справа № 2а/1570/3194/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стеценко О.О.
за участю секретарів - Колотовічевої Г.В., Слободянюка К.С., Чіндіної Н.Ю.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Дунай-Сервіс»до Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001152370 від 24 листопада 2010 року,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Дунай-Сервіс»(далі -ПП «Дунай-Сервіс», або - позивач) з позовом (а.с. 5-7) до Саратської міжрайонної державної податкової інспекції (Татарбунарський відділ) Одеської області (далі -МДПІ, або - відповідач), в якому просить скасувати рішення МДПІ № 0001152370 від 24.11.2010 року про застосування до ПП «Дунай-Сервіс»суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 148265,40 гривень.
Свої вимоги позивач обґрунтував наступними доводами.
Рішення, яке оскаржується, винесене МДПІ на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання ПП «Дунай-Сервіс»вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами № 566/32-02/311890547 від 11.11.2010 року, складеного співробітниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Одеській області. Позивач ПП «Дунай-Сервіс»має відповідні накладні на весь товар, що знаходився у магазині на час перевірки, однак на момент перевірки зазначені накладні знаходилися у керівника ПП «Дунай-Сервіс», який здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Керівник ПП «Дунай-Сервіс»на момент проведення перевірки складав звіти за місцезнаходженням позивача, тому накладні не знаходились в магазині. Перевіряючі були повідомлені про даний факт, однак вони не взяли це до уваги і не прийняли приходні накладні на товар до розгляду. Позивач вважає, що закони України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та сфері послуг», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не містять правових норм, які б зобов'язували суб'єктів господарювання зберігати документи первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару. В зв'язку з цим позивач вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, а оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій -незаконним.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначила, що продавець магазину ОСОБА_1 не була особою, уповноваженою на складання залишку товарів на складі-магазині, сам залишок товарів на складі-магазині містить у собі невірну, застарілу інформацію в зв'язку з чим не повинен був братись перевіряючими до уваги. Також представник позивача вказала, що перевірка магазину ПП «Дунай-Сервіс»була проведена незаконно, оскільки на момент її проведення діяла Постанова Кабінету Міністрів України №502 від 21.05.2009 року, згідно якої було тимчасово припинено проведення планових перевірок суб'єктів господарювання та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, а також були установлені обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.
Представник відповідача вважала позов необґрунтованим, оскаржуване рішення правомірним, просила в задоволенні позову відмовити з підстав, вказаних у запереченнях проти адміністративного позову (а.с.129-132, 210-212).
Протокольною ухвалою суду відповідача - Саратську міжрайонну державну податкову інспекцію (Татарбунарський відділ) Одеської області замінено на її правонаступника - Саратську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Приватне підприємство «Дунай-Сервіс»зареєстроване Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 23.03.2007 року (а.с.79-80), на момент проведення перевірки воно перебувало на загальній системі оподаткування (а.с.191).
11.11.2010 року, на підставі Наказу начальника Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Одеській області №787 від 08.11.2010 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки» та направлення №528 від 08.11.2010 року (а.с.8-9), головними державними податковими ревізорами-інспекторами Ващенко В.Г. та Горбан С.І. була проведена позапланова виїзна перевірка належного позивачу магазину, розташованого за адресою: Одеська область, м. Арциз, провулок Больничний, 4.
За результатами перевірки вищевказаними посадовими особами державної податкової служби був складений Акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання ПП «Дунай-Сервіс» вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами № 566/32-02/311890547 від 11.11.2010 року (далі -Акт перевірки)(а.с. 10-11).
На підставі Акту перевірки за порушення ПП «Дунай-Сервіс»п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі -Закон №265/95-ВР) МДПІ було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001152370 від 24.11.2010 року, яким на підставі ст.ст. 20, 21 Закону № 265/95-ВР до ПП «Дунай-Сервіс»застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 148265,40 грн. (а.с.12).
Вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПА в Одеській області шляхом подання відповідної скарги вих. № 21/12/10/А від 21.12.2011 року. При цьому до первинної скарги позивачем були додані товарно-транспортні накладні і накладні, які на думку представника позивача, підтверджували здійснення ПП «Дунай-Сервіс»належного обліку товарних запасів. ДПА в Одеській області розглянула первинну скаргу та прийняла Рішення № 3370/10/25-0007 від 04.02.2011 року про результати розгляду скарги, яким залишила без змін рішення МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а скаргу ПП «Дунай-Сервіс»-без задоволення (а.с.64-67,195-198).
Позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА України, рішенням якої №1956/6/25-0415 від 12.03.2011 року, яка також була залишена без задоволення (а.с.13-15).
Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення позивачем п.12 ст.3. Закону України № 265/95, а саме: здійснення позивачем реалізації товару без відповідних накладних.
Згідно п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг
Відповідно до ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) здійснюється у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Згідно Акту перевірки та додатків до нього у магазині, належному ПП «Дунай-Сервіс», було виявлено алкогольні напої і тютюнові вироби, не обліковані належним чином згідно вимог ст.6 Закону №265/95-ВР, на загальну суму 74132,70 грн. Судом встановлено, та підтверджено представником позивача, що вартість тютюнових виробів та алкогольних напоїв була визначена перевіряючими на підставі відомості залишку товарів на складі-магазині станом на 11.11.2010 року, долученої до Акту перевірки, як додаток (а.с.139-153), складеної продавцем магазину ОСОБА_1
У судовому засіданні представник позивача наполягала на тому, що ПП «Дунай-сервіс»у встановленому законодавством порядку веде облік товарних запасів на підставі належним чином складених первинних документів: накладних і товарно-транспортних накладних, наданих позивачем до суду, результати обліку товарних запасів відображені ПП «Дунай-Сервіс»у рахунку 282 бухгалтерського обліку «Товар»та головній книзі (а.с. 49-55, 186-189). Крім того, на думку представника позивача, залишок товарів на складі-магазині, підписаний продавцем ОСОБА_1 і долучений до Акту перевірки, містить у собі недостовірні відомості, оскільки ОСОБА_1 не будучи особою уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, помилково роздрукувала застарілу інформацію, яка містилась у базі даних ПП «Дунай-Сервіс». Дослідивши матеріали справи суд не погоджується з такими доводами позивача з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, виконуючи обов'язки продавця магазину склала залишок товарів на складі-магазині станом на 11.11.2010 року, роздрукувавши його з відповідної бази даних ПП «Дунай-Сервіс», яка знаходилась у магазині (а.с.139-153). ОСОБА_1 підписала кожний аркуш вказаного залишку і на кожному аркуші проставила штамп «Дунай-Сервіс». Також судом встановлено, що ОСОБА_1 під час проведення перевірки надала пояснення згідно яких залишки алкоголю і тютюну в магазині були складені та підписані нею і відповідають дійсності (а.с.185). В зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, виконуючи обов'язки продавця магазину ПП «Дунай-сервіс», мала право скласти та підписати відомості про залишок товару в магазині. Суд не приймає до уваги посилання позивача на недостовірність і застарілість відомостей, які містяться в залишку товарів, оскільки вказаний залишок був складений станом на 11.11.2010 року, тобто на день перевірки.
Дослідивши надані позивачем накладні і товарно-транспортні накладні (а.с. 16-48), суд приходить до висновку, що вони не можуть вважатись первинними документами, які підтверджують ведення позивачем обліку товарних запасів, вказаних у залишку товарів станом на 11.11.2010 року. Так, згідно залишку товарів, який є додатком до Акту перевірки, судом встановлено, що в магазині зберігались алкогольні напої, поставку яких позивачу здійснювали контрагенти: «Алкотрейд. Хлібний дар», ТД «Мегаполіс», ПП «Ідеал»на суми відповідно 13926,25 грн., 4479,30 грн., 121,95 грн. (а.с. 145, 146, 152). Позивачем не надано до суду первинних документів, які підтверджують оприбуткування ним алкогольних напоїв, отриманих від зазначених контрагентів.
Згідно залишку товарів в магазині зберігались алкогольні напої на суму 2914,10 грн., постачання яких здійснювалось ТОВ «Універсальні дистриб'юторські системи», однак у наданих позивачем накладній і товарно-транспортній накладній від 08.10.2010 року вказаний інший асортимент товару ніж в залишку товарів (а.с. 16, 17, 150). Згідно залишку товарів в магазині зберігались алкогольні напої на суму 7857,60 грн., постачання яких здійснювалось ТОВ «Вікові традиції», однак у наданій позивачем накладній від 20.10.2010 року вказаний асортимент товару на суму тільки 2794,98 грн. (а.с.36,157). Згідно залишку товарів в магазині зберігались алкогольні напої на суму 16595,15 грн., постачання яких здійснювалось ТОВ «Торгова компанія «Укрюгторг», однак у наданих позивачем товарно-транспортних накладних від 05.10.2010 року, 14.10.2010 року, 19.10.2010 року вказаний асортимент товару на суму тільки 8603 грн. (а.с.23-34,148-149).
Товарно-транспортні та видаткові накладні на аркушах справи 44-48 не приймаються судом до уваги, оскільки складені 12.11.2010, 26.11.2010 р., тобто після проведення перевірки.
Крім того, суд зазначає, що форма та порядок заповнення товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв визначені Інструкцією про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №154 від 28.04.2005 року (далі -Інструкція). Відповідно до п.1.2. даної Інструкції її дія поширюється на юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб-суб'єктів господарювання. Товарно-транспортна накладна на перевезення алкогольних напоїв оформлюється згідно форми №1 ТН (алкогольні напої), яка є додатком до вищевказаної інструкції.
Суд дослідивши товарно-транспортні накладні на перевезення алкогольних напоїв, надані позивачем по господарським операціям з постачальником ТОВ «Торгівельна компанія «Укрюгторг», які містяться на аркушах справи №№ 23, 25, 27, 29, 31, 33, приходить до висновку, що вони за формою і змістом не відповідають вимогам Інструкції і складені не за формою №1 ТН (алкогольні напої). Суд вважає, що невідповідність вказаних товарно-транспортних накладних вимогам Інструкції має наслідком неможливість їх врахування в бухгалтерському обліку підприємства в якості первинних документів.
Відповідно до п.2 ст.3 Закону України № 996-ХIV від 16.07.1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі -Закон N 996-ХIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно із ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. У відповідності до ч.2 ст.9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити визначені цією статтею.
До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є водночас підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей або їх складання в порушення встановленого законодавством порядку, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку і має наслідком не врахування у бухгалтерському та податковому обліку підприємства таких даних про рух товарно-матеріальних цінностей.
В зв'язку з цим суд не приймає до уваги посилання позивача на відомості рахунку бухгалтерського обліку №282 «Товар», а також відомості Головної книги (а.с. 49-55, 186-189), як на докази ведення обліку товарних запасів, оскільки дані бухгалтерського обліку мають базуватися на наявних, складених належним чином первинних документах, які відсутні у позивача.
Судом встановлено, що вищевказані накладні і товарно-транспортні накладні не були надані перевіряючим під час проведення перевірки всупереч вимогам п.12 ст.3 і ст.6 Закону № 265/95-ВР. Таким чином, здійснивши співставлення відомостей, які містяться у залишку товарів в магазині ПП «Дунай-сервіс»з відомостями, які містяться у наданих до суду видаткових і товарно-транспортних накладних суд вважає, що вказані накладні тільки частково підтверджують дані залишку товарів. В зв'язку з цим, враховуючи не надання первинних документів під час проведення перевірки, суд вважає доведеним факт не ведення позивачем обліку товарних запасів вартістю 74132,70 грн.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що після перевірки ним були надані до ДПА в Одеській області усі належним чином складені первинні документи, що підтверджують ведення обліку товарних запасів, оскільки в судовому засіданні представник позивача підтвердила, що накладні і товарно-транспортні накладні, долучені до скарги на рішення про застосування штрафних санкцій, поданої до ДПА в Одеській області 21.12.2010 року (а.с. 196-197), повністю тотожні вказаним накладним, долученим до адміністративного позову. Однак, як зазначено вище, суд прийшов до висновку, що вказані накладні і товарно-транспортні накладні не можуть вважатись належним доказом ведення обліку товарних запасів. В зв'язку з чим ДПА в Одеській області при розгляді скарги позивача правомірно не прийняло вказані накладні до уваги.
Відповідно до ст.20 Закону України №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі цієї статті МДПІ було складено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР: 74132,70 грн ?2=148265,40 грн. (а.с.132). В подальшому ця сума була вказана МДПІ в оскаржуваному рішенні № 0001152370 від 24.11.2010 року.
Суд прийшов до висновку про те, що ПП «Дунай-Сервіс»не здійснювало облік товарних запасів відповідно до вимог законів №265/95-ВР та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим МДПІ правомірно винесло рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0001152370 від 24.11.2010 року у розмірі 148265,40 грн.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем вимог постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»виходячи з наступного.
Відповідно до абз.2 пп.1 п.1 вказаної Постанови КМУ органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31.12.2010 року установлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненням фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.
Правові підстави і порядок проведення позапланових перевірок, повноваження податкових органів на проведення таких перевірок, визначаються Законами України «Про державну податкову службу в України». Згідно п.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990 року (із змінами та доповненнями) (далі Закон України № 509-XII), -органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до норм ст.ст. 15, 16 Закону України № 265/95-ВР, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Оскільки встановлені постановою Кабінету Міністрів України обмеження у проведенні позапланових перевірок, будь-які зміни Верховною Радою України у вищезазначені Закони, внесені не були. Тому, оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.
Крім того, суд зазначає, що, відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків. Таким чином, на перевірки суб'єктів господарювання щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги) не розповсюджується Постанова Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»№ 502 від 21.05.2009 року.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Дунай-Сервіс» до Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування рішення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції (Татарбунарський відділ) Одеської області № 0001152370 від 24 листопада 2010 року про застосування до приватного підприємства «Дунай-Сервіс» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 148265,40 гривень - відмовити.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Стеценко О.О.
02 липня 2012 року