий С.А., довіреність № 1 від 25.09.2006р.
в с т а н о в и в:
У березні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Експериментально-виробничо-комерційна фірма "Басс, ЛТД" (далі - Товариство) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, у якій просило визнати дійсним договір купівлі-продажу промислового обладнання, укладений 30.01.2006 року між ним та Приватною агропромисловою фірмою "Інтеграл" (далі - Фірма) та визнати за ним право власності на недіючу закриту зрошувальну мережу 1982 р. виготовлення, довжиною 26,6 км загальною вартістю 106345,00 грн., розташовану у с.Дмитрівка Каховського району Херсонської області (далі - Зрошувальна мережа).
Позовні вимоги Товариство обґрунтувало тим, що між ним та Фірмою укладено договір купівлі-продажу промислового обладнання від 30.01.2006 року, об'єктом якого є Зрошувальна мережа, однак Фірма, в порушення норм ЦК України, ухиляється від нотаріального посвідчення зазначеного договору.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.04.2006 р. (суддя Гридасов Ю.В.), яке підписано 17.04.2006 р., позовні вимоги Товариства задоволено. Рішення мотивовано тим, що Товариство та Фірма, укладаючи договір купівлі-продажу промислового обладнання від 30.01.2006 р., домовились щодо усіх його істотних умов, частково виконали зобов'язання за вказаним договором, але Фірма безпідставно ухиляється від його нотаріального посвідчення, що виходячи з норм ЦК України, є підставою для задоволення позовних вимог.
В апеляційному порядку рішення господарського суду Херсонської області не переглядалось.
До Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на рішення господарського суду Херсонської області від 12.04.2006 р. звернулись особи, які не були залучені до участі у даній справі - Каховська об'єднана державна податкова інспекція (далі - Інспекція) та Дмитрівська сільська Рада Каховського району Херсонської області (далі - Рада), які зазначають, що при прийнятті вказаного рішення було порушено їх права та охоронювані законом інтереси, а тому відповідне рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі Інспекції, були обґрунтовані тим, що розгляд даної справи необхідно було припинити до вирішення в господарському суді Херсонської області адміністративної справи № 8/121-АП-06, предметом позову якої визнання договору, об'єктом якого також є Зрошувальна мережа, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Нове Життя" та Фірмою, недійсним з підстав знаходження мережі у податковій заставі. Крім того, Інспекція зазначає, що господарським судом при вирішенні даного спору не досліджено питання правомірності володіння Фірмою Зрошувальною мережею.
У доповненні до касаційної скарги Інспекція також зазначила, що рішенням господарського суду Херсонської області від 01.06.2006р. договір від 02.06.2003р., укладений між Закритим акціонерним товариством "Нове Життя" та Фірмою, відповідно до якого Зрошувальна мережа була передана Фірмі у рахунок погашення заборгованості, визнано недійсним у зв'язку з тим, що майно Закритого акціонерного товариства "Нове Життя" знаходилось у податковій заставі.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі Ради, були обґрунтовані тим, що рішення, яке оскаржується, прийнято з порушенням частини першої ст.43 ГПК України, а саме - без урахування матеріалів справ № 15/68-ПН-06 та № 8/121-АП-06, а також ст.ст.9 та 26 Закону України "Про меліорацію земель", постанови Кабінету Міністрів України № 1253 від 13.08.2003 р. "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників", наказу Міністерства аграрної політики України № 62 від 14.03.2001р. "Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств", якими передбачено, що внутрішньогосподарські меліоративні системи колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягають паюванню в процесі реорганізації цих підприємств, повинні бути передані на баланс органу місцевого самоврядування за його згодою.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та доводи Інспекції, Ради та Товариства, викладені відповідно у касаційних скаргах та відзивах на них, перевіривши правильність юридичної оцінки вставлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Господарський суд Херсонської області, ухвалюючи рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу промислового обладнання від 30.01.2006р., укладеного між Фірмою - Продавцем та Товариством - Покупцем, не перевірив наявність і Фірми на момент укладення вказаного договору права власності на відчужуване майно - закриту зрошувальну мережу 1982 р. виготовлення, довжиною 26,6 км загальною вартістю 106345,00 грн., розташовану у с.Дмитрівка Каховського району Херсонської області. Відповідно до ст.ст.657, 334 ЦК України право власності на Зрошувальну мережу Продавець повинен був підтвердити зареєстрованим в установленому порядку письмовим договором, посвідченим нотаріально. Крім того, господарський суд першої інстанції не встановив, чи знаходиться відчужуване Фірмою майно під забороною чи арештом.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що оскаржуване Інспекцією і Радою судове рішення було ухвалено з порушенням ст.43 ГПК України, а саме - без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Постановою Вищого господарського суду України від 19 липня 2006 року рішення Господарського суду Херсонської області від 12.04.2006 року було скасовано, справа передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Повертаючи справу Вищий господарський суд України зазначив, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення, а також розглянути питання про можливість залучення скаржників до участі у справі і визначення їх правового статусу.
11.08.2006 року справа № 14/102-ПД-06 прийнята до провадження Господарським судом Херсонської області із залученням у якості третіх осіб без самостійних позовних вимог на стороні відповідача Каховської об'єднаної державної податкової інспекції та Дмитрівської сільської Ради Каховського району Херсонської області.
В судове засідання призначене судом на 02.11.2006 року позивач та відповідач, або їх представники не прибули, про причини свого неприбуття суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань по цьому питанню не надали. Позивач і відповідач, явка яких у судове засідання була визнана судом обов'язковою, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Копії ухвали від 26.09.2006 року їм були відправлені 02.10.2006 року за вих. № 22717, що підтверджується даними канцелярії суду.
Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Позивач та відповідач, які без поважних причин не прибули до суду, клопотань щодо можливості або неможливості розгляду справи без їх участі через канцелярію суду не подавали.
Неявка позивача, а також саме відповідача, робить неможливим розгляд справи по суті та унеможливлює прийняття без них об'єктивного рішення по справі. Крім того, неявка позивача в судове засідання, за таких обставин, перешкоджає повному, об'єктивному та всебічному дослідженню доказів і вирішенню спору.
Призначаючи вдруге розгляд справи на 02.11.2006 року, суд надавав однакову можливість сторонам підготуватись та прибути в судове засідання для вирішення спору по суті.
Відповідно до положень ст.ст.32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог ї заперечень.
Згідно приписів п.5 ст.81 ГПК України суд залишає позовну заяву без розгляду якщо представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.
В даному випадку неявка позивача перешкоджає вирішенню спору і суд позбавлений можливості розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України, оскільки заявлені позовні вимоги та суми, заявлені до стягнення потребують присутності позивача для надання суду додаткових пояснень по суті позову.
З огляду на викладене, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.81 п.5, 86 ГПК України, суд, -
у х в а л и в:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментально-виробничо-комерційна фірма "Басс, ЛТД" залишити без розгляду.
2. Ухвалу направити сторонам по справі
Суддя С.В.Скобєлкін