Категорія №10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4692/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -судді: Горпенюк О.А.,

при секретарі судового засідання - Марковій О.О.,

за участю сторін:

позивач - не з'явився,

від 1 відповідача - Саприкіна О.В.,

від 2 відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області, управління Державної казначейської служби України в м. Ровеньки Луганської області про стягнення примусово сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області, управління Державної казначейської служби України в м. Ровеньки Луганської області про стягнення примусово сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач в автосалоні придбав новий автомобіль "Chevrolet Captive", вартістю 243900,00 грн. згідного договору купівлі -продажу № 314224-1126 від 22.11.2011 року. 14 січня вказаний автомобіль був переданий позивачу, що підтверджується актом передачі-прийняття №1726 У відповідності з положеннями Порядку реєстрації автомобіля в органах ДАІ позивач зобов'язаний зареєструвати автомобіль протягом 10 днів. Звернувшись у ВРЕР м. Ровеньки УДАІ УМВС України Луганської області, позивачем було сплачено збір обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3 % від вартості автомобіля до пенсійного Фонду, що складає 6097,50 грн., про свідчить меморіальний ордер № 1698 від 10.04.2012 року.

Вважаючи, що збір було стягнено незаконно, позивач 31.05.2012 року звернувся до управління Пенсійного України в м. Ровеньки про повернення сплачено збору в сумі 6097,50 грн., але отримав відмову в повернені сплаченого збору.

Позивач вважає, що дії управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області та ВРЕР м. Ровеньки УДАІ УМВС України Луганської області є незаконними, так як законодавством передбачене сплата збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в конкретних випадках, в тому числі при відчуженні легкових автомобілів. Проте позивач не відчужував, а купував транспортний засіб, тому не повинен був сплачувати вищезазначений збір.

Позивач з діями 1 відповідача не погоджується, вважає їх незаконними, тому просить стягнути на його користь пенсійний збір в сумі 6097,50 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, в адміністративному позові просив розглянути справи за його відсутністю. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник 1 відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення, яке обґрунтував наступним.

Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 № 1740. Відповідно до цього Порядку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом:

- купівлі легкових автомобілів, у т.ч. у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством);

- міни;

- дарування (безоплатної передачі);

- успадкування (безоплатної передачі);

- успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом);

- інших підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 13 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується у розмірі 3% вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі -продажу, довідок -рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.

Також п. 14 Порядку визначено, що органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

Представник 2 відповідача -ГУ ДКСУ в Луганській області у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, та заперечення, яке обґрунтував наступним.

Відповідно до п. 13 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується у розмірі 3% вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі -продажу, довідок -рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.

Також п. 14 Порядку визначено, що органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

Суд заслухавши пояснення 1 відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що 22 листопада 2011 року між ПАТ «Луганськ-Авто» (продавець) з однієї сторони та ОСОБА_2 (покупець) з другої сторони укладено договір купівлі продажу автомобіля Chevrolet Captiva, двигун НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_1 (а.с. 7-9), автомобіль було передано позивачу відповідно до акту №1726 передачі-прийняття автомобіля від 14 січня 2012 року (а.с.11).

Для реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ позивач 10.04.2012 року сплатив збір до пенсійного фонду з відчуження автомобіля на відповідний рахунок у розмірі 6097,50 грн., про що свідчить меморіальний ордер №1698 від 10.04.2012 (а.с. 12).

06 червня 2012 року позивач отримав письмову відповідь № 2447/03-06 від управління ПФУ в м. Ровеньки Луганської області про відмову в поверненні сплачено збору (а.с. 10).

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 26.06.1997 року № 400/97 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", у п.7 ст.1 якого зазначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Згідно п. 6 ст. 2 Закону України від 26.06.1997 р. № 400/97 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, є вартість легкового автомобілю.

Відповідно до ст. 4 цього Закону для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставка збору у розмірі 3 відсотки від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону.

Статтею 3 Закону встановлено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п. 1 "Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. № 1740 визначено, що цей порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно п.12 вищезазначеного "Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.

Тобто цією нормою чітко визначено поняття відчуження автомобілів для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та суб'єкти сплати збору, а саме підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі.

Відповідно до п.п. 13-15 цього Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість. Органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 на даний час є чинною, ніким не скасованою.

Слід зазначити, що відчуженням майна у цивільному праві є передача майна у власність іншій особі. Розрізняють відчуження майна платне (купівля-продаж) і безоплатне (дарування). Відчуженння майна може здійснюватися на основі договору або в примусовому порядку (наприклад, реквізиція майна у власника). Відчужене майно пов'язане з припиненням права власності.

Згідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З урахуванням викладеного вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу від 22 листопада 2011 року автомобіля Chevrolet Captiva, двигун НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_2, між ПАТ «Луганськ-Авто» та позивачем виникли правовідносини щодо відчуження майна, при яких право власності на автомобіль перейшло від продавця до покупця.

Законодавець у п.7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" зазначив, що пенсійний збір сплачується при відчуженні майна, а не при купівлі автомобілів. Позивач згідно договору купівлі -продажу від 22 листопада 2011 року, не відчужував, а купив транспортний засіб Chevrolet Captiva, двигун НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_2

Відповідно до п.15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 03.11.1998р. №1740, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній республіці Крим, областях, м.Києві та м.Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Вищезазначеним Законом передбачена сплата збору лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбанні). За таких обставин позивач не є платником збору з відчуження автомобіля, тому необґрунтовано сплачені кошти в сумі 6097,50 грн.

Проте, відповідно до п. 12 даного Порядку суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі даних автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно чинним законодавством).

Частиною 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правових актів Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якою надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996р. №9 зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно пункту 5 Порядку, повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою відповідними спільним нормативно правовими актами з питань повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету коштів або в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації:

- обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету;

- найменування юридичної особи, П.Б.І. фізичної особи -платника;

-ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності);

- сума платежу, що підлягає поверненню;

- дата, номер розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Таким чином суд вважає, що законодавством врегульовано питання повернення помилково зарахованих до бюджету коштів.

Оскільки, примусово сплачений збір перерахований до державного бюджету м. Ровеньки, а контролюючим органом є Пенсійний фонд України, то позивачу необхідно подати відповідну заяву, а Управлінню Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області подання до органу Казначейства, для стягнення з Державного бюджету м. Ровеньки суми збору, списавши її з відповідного розрахункового рахунку.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене не користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області, управління Державної казначейської служби України в м. Ровеньки Луганської області про стягнення примусово сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету м. Ровеньки на користь ОСОБА_2 (і.к. НОМЕР_3) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6097,50 (шість тисяч дев'яносто сім грн. 50 коп.) гривень, який згідно меморіального ордеру № 1698 від 10.04.2012 року сплачений до Державного бюджету м. Ровеньки, отримувач платежу ГУДКСУ у м. Ровеньки, код 37953384, МФО 804013, рахунок отримувача 31215224700059, призначення платежу: «відчуження автомобіля».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (і.к. НОМЕР_3) витрати по сплаті судового збору в розмірі 107,30 грн. (Сто сім грн. 30 коп.) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяО.А. Горпенюк