ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
02 липня 2012 року № 2а-3278/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві
про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління державної служби охорони при ГУМУС України в місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Управління державної служби охорони ГУМВС України в Київській області № 3479 від 18 жовтня 2011 року, в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ;
- визнати незаконним та скасувати наказ Управління державної служби охорони ГУМВС України в Київській області № 107 від 18 жовтня 2011 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інженера-інспектора пункту централізованого спостереження Васильківського міжрайонного відділення Державної служби охорони ГУМВС України в Київській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Державної служби охорони ГУМВС України в Київській області 10 000,00 грн. завданої моральної шкоди.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-3278/12/2670 та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 22 березня 2012 року.
Позивачем до канцелярії суду 22 березня 2012 (відповідно до відмітки діловодства суду) подане клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому він наголошував, що відповідно до Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» для оскарження дисциплінарного стягнення надається трьох місячний термін з дня ознайомлення з наказом особи, щодо якої його винесено. Оскільки, позивач ознайомився з наказом про звільнення з органів МВС у запас Збройних сил від 18 жовтня 2011 року № 107 о/с лише 07 грудня 2011 року, а 06 березня 2012 року (відповідно до відмітки діловодства суду) ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління державної служби охорони при ГУМУС України в місті Києві, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-3278/12/2670 до розгляду у судовому засіданні на 26 квітня 2012 року, яке неодноразово відкладалось, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.
У судовому засіданні 16 травня 2012 року представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що звільнення позивача є незаконним, а спірні накази є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на порушення відповідачем порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що виявилось у звільненні позивача з органів внутрішніх справ.
Представник відповідача у судове засідання 16 травня 2012 року не з'явився, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином у відповідності до статей 35-37 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час попередніх судових засідань представник відповідача адміністративний позов не визнавав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Щодо звільнення позивача із органів внутрішніх справ зазначив, що на думку відповідача, звільнення відбулось без порушень строків та порядку, встановлених Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
З огляду на необхідність отримання додаткових доказів по справі та неявку представника відповідача у судове засідання 16 травня 2012 року, судом для всебічного та повного розгляду адміністративної справи направлено судові запити на адреси Державної служби охорони у Васильківському МВДСО та Управління державної служби охорони ГУМВС України в Київській області із проханням надати: завірену належним чином копію Табелю обліку часу інженера - інспектора старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2011 року по 18 жовтня 2011 року (включно); завірену належним чином копію бортового журналу за період з 12 жовтня 2011 року по 15 жовтня 2011 року (включно); завірені належним чином копії матеріалів службової перевірки (наказ про призначення службового розслідування, висновок службового розслідування, тощо) на підставі яких прийнято наказ Управління державної служби охорони ГУМВС України в Київській області за № 3479 від 18 жовтня 2011 року, яким було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ на ОСОБА_1
06 червня 2012 року та 25 червня 2012 року (відповідно до відміток служби діловодства суду) відповідно надійшли відповіді на судові запити із доданням витребуваних доказів.
Враховуючи вищевикладене, неявку представника відповідача та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд, після отримання додаткових доказів по справі, розглянув адміністративну справу № 2а-3278/12/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Наказом Департаменту Державної служби охорони МВС України від 24 вересня 2008 року № 321 о/с молодшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1) призначено начальником Фастівського відділення Державної служби охорони УДСО при ГУМВС України в Київській області з посадовим окладом 1000 гривень, установлено йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 надбавку особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків, звільнивши його з посади інспектора служби інкасації, охорони та перевезення цінностей цього ж УДСО.
Наказом Департаменту Державної служби охорони МВС України від 24 грудня 2009 року № 382 о/с звільнено лейтенанта міліції ОСОБА_1 з посади начальника Фастівського відділення Державної служби охорони УДСО при ГУМВС України в Київській області залишивши в розпорядженні цього ж Управління за особистим проханням.
Відповідно до наказу Управління служби охорони ГУМВС України в Київській області від 22 січня 2010 року № 6 о/с, на підставі рапорту ОСОБА_1 від 24 грудня 2009 року, призначено лейтенанта міліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1), який знаходився у розпорядженні УДСО при ГУМВС України в Київській області, начальником пункту централізованого спостереження Фастівського відділення Державної служби охорони, з посадовим окладом 700 гривень, установлено згідно з наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків, з 22 січня 2010 року.
Наказом Управління служби охорони ГУМВС України в Київській області від 08 жовтня 2010 року № 90 о/с, на підставі рапорту ОСОБА_1 від 01 жовтня 2010 року та наказу ДДСО при МВС України від 07 вересня 2010 року № 165, призначено лейтенанта міліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1) інженером-інспектором пункту централізованого спостереження Васильківського міжрайонного відділу Державної служби охорони (Фастів), з посадовим окладом 600 гривень, встановлено йому згідно з наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків, звільнивши його від посади начальника пункту централізованого спостереження Фастівського відділення Державної служби охорони, з 01 жовтня 2010 року.
Наказом Управління служби охорони ГУМВС України в Київській області від 09 вересня 2011 року № 93 о/с призначено старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-13 9786), інженером-інспектором пункту централізованого спостереження Васильківського міжрайонного відділення Державної служби охорони (Фастів), з посадовим окладом 600 гривень, встановлено йому згідно з наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків, звільнивши його з посади інженера-інспектора пункту централізованого спостереження Васильківського міжрайонного відділу Державної служби охорони (Фастів), з 01 вересня 2011 року (підстава: рапорт ОСОБА_1 від 30 серпня 2011 року, наказ ДДСО при МВС України від 25 травня 2011 року № 79).
Вищезазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, визнаються сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Наказом Управління служби охорони ГУМВС України в Київській області від 18 жовтня 2011 року № 107 о/с старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1), інженера-інспектора пункту централізованого спостереження Васильківського міжрайонного відділення Державної служби охорони (Фастів) звільнено з органів МВС у запас Збройних сил за пунктом 64 «є»з 18 жовтня 2011 року (підстава наказ Управління служби охорони ГУМВС України в Київській області від 18 жовтня 2011 року № 3479).
Представник позивача вважає вищезазначені накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Крім того, на його думку, застосування дисциплінарного стягнення відбулося із порушенням вимог чинного законодавства України, а тому позивач просить суд скасувати накази та поновити його на посаді.
Ознайомившись із матеріалам справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06 грудня 1991 року № 552.
За загальним правилом будь-яке притягнення особи до дисциплінарної відповідальності (як у відносинах публічної служби, так і у звичайних трудових відносинах) має бути обґрунтованим, тобто, мати чітко вказану підставу для застосування дисциплінарного стягнення, передбачену або Кодексом законів про працю України, або спеціальним законом, в даному випадку Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565 XII (далі по тексту - Закон № 565 XII) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 25 цього Закону працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
В матеріалах справи міститься копія наказу Управління служби охорони ГУМВС України в Київській області від 18 жовтня 2011 року № 3479 «Про факти грубих порушень службової дисципліни в Васильківському МВДСО (Фастів) та покарання винних» відповідно до якого за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у незабезпеченні належної організації передачі сигналу «Тривога»і обстеження підлеглими працівниками об'єкту, з якого здійснено крадіжку грошових коштів, зберігання договірної документації, не виконання вимог вказівки УДСО від 04 жовтня 2011 року № 13/5-1851/Кл./еп. «Про обстеження та додаткові заходи щодо вдосконалення охорони банківських установ», не відновлення функціонування пошкоджених технічних засобів, які реєструють на ПЦС телефонні розмови, радіопереговори та фон залу, а також, неповідомлення керівництву МВДСОУДСО про їх вихід із ладу, на підставі статті 7 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року, інженера-інспектора ПЦС Васильківського МВДСО (Фастів) УДСО при ГУМВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Як доказ правомірності винесення оскаржуваних наказів, відповідачем надано суду копію висновку службового розслідування за фактом крадіжки грошових коштів з банкомату, що охороняється Васильківським МВДСО (Фастів) від 18 жовтня 2011 року в якому зазначено, що 15 жовтня 2011 року о 10.20 до УДСО при ГУМВС України в Київській області з Васильківського МВДСО надійшла інформація про факт вчинення невідомими особами крадіжки грошових коштів з охороняємого банкомату Фастівського відділення Публічного акціонерного товариства «Експрес-Банк», що розташований у приміщенні перукарні ТОВ «Вітязь» за адресою: м. Фастів, вул. Соборна, 29.
Службовим розслідуванням, з виїздом на місце події встановлено, що 14 жовтня 2011 року о 08.00, відповідно книги розстановки сил та засобів, після проходження інструктажу, який провів інженер-інспектор ПЦС Васильківського МВДСО (Фастів) УДСО при ГУМВС України в Київській області старший лейтенант міліції ОСОБА_1, отримання табельної вогнепальної зброї та спецзасобів, на маршрут, на службовому автомобілі ВАЗ-21099, номерний знак НОМЕР_2, заступив у наряд спеціального підрозділу груп затримання взводу міліції Васильківського МВДСО (Фастів) у складі молодшого інспектора-кінолога прапорщика міліції Закревського Сергія Івановича та міліціонера-водія прапорщика міліції Литвиненка Володимира Дмитровича.
Як зазначено в висновку службового розслідування за фактом крадіжки грошових коштів з банкомату, що охороняється Васильківським МВДСО (Фастів), що затверджений начальником УДСО при ГУМВС України в Київській області 18 жовтня 2011 року, 14 жовтня 2011 року о 21.44 год., а також, 15 жовтня 2011 року о 00.46 год. та 02.05 год. на ПЦС Васильківського МВДСО (Фастів) надходив сигнал «Тривога» (в перших двох випадках - спрацював вібродатчика, в останньому випадку зникнення зв'язку) з банкомату ПАТ «Експрес-Банк», що охороняється згідно договору від 06 вересня 2002 року № 573 та розташований у приміщенні перукарні ТОВ «Вітязь» в м. Фастові по вул. Соборній, буд. 29.
Інформацію по фактам опрацювання ОПС о 21.44 год. 14 жовтня 2011 року та о 00.46 год. 15 жовтня 2011 року чергова пульту Васильківського МВДСО (Фастів) ОСОБА_4 негайно передавала по радіозв'язку вище вказаному наряду групи затримання.
Представник відповідача у судових засіданнях зазначав, що в акті службового розслідування встановлено, що сигнал «Тривога», який надійшов з охороняємого банкомату о 02.05 год. ОСОБА_4, відповідно до історії охорони банкомату ПАТ «Експрес-Банк» системою прийняття тривожних сповіщень «Селена» та відомості за добу ПЦС підрозділу, відразу не відреагувала і передала наряду СПГЗ лише о 02.56 год. При цьому, відсутність інформації про опрацювання сигналу ОСОБА_4 пояснити не змогла.
Також, під час службового розслідування встановлено, що згідно усної інформації наданої працівниками ПАТ «Експрес-Банк», відповідно до «Банківської системи контролю» заволодіння невідомими особами касетами з грошовими коштами, які розташовані в банкоматі вказаної кредитно-фінансової установи сталось о 04.53 год. 15 жовтня 2011 року.
У висновку службового розслідування встановлено, що відповідно до протоколу огляду місця події слідчо-оперативною групою Фастівського МВ від 15 жовтня 2011 року проникнення на об'єкт невідомої особи сталось шляхом пошкодження серцевини врізного замка тильних дверей перукарні, де віджимом задньої металевої кришки банкомату було викрадено касети з грошовими коштами. Зліва від банкомату, біля плінтусу, знаходився перерізаний білий дріт, який забезпечував справність сигналізації.
Також, як на підтвердження порушення трудової дисципліни позивачем, представник відповідача посилається на те, що 04 жовтня 2011 року працівниками відділу технічної служби апарату Управління розроблено та направлено для виконання до підрозділів УДСО вказівку № 13/5-1851/Кл./еп. «Про обстеження та додаткові заходи щодо вдосконалення охорони банківських установ» (копія міститься в матеріалах справи), відповідно до якої керівників (М)ВДСО до 17 жовтня 2011 року було зобов'язано організувати проведення позачергового обстеження банківських установ та банкоматів, що охороняються технічною охороною, під час яких особливу увагу звертати на облаштування місць зберігання цінностей існуючим вимогам їх технічної укріпленості і чинним нормативним актам МВС України, яку ОСОБА_1 не виконав.
Проведеною перевіркою було встановлено, що на ПЦС Васильківського МВДСО (Фастів) технічні засоби, що реєструють телефонні розмови та радіопереговори, а також фон залу перебувають у неробочому стані, а договір зі службовою документацією відсутній.
Як зазначено в висновку службового розслідування за фактом крадіжки грошових коштів з банкомату, що охороняється Васильківським МВДСО (Фастів), що затверджений начальником УДСО при ГУМВС України в Київській області 18 жовтня 2011 року, опитаний з цього приводу ОСОБА_1 пояснив, що пошкодження системного блоку, у якому встановлена система архівації даних та літерна справа з охорони банкомату ПАТ «Експрес-Банк» зазнали пошкодження в наслідок затоплення 08 жовтня 2011 року дощовою водою каб. № 16, де вони знаходились.
Представник відповідача зазначає, що службовою перевіркою встановлено, що приміщення перукарні ТОВ «Вітязь» засобами охоронно-пожежної сигналізації не обладнане та під охороною підрозділу ДСО не перебувало.
Додатково представником відповідача повідомлено суд, що не спростовано представником позивача, що 15 жовтня 2011 року в ЖРЗПЗ Фастівського МВ ГУМВС України в Київській області за № 4078 зареєстровано заяву гр. ОСОБА_5 щодо викрадення грошових коштів з банкомату «Експрес-Банк» № 5300378174, розташованого за адресою м. Фастів, вул. Соборна, 29, в розмірі 250 тис. грн.; у цей же день 15 жовтня 2011 року працівниками слідчого відділу Фастівського МВ винесено постанову про порушення кримінальної справи № 24-0688 за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, на даний час проводяться слідчі дії.
Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься копія витягу з бортового журналу від 14 жовтня 2011 року з якого вбачається надходження сигналу «Тревога» 14 жовтня 2011 року о 21.44.34 год., 15 жовтня 2011 року о 00.46.16 год., сигналу «втрата зв'язку»15 жовтня 2011 року о 02.56.35 год., 15 жовтня 2011 року о 02.56.59 год., 15 жовтня 2011 року о 03.52.29 год., зміст якого підтверджує висновки службового розслідування від 18 жовтня 2011 року.
За таких обставин, за результатами службового розслідування за фактом крадіжки грошових коштів з банкомату, що охороняється Васильківським МВДСО (Фастів) запропоновано за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у незабезпеченні належної організації передачі сигналу «Тривога» і обстеження підлеглими працівниками об'єкту, з якого здійснено крадіжку грошових коштів, зберігання договірної документації, не виконання вимог вказівки УДСО від 04 жовтня 2011 року № 13/5-1851/Кл./еп. «Про обстеження та додаткові заходи щодо вдосконалення охорони банківських установ», не відновлення функціонування пошкоджених технічних засобів, які реєструють на ПЦС телефонні розмови, радіопереговори та фон залу, а також, неповідомлення керівництву МВДСОУДСО про їх вихід із ладу, на підставі статті 7 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»від 22 лютого 2006 року, інженера-інспектора ПЦС Васильківського МВДСО (Фастів) УДСО при ГУМВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «є»(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі по тексту - Дисциплінарний статут) на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу.
Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм Міністром внутрішніх справ України.
Начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності.
Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники.
Начальник, який перевищив надане йому право накладати дисциплінарні стягнення, несе відповідальність за цим Статутом. Дисциплінарне стягнення, накладене з порушенням вимог цього Статуту, скасовується начальником, який його наклав, або старшим прямим начальником.
Старший прямий начальник має право протягом одного місяця з дня оголошення особі рядового або начальницького складу наказу про накладення дисциплінарного стягнення посилити, а протягом року - пом'якшити чи скасувати дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому начальником, якщо встановлено, що воно не
відповідає тяжкості вчиненого проступку.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Статтею 14 цього ж статуту визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особі рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Як вже зазначалось вище, відповідачем 18 жовтня 2011 року проведено службове розслідування за результатами якого складено висновок службового розслідування за фактом крадіжки грошових коштів за банкомату, що охороняється Васильківським МВДСО (Фастів), затверджений начальником УДСО при ГУМВС України в Київській області полковником міліції Красавіним В.М. 18 жовтня 2011 року, завірена належним чином копія якого міститься в матеріалах справи.
Слід зазначити, що досліджуючи докази судом встановлено відсутність порушень з боку відповідача строків призначення та проведення службового розслідування, оскільки дисциплінарне порушення зафіксовано 15 жовтня 2011 року, а службове розслідування проведено та складено висновок службового розслідування 18 жовтня 2011 року.
В обґрунтування незаконності оскаржуваних наказів представник позивача посилається на доповідну записку 10 жовтня 2011 року начальнику Васильківського МВДСО майору міліції Панфьорову П.І. доповідної записки про пошкодження та часткове знищення літерних справ на охороняємі об'єкти, що знаходились в кабінеті № 6, складання акту 10 жовтня 2011 року про пошкодження стелі, підлоги, шпалер в кабінетах, коридорі другого поверху внаслідок затоплення дощовою водою, як наслідок пошкодження та часткове знищення 41 літерної справи на охороняємому об'єкті та довідки Метрологічної станції Фастів від 11 квітня 2012 року № 85, в якій зазначено про складні погодні умови з сильною зливою при температурі повітря 6-7 градусів тепла, відносною вологістю повітря 97% , що спостерігались 09 жовтня 2011 року (копії зазначених матеріалів містяться в матеріалах справи).
Суд не бере до уваги такі посилання представника позивача, оскільки вирішуючи спір по суті суд виходить з того, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Натомість зазначені докази, на які посилається представник позивача як на спростування вини позивача у вчиненні встановленого за результатами службового розслідування від 18 жовтня 2011 року дисциплінарного правопорушення, а не на спростування існування такого правопорушення, і не можуть бути використані адміністративним судом при вирішенні спору про визнання незаконним та скасування наказу суб'єкта владних повноважень про звільнення з посади.
Також, суд не бере до уваги посилання представника позивача на застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу - звільнення, оскільки судом встановлено, що за період служби в органах внутрішніх справ на позивача накладались наступні дисциплінарні стягнення, зокрема: наказом УДСО № 1672 від 23 квітня 2009 року позивачу оголошено догану за незадовільну організацію роботи по виконанню запланованих бюджетних показників; наказом УДСО № 2733 від 17 липня 2009 року - оголошено сувору догану за незадовільний контроль за роботою особового складу; наказом УДСО № 2509 від 15 липня 2011 року - оголошено сувору догану; наказом № 3046 від 14 вересня 2011 року «Про порушення фінансової дисципліни в окремих підрозділах УДСО та покарання винних» позивача було попереджено про неповну посадову відповідність.
Крім цього, представник позивача зазначає, що позивач взагали не перебував на роботі у період з 01 жовтня 2011 року по 18 жовтня 2011 року, але такі посилання спростовуються копією табелю робочого часу атестованих співробітників Васильківського МВДСО УДСО при ГУМВС України в Київській області за жовтень 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував на роботі 10, 11, 12, 13, 14, 17, 18 жовтня 2011 року по вісім годин на день.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Суд звертає увагу, що наказами Управління служби охорони ГУМВС України в Київській області від 18 жовтня 2011 року № 107 о/с та Управління служби охорони ГУМВС України в Київській області від 18 жовтня 2011 року № 3479 старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1), інженера-інспектора пункту централізованого спостереження Васильківського міжрайонного відділення Державної служби охорони (Фастів) звільнено з органів МВС у запас Збройних сил за пунктом 64 «є» з 18 жовтня 2011 року, при цьому, останні наказ як того вимагає Дисциплінарний статут було оголошено особовому складу відповідно до пункту 10.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем в даному випадку доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних наказів, які є вірними по суті, що, в свою чергу, не спростовано під час розгляду справи позивачем та не доведено зворотнє.
Судом встановлено, що дисциплінарне стягнення до позивача застосовано уповноваженим органом безпосередньо за виявленням проступку, не пізніше одного місяця з дня його виявлення, попередньо склавши висновок службового розслідування, що свідчить про відсутність порушень порядку накладання дисциплінарних стягнень.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем по справі доведено правомірність оскаржуваних наказів.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає, що вона підлягає задоволенню лише в разі поновлення працівника на посаді в органах внутрішніх справ, в решті випадках така вимога є необґрунтованою, тому враховуючи, що позивачем не доведено незаконність оскаржуваних наказів, обгрунтованість вимоги про його поновлення на посаді, позовна вимога про стягнення з відповідача заробітку за час вимушеного прогулу не підлягає задоволенню.
При цьому, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідаа моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., яку Окружний адміністративний суд міста Києва вважає необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України та загальних підстав цивільно-правової відповідальності моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Підтвердженням необхідності наявності вини особи для відшкодування моральної шкоди є припис статті 23 Цивільного кодексу України, відшкодування моральної шкоди залежить від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Виходячи з наведених положень законодавства, необхідним завданням є встановлення факту наявності чи відсутності вини відповідача для встановлення наявності підстав для цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивачем не зазначено, в чому полягає моральна шкода, не наведено жодного доказу на підтвердження заявленої до стягнення суми моральної шкоди, з огляду на що така позовна вимога не підлягає задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Перевіривши оскаржувані позивачем накази на дотримання вимог вищезазначених нормативних актів, суд вважає їх обґрунтованим та правомірним, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 -163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Шарпакова