ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2006 Справа № А17/166
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецової І.Л. ,
суддів: Сизько І. А. (доповідача), Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Ткаченко А.О.
за участю сторін:
від позивача: Батарєєва Т.О., довіреність № 124-03 від 10.06.06, представник- присутня у судовому засіданні тільки 23.10.06р.;
від відповідача: Ковтунова О.В., довіреність №3395/К/10 від 27.02.06, головний державний податковий інспектор юридичного відділу- присутня у судовому засіданні тільки 23.10.06р;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.06р. у справі № А17/166
за позовом приватного підприємства “СВ Альянс”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, приватне підприємство “СВ Альянс”, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення Північної МДПІ у м.Кривому Розі Дніпропетровської області №0001682301/0/20542/10/231 від 21.09.2005р., а саме в частині донарахування суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 661,08грн. основного платежу та 330,54грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2006р. по справі №А17/166(суддя Стрелець Т.Г.) задоволено адміністративний позов ПП “СВ Альянс” повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Північної МДПІ у м.Кривому Розі Дніпропетровської області №0001682301/0/20542/10/231 від 21.09.2005р. у частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 991,62грн., у тому числі 661,08грн.- основний платіж, 330,54грн.-штрафні(фінансові) санкції. З держбюджету України на користь ПП “СВ Альянс” стягнуто 3,40грн. судового збору.
Постанову суду мотивовано тим, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат ІІ кварталу 2004р. суму 1436,00грн; позивачем подано належні і допустимі докази того, що мета відрядження до м.Санкт-Петербургу була безпосередньо пов’язана з господарською діяльністю позивача, а саме лист ЗАТ “Сервіс-склад” є запрошенням приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю позивача. Позивач правомірно відніс до складу валових витрат ІІ кварталу 2004 року вартість транспортних послуг, наданих ПП “Котьонок”, у розмірі 1208,33грн., позивачем надані всі належні і допустимі докази, що підтверджують фактичне понесення вказаних витрат і використання транспортних послуг у власній господарській діяльності позивача.
Відповідач, не погодившись з прийнятою постановою господарського суду, оскаржує її, вважає що господарським судом при винесенні постанови неправильно застосовані норми матеріального права, просить скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що факсограма як запрошення сторони, не відповідає вимогам первинного документу, який фіксує факт здійснення господарської операції, а саме, як зазначено у факсограмі, запрошення відвідати ЗАТ ”Сервіс-склад” для огляду зразків продукції. Цей документ в порушення ст.9 Закону України від 16.07.99р. №996-ХІІ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” не містить такі обов’язкові реквізити як дата і місце складання, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; позивач в порушення п.п.5.3.9 п.5.9 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” включив до складу валових витрат витрати підприємства, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами (транспортні послуги).
Позивач у своєму запереченні вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими і безпідставними, просить залишити постанову господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні 23.10.2006р. було оголошено перерву до 30.10.2006р. Про час і місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином. Від позивача 26.10.2006р. та від відповідача 30.10.2006р. надійшли клопотання про подальший розгляд справи без участі їх представників.
Розглянувши апеляційну скаргу відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Північної МДПІ у м.Кривому Розі не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Північною МДПІ у м.Кривому Розі було проведено документальну перевірку ПП “СВ Альянс” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.03.2005р., за результатами якої був складений акт №116/231 від 12.09.2005р.
Перевіркою встановлено, що в порушення пп.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат суму 1436,00грн. на відрядження по авансовому звіту №23 від 30.04.2004р., оформленому на відрядження в м.Санкт-Петербкрг, без мети поїздки; в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону України підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат суму 1208,33грн. авто послуг, наданих ПП ”Котьонок”.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001682301/0/20542/10/231 від 21.09.2005р., яке оскаржується позивачем в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 991,62грн., у тому числі 661,08грн.- основний платіж, 330,54грн.-штрафні(фінансові) санкції.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Листа ЗАТ “Сервіс-склад” (м.Санкт-Петербург) на ім’я позивача, перший пропонував позивачу придбати зі складу у м.Санкт-Петербурзі запасні частини, вузли і деталі парових турбін. При цьому станом на 12.04.2004р. ЗАТ “Сервіс-склад” надало позивачеві перелік найменувань продукції. Також ЗАТ “Сервіс-склад” запросив позивача відвідати підприємство, ознайомитись із зразками продукції і випробувати в роботі.
Наказом позивача №12 від 23.04.2004р. директора було направлено у відрядження до м.Санкт-Петербургу на ЗАТ “Сервіс-склад” для дослідження зразків промислової продукції і можливих комерційних переговорів щодо подальшого співробітництва на строк 7 днів з 24.04.2004р. по 30.04.2004р. Метою відрядження було визначено дослідження зразків продукції, яку пропонує до продажу ЗАТ “Сервіс-склад”, а також можлива апробація вказаних зразків у роботі.
Про перебування директора у відрядженні у м.Санкт-Петербурзі з 26.04.2004р. по 29.04.2004р. свідчить посвідчення про відрядження з печатками ЗАТ “Сервіс-склад”, звіт про використання коштів №23 від 30.04.2004р. у сумі 1436,00грн..
Господарський суд з посиланням на норми п.п.5.4.8 п.5.4, п.5.11 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пункт 1.3 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. №59, дійшов правильного висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині не відповідає вимогам законодавства, оскільки воно встановлює додаткові, порівняно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, обмеження щодо віднесення витрат до складу валових.
Стосовно зауважень скаржника, що факсова копія листа ЗАТ “Сервіс-склад” не відповідає визначенню господарського договору і первинного документу слід зазначити , що підпунктом 5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачена необхідність підтвердження мети відрядження виключно первинним документом або господарським договором; перелік, наведений у цьому підпункті Закону не є вичерпним і містить в собі запрошення приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку, і інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини. Необхідність складання звітів про виконану роботу не передбачена ні Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ні Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон.
Щодо віднесення позивачем до складу валових витрат витрат на авто послуги.
Між ПП “СВ Альянс” і ПП “Котьонок” 01.01.2004р. був укладений договір №7, відповідно до умов якого позивач надає заявку ПП “Котьонок” на транспортні послуги у письмовій формі не пізніше ніж за 3 банківських дня до перевезення (п.2.1). ПП “Котьонок” зобов’язане здійснити перевезення вантажу чи пасажирів у погоджені з позивачем строки (п.3.1). Позивач здійснює оплату за транспортні послуги згідно пред’явлених рахунків протягом 5 банківських днів (п.4.3).
На виконання умов укладеного договору позивач направив ПП “Котьонок” заявки на транспортні послуги №1 від 15.04.2004р. (на 19.04.2004р.), №2 від 19.04.2004р. (на 21.04.2004р.), №3 від 19.04.2004р. (на 22.04.2004р.), а також уточнення до заявки на транспортні послуги №3/1 від 19.04.2004р. (на 21.04.2004р. замість 22.04.2004р.).
ПП “Котьонок” надав позивачу рахунок №14 від 26.04.2004р. за надані авто послуги на суму 1450,00грн., у тому числі ПДВ 241,67грн.
ПП “Котьонок” була виписана податкова накладна №26 від 30.04.2004р. на суму 1450,00грн., у тому числі ПДВ 241,67грн.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг, складеного між позивачем і ПП “Котьонок” у квітні 2004р. останній надав, а позивач отримав авто послуги на загальну суму 1450,00грн. Претензій за результатами вказаних послуг немає.
Матеріали справи містять талони замовника від 19.04.2004р. на суму 350,00грн., від 21.04.2004р. на суму 750,00грн., від 22.04.2004р. на суму 350,00грн., на загальну суму 1450,00грн., у яких зазначено надписи: “авто підприємство ПП “Котьонок”, “замовник ПП “СВ Альянс”.
Отримання транспортних послуг позивачем підтверджується також договорами поставки №6 від 27.01.2004р., укладений між позивачем (продавець) і ПП “Метиз-Кривбас”, №12 від 20.04.2004р., укладений між позивачем (продавець) і ПП “Укрметиз”, №881 від 05.04.2004р., укладений між позивачем (постачальник) і ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”.
Накладні №73/04-04 від 19.04.2004р., №74/04-04 від 21.04.2004р., №76/04-04 від 21.04.2004р., відповідно до яких позивач поставляв зазначеним вище контрагентам продукцію, а також довіреності до них від 13.04.2004р., від 20.04.2004р., від 21.04.2004р., співпадають за датами зі строком отримання позивачем транспортних послуг від ПП “Котьонок”.
Господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону України до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії.
Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону встановлено, що валові витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п.5.11 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Витрати позивача на транспортні послуги колегія суддів вважає доведеними, тому що ним надані всі належні докази в підтвердження фактичного понесення вказаних витрат і використання транспортних послуг у власній господарській діяльності позивача.
Стосовно доводів скаржника треба зазначити, що:
по-перше, необхідність оформлення товарно-транспортної накладної, на яку посилається відповідач, не відповідає чинному законодавству;
по-друге, Інструкцію про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, у якій передбачено, що товарно-транспортна накладна є єдиною первинною транспортною документацією та бланком суворої звітності, зупинено повідомленням Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 07.03.2000р.;
по-третє, Наказ Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №488/346 “Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля” не може бути взятий до уваги судом, оскільки він в порушення вимог Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 0-3.10.1992р. №493/92 не був зареєстрований Міністерством юстиції України.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не відповідають вимогам діючого законодавства і спростовуються матеріалами справи, в зв'язку з чим підстав для зміни або скасування прийнятої у даній справі постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.06р. у справі № А17/166 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.Л.Кузнецова
Суддя І.А.Сизько
Суддя І.В.Тищик
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець