Справа №1-179\07
ВИРОК
ІМ "ЯМ УКРАЇНИ
03 вересня 2007 року
Богунський районний суд м.Житомира в складі:
головуючої -судді Зіневич І.В.
при секретарі Базюку Ю.П., Поляновської Т.О.,
Бейгер О.О.Довгалюк Л.В., Жеребчук Т.О.
з участю прокурора Слівінського О.О.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не одруженого, раніше судимого:
24.07.2001р. Богунським райсудом м.Житомира за ч.1 ст.140,46-1КК України на 1 рік позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік, штрафом 680грн;
05.12.2003р. Корольовським райсудом м.Житомира за ч.2ст.15,ч.3 ст.185,69,71КК України на 2 роки 1 місяць позбавлення волі; 31.05.2006р. Корольовським райсудом м.Житомира за ч.1 ст.309,ч.2ст.307,70КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
за ч.2 ст.384 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_2, дав як свідок завідомо неправдиві показання під час проведення досудового слідства та в суді зі штучним створенням доказів захисту за наступних обставин.
Під час досудового слідства по кримінальній справі №05\085140 по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ст.ст.186 ч.2,353КК України було встановлено, що 09.02.2005р. близько 18 години ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вийшли з квартириОСОБА_2на вулицю де зустріли спільного знайомогоОСОБА_4, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння. В цей час ОСОБА_2 побачив трьох незнайомих хлопців, які на його думку вживають наркотичні засоби. Вони вирішили розіграти цих хлопців. ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3скориставшись посвідченням останнього, яке має червону обкладинку, представились співробітниками міліції. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 завели хлопців за ріг будинку де пограбували.
12.02.2005р. по даному факту СВ Житомирського MB було порушено кримінальну справу за ч.2 ст.186 КК України.
13.02.2005р. близько 12години 10 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні Житомирського MB УМВС по вулиці Л.Українки 17 в м.Житомирі, де будучи попереджений перед початком проведення допиту слідчим СВ Житомирського MB УМВС України в Житомирській області ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за дачу завідомо неправдивих показань, пояснив, що 09.02.2005р. близько 18 години він разом із знайомим ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вийшли з його квартири на вулицю де зустріли спільного знайомого ОСОБА_4, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння. В цей час він побачив трьох незнайомих хлопців, які на його думку вживають наркотичні засоби. Вони вирішили розіграти цих хлопців, та скориставшись посвідченням ОСОБА_3, яке має червону обкладинку, представились співробітниками міліції. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 завели хлопців за ріг будинку де пограбували, про це дізнався від працівників міліції.
В подальшому ОСОБА_2, прагнучи допомогти уникнути ОСОБА_4. відповідальності за скоєний злочин, відмовився від даних своїх показань, та дав неправдиві показання.
Так, 14.06.2005р. близько 9 години 10 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні Житомирського MB по вулиці Л.Українки, 17 в м.Житомирі, та будучи попередньо попереджений перед проведенням очної ставки слідчим СВ Житомирського MB УМВС України в Житомирській області ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за СТ.384КК України за дачу завідомо неправдивих показань, усвідомлюючи неправдивість своїх показань та бажаючи, щоб вони були сприйняті слідчим, як правдиві, тобто створюючи докази захисту, з метою допомогти ОСОБА_4. уникнути кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини, передбачені ч.2 ст.186, 353 КК України, дав завідомо неправдиві показання, щодо обставин вчинення злочинів, а саме показав наступне. Що 09.02.2005р. близько 18 години він разом із знайомим ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, йшов по вулиці Лятошинського в м.Житомирі в бік Житнього ринку. В цей час назустріч йшло троє незнайомих хлопців до яких підійшов ОСОБА_3 та завів їх у двір будинку. Що відбувалося в дворі будинку йому невідомо. Через деякий час він побачив чоловіка, який вимагав, щоб повернули мобільний телефон. Потім його затримали. Про факт пограбування йому нічого відомо не було.
Крім того, 02.02.2006р. ОСОБА_2, перебуваючи в залі судового засідання Корольовського районного суду м.Житомира по Майдану Соборному 1 в якості свідка, і будучи попередньо попереджений суддею Побережним В.Й. про кримінальну відповідальність за ст.384КК України за дачу завідомо неправдивих показань, усвідомлюючи неправдивість своїх показань та бажаючи, щоб вони були сприйняті судом як правдиві, тобто створюючи докази захисту, дав завідомо неправдиві показання, про обставини вчинення підсудним ОСОБА_4злочину, з метою допомогти останньому уникнути кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини, передбачені ч.2ст.186,353КК України. При цьому пояснив, що 09.02.2005р. близько 18 години він разом із знайомим ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, йшов по вулиці Лятошинського в м.Житомирі в бік Житнього ринку. В цей час назустріч йшло троє незнайомих хлопців до яких підійшов ОСОБА_3 та завів їх у двір будинку. Що відбувалося в дворі будинку йому невідомо. Через деякий час він побачив чоловіка, який вимагав, щоб повернули мобільний телефон. Потім його затримали. Про факт пограбування йому нічого відомо не було.
Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 02.02.2006р. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.186, ст.353 КК України та призначено покарання за ч.2.ст.186,ст.353 КК України: ОСОБА_4. - 4 роки позбавлення волі, ОСОБА_3.- 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину не визнав, пояснив, що перед допитом його як свідка по справіОСОБА_4 та ОСОБА_3 як на досудовому слідстві так і під час розгляду справи в суді попереджався про кримінальну відповідальність за ст.384КК України. Однак завідомо неправдивих показань як свідок по справі по обвинуваченню ОСОБА_3 таОСОБА_4 не давав, про обставини справи розповідав як все було. Перші свої покази як свідка від 13.02.2005р. про події які відбулися
09.02.2005р. давав у хворобливому стані, протокол свого допиту не читав, а його зміст був сфальсифікований слідчоюОСОБА_5, яка чинила на нього психологічний тиск, записала так як було потрібно їй для справи, оскільки злочин був вчинений відносно родича працівника міліції. Під час подій 09.02.2005р.ОСОБА_4 не було і його взагалі не бачив. А ОСОБА_3 свої показання про те, що злочин вчинив разом ізОСОБА_4і того дня він (ОСОБА_2) бачивОСОБА_4 дав неправдиві, навмисно оговорив і його іОСОБА_4. Також пояснив, що як на досудовому слідстві, так і в суді давав однакові, правдиві показання.
Не дивлячись на те, що підсудний своєї вини у вчиненні злочину не визнав, його вина підтверджується показаннями свідків, зібраними по справі доказами дослідженими в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_5 показала, що під час досудового слідства по кримінальній справи по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.186КК України нею як слідчим допитувався свідок ОСОБА_2 Всі показання ОСОБА_2а записувала з його слів, на хворобу та погане самопочуття останній не скаржився, будь-якого тиску на останнього не було, фізичну силу не застосовувала, перед початком проведення слідчих дій ОСОБА_2 попереджався про кримінальну відповідальність за ст.384КК України.
Свідок ОСОБА_3 показав, що під час досудового і судового слідства у справі про його таОСОБА_4 обвинувачення давав правдиві свідчення,ОСОБА_2не оговорював. Ствердив, що під час подій 09.02.2005р. був присутній Туманевич і він разом з ним пограбував тоді невідомих хлопців. Вважає, що ОСОБА_2 змінив свої показання, так як товаришував зОСОБА_4та з метою уникнення останнім відповідальності за вчинене.
Із постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 02.02.2006р. вбачається, що свідок ОСОБА_2 від своїх показань, які давав на досудовому слідстві в якості свідка та на які посилався суд, постановляючи вирок, відмовився та дав суду неправдиві показання щодо обставин вчинення злочинів, за якими були засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4(а.с.3)
Із протоколом допитуОСОБА_2в якості свідка від 13.02.2005р. видно, що останній допитаний в якості свідка по справі по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.186, 353 КК України показав, що 09.02.2005р. після спільного вживання спиртних напоїв разом із ОСОБА_3 вони вийшли на вулиці де зустріли спільного знайомого ОСОБА_4 В цей час ОСОБА_2 побачив, що до них наближаються троє невідомих хлопців, які на його думку вживають наркотичні засоби, про що він повідомив ОСОБА_3 таОСОБА_4. Останні скориставшись службовою перепусткою ОСОБА_3, яка має червону обкладинку, завели невідомих за ріг будинку 20\7, що по вулиці Лятошинського в м.Житомирі, де пограбували, як потім дізнався.(а.с.9-10).
Протоколом очної ставки від 14.06.2005р. між обвинуваченим ОСОБА_3та свідком ОСОБА_2., з якого вбачається, що перед проведенням даної слідчої дії ОСОБА_2 був попереджений слідчим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст.384КК України, однак умисно змінив свої показання, які давав раніше в якості свідка, та показав, що ОСОБА_4 в день пограбування ОСОБА_6та ОСОБА_7 разом із ОСОБА_3не було.(а.с.50-51).
Протоколом судового засідання від 02.02.2006р. про те, що ОСОБА_2 допитувався як свідок по справі по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ст.ст.186ч.2, 353КК України та був попереджений суддею про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст.384КК України, однак умисно змінив свої показання, які давав на досудовому слідстві та дав неправдиві показання, що в день пограбування ОСОБА_6та ОСОБА_7 разом із ОСОБА_3ОСОБА_4 не було.(а.с.11-19).
Вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 02.02.2006р. згідно якого ОСОБА_3 таОСОБА_4, відносно яких свідок ОСОБА_2 умисно змінив свої попередні показання, які давав під час досудового слідства, і дав в суді завідомо неправдиві показання з метою надати можливість підсудному ОСОБА_4. уникнути кримінальної відповідальності, визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, 353 КК України та призначено покарання за ч.2.ст.186, 353 КК України, ОСОБА_3. - 4 роки
позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, а ОСОБА_4. - 4 роки позбавлення волі. (а.с.20-23).
Суд критично оцінює доводи підсудного про те, що він не давав завідомо неправдивих показань як свідок та розцінює їх як намагання пом"якшити свою участь у вчиненому або ж уникнути відповідальності, оскільки це спростовується показаннями свідків ОСОБА_5., ОСОБА_3 та дослідженими іншими доказами по справі.
Виходячи з вищенаведеного, суд визнає вину підсудного в скоєнні злочину доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч.2 ст.384КК України - завідомо неправдиве показання свідка під час проведення досудового слідства та в суді, поєднані зі штучним створенням доказів захисту.
.Призначаючи ОСОБА_2покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу самого підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному є рецидив злочинів.
Крім того суд враховує, що ОСОБА_2 характеризується посередньо, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимий за вчинення умисних злочинів, відбуває покарання в місцях позбавлення волі, знову вчинив умисний злочин, що свідчить про те, що він належних висновків для себе не зробив та вперто не бажає стати на шлях виправлення.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він визнається винним.
При призначенні підсудному остаточного покарання суд застосовує правила ч.4 ст.70 КК України, так як він вчинив злочин до постановления щодо нього попереднього вироку від 31.05.2006р. Корольовським районним судом м.Житомира.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.384КК України і призначити йому покарання за ч.2ст.384КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.
Згідно ч.4 ст.70 КК України з врахуванням вироку Корольовського районного суду м.Житомира від 31.05.2006р., за яким він був засуджений до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2остаточне покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Запобіжний захід ОСОБА_2до вступу вироку в законну силу залишити попередній -утримання під вартою.
Строк відбуття покарання рахувати з 12 січня 2007року.
Зарахувати ОСОБА_2в строк відбуття покарання час відбуття покарання за вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 31.05.2006р. з 17.10.2005р. по 11.01.2007р.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.