ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 червня 2012 року № 2а-6525/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді О.М.Чудак, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва до Публічного акціонерного товариства «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт»про стягнення заборгованості,
встановив:
10 травня 2012 року управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва (УПФ України в Подільському районі) звернулось в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт»(ПАТ «1-й ЕЗПГР», Товариство) про стягнення заборгованості, що виникла у зв'язку з несплатою витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в розмірі 11082 грн 46 коп.
Позов мотивовано тим, що ПАТ «1-й ЕЗПГР»має заборгованість перед УПФ України в Подільському районі по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01 лютого 2012 року по 28 квітня 2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 17 травня 2012 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
В судові засідання 07 червня 2012 року, 20 червня 2012 року представники відповідача не з'являлися, причини неявки не повідомляли, хоча про час, дату й місце його проведення Товариство повідомлялося завчасно й належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 17 травня 2012 року й 07 червня 2012 року. За таких обставин, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ПАТ «1-й ЕЗПГР»належним чином про час і місце розгляду справи з участю їх повноважного представника та надав можливість реалізувати ними право на судовий захист.
В судовому засіданні 20 червня 2012 року представник позивача - головний спеціаліст юрист юридичного відділу УПФ України в Подільському районі ОСОБА_1 (довіреність від 05.01.2012 №70/02) заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані у справу докази.
Враховуючи, що представники ПАТ «1-й ЕЗПГР»в засідання не прибули, суд керуючись частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України), якою передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, - ухвалив розглянути дану справу у письмовому провадженні.
Так, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази на підтвердження позовних вимог, суд встановив наступне.
Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до пункту 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України»від 17 лютого 2000 року №1461-ІІІ, норму що регулювала дане питання у статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені пункту 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачено статті 2 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-ІV (Закон №1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»від 16 січня 2003 року №36 (Постанова №36), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці»від 01 серпня 1992 року №442 (Постанова №442) керівники підприємств та організацій всіх форм власності й господарювання зобов'язані провести атестацію робочих місць, визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням.
Підтвердженням спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний запис у трудовій книжці працівника або уточнююча довідка підприємства, надання яких визначено пунктами 3, 20, 23 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зазначеним вище особам пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на зазначених роботах у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року (Інструкція).
Згідно пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Відповідно до пункту 6.4 зазначеної вище Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного Фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії.
Таким чином, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджуються згідно поданих розрахунків та карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Станом на 26 червня 2012 року заборгованість відповідача, перед УПФ України в Подільському районі по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №2 за період з 01 лютого 2012 року по 28 квітня 2012 року становить 11082 грн 46 коп., що підтверджується карткою особового рахунку, розрахунками позивача, отриманими відповідачем та знайшла своє підтвердження фактичними обставинами і матеріалами справи.
Таким чином, за обставин, коли сума основного боргу є узгодженою, тобто вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, то наявні підстави для задоволення позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статями 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
постановив:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт»(р/р 26003301251344, МФО 322250, Київська міська філія ПАТ ПІБ, ЄДРПОУ 14287666) на користь управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва (р/р 256013012610 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, ЄДРПОУ 26087978) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(список №2) за період з 01 лютого 2012 року по 28 квітня 2012 року в сумі 11082 грн 46 коп.
Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.М.Чудак