ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2012 р. Справа № 5016/4148/2011(18/62)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

суддів:Коваленка В. М., Хандуріна М. І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Міський Ринок"

на постанову та ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року Господарського суду Миколаївської області від 29.02.2012 року

у справі№ 5016/4148/2011 (18/62)

за заявою доУправління Пенсійного фонду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області та Приватного підприємства "Укрбудсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Міський Ринок"

пробанкрутство

в судовому засіданні взяли участь представники: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.12.2011 року за заявою Управління Пенсійного фонду в м. Южноукраїнську Миколаївської області та Приватного підприємства "Укрбудсервіс" порушено провадження у справі № 5016/4148/2011(18/62) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Міський Ринок".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.02.2012 року у справі № 5016/4148/2011(18/62) введено процедуру розпорядження майном боржника (п.1), визнано грошові вимоги Управління Пенсійного фонду в м. Южноукраїнську Миколаївської області в сумі 302 702,32 грн. та Приватного підприємства "Укрбудсервіс" в сумі 512 329,80 грн. (п. 2), призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Долгошею Н. О. та зобов'язано останього опублікувати оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Міський Ринок".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року (головуючий суддя: Сидоренко М. В., судді: Жеков В. І., Аленін О. Ю.) п. 2 висновків ухвали господарського суду Миколаївської області від 29.02.2012 року у справі № 5016/4148/2011(18/62) змінено, викладено його частину в наступній редакції: "Визнати грошові вимоги Управління Пенсійного фонду в м. Южноукраїнську Миколаївської області в сумі 287 264,21 грн. та Приватного підприємства "Укрбудсервіс" в сумі 512 329,80 грн.". В іншій частину ухвалу залишити без змін.

Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний Міський Ринок" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року і ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.02.2012 року в частині призначення розпорядника майна боржника.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З заявою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Міський Ринок" звернулись Управління Пенсійного фонду в м. Южноукраїнську Миколаївської області та Приватне підприємства "Укрбудсервіс".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управління Пенсійного фонду в м. Южноукраїнську Миколаївської області звернулось з заявою в якій зазначила про наявність заборгованості в сумі 302 702,32 грн., що підтверджується постановами Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 року, 05.08.2010, 17.06.2010, 18.08.2010 року, 27.08.2010 року, 12.11.2010 року, 14.12.2010 року, 02.02.2011 року, 09.02.2011 року, 26.04.2011 року, 06.06.2011 року, 22.07.2011 року, 05.09.2011 року, 26.09.2011 року. 14.09.2011 року, 15.11.2011 року, 11.07.2011 року.

Заборгованість боржника перед Приватним підприємством "Укрбудсервіс" становить 512 329,80 грн. та підтверджується рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.03.2010 року по справі №6/19/10, на виконання якого видано відповідний наказ 12.07.2011 року, який направлений до державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції.

Таким чином судами попередніх інстанцій встановлено суму безспірної заборгованості боржника складає 815 032, 12 грн.,та не була сплачена боржником.

Однак судом апеляційної інстанції безпідставно змінено висновки суду першої інстанції та прийнято до уваги заяву Управління Пенсійного фонду в м. Южноукраїнську Миколаївської області про зменшення кредиторських вимог, про зменшення суми заборгованості у зв'язку з здійсненням часткової сплати в сумі 15 438,12 грн. виходячи з наступного.

Згідно з абзацом 23 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" термін мораторій на задоволення вимог кредиторів вживається у тому значенні, що це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.

У відповідності з ст. 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня, та цей проміжок часу відповідає лише строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і ніяк не пов'язаний із поняттям мораторію. За змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, які виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.

Отже, господарські суди не повинні допускати під час провадження у справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора оскільки це порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню.

Отже, часткове задоволення боржником грошових вимог кредиторів після порушення провадження у справі про банкрутство не є підставою зменшення суми кредиторської заборгованості.

Водночас, боржник вправі одночасно погасити всі без виключення грошові вимоги конкурсних кредиторів у процедурі розпорядження майном.

У разі повного задоволення всіх вимог кредиторів, введений з моменту порушення справи про банкрутство мораторій не діє, оскільки має місце не індивідуальне, а колективне задоволення вимог кредиторів та жодному кредитору боржника у справі не надається переваги в порівнянні з іншими.

Згідно з ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених статтею 40 цього Закону.

Однак Управління Пенсійного фонду в м. Южноукраїнську Миколаївської області звернулось до суду з заявою про зменшення свої кредиторських вимог до боржника, оскільки останнім було сплачено заборгованість в сумі 15 438,12 грн.

Закон про банкрутство не забороняє повне погашення грошових вимог ініціюючих кредиторів до здійснення публікації оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційних друкованих органах, але не часткове.

Таким чином судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги заяву Управління Пенсійного фонду в м. Южноукраїнську Миколаївської області про зменшення кредиторських вимог, оскільки ухвалою суду від 16.12.2011 року (з урахуванням ухвали суду від 22.02.2012 року) введено мораторій на задоволенням вимог кредиторів боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний Міський Ринок", тому часткове задоволення вимог кредиторів недопустиме.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає неправомірними висновки викладені в постанові суду апеляційної інстанції в частині прийняття заяви Управління Пенсійного фонду в м. Южноукраїнську Миколаївської області про зменшення кредиторських вимог.

Доводи заявника касаційної скарги - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Міський Ринок" про неправомірність призначення розпорядником майна боржника -арбітражного керуючого Долгошею Н. О. не спростовують висновків попередніх судових інстанцій виходячи з наступного.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд першої інстанції, встановив, що арбітражний керуючий Долгошея Н. О. не є заінтересованою особою стосовно боржника, відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки не належить до жодної з перелічених в законі категорій осіб, має необхідну освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, наявність організаторських та технічних можливостей, тому висновок про наявність підстав для призначення саме запропонованої Приватним підприємством "Укрбудсервіс" кандидатуру арбітражного керуючого Долгошеї Н. О. є правомірним.

Таким чином доводи судів попередніх інстанцій про призначення арбітражного керуючого Долгошею Н. О. розпорядником майна боржника є обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Міський Ринок" у справі №5016/4148/2011 (18/62) задовольнити частково.

2. Пункт 2 резолютивної частини постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року у справі №5016/4148/2011 (18/62) скасувати, а п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.02.2012 року у справі №5016/4148/2011 (18/62) залишити в силі.

3. В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року у справі №5016/4148/2011 (18/62) залишити без змін.

Головуючий: О. Є. Короткевич

Судді: В. М. Коваленко

М. І. Хандурін