УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 вересня 2007 року. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - Гандзюка В.П
суддів: Кривобокової Н.М., Хруняка Є.В.,
захисника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну'справу за апеляцією захисника ОСОБА_1. на вирок Коломийського міськрайонного суду від 5.07. 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка АДРЕСА_1, одружена, має середню освіту , не працює, несудима, громадянка України,
засуджена за ст. 125 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. Постановлено стягнути із засудженої в користь потерпілої ОСОБА_3. 328.50 грн. матеріальної та 2000 грн. моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_2 22 вересня 2006 року на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_3. умисно побила її та облила фарбою, внаслідок чого заподіяла потерпілій легкі тілесні ушкодження.
В апеляції захисник засудженої вважає вирок суду незаконним через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки, на його погляд, засуджена злочину не вчиняла, так як в час події знаходилася в іншому місці.
Просить вирок суду скасувати, а справу закрити за недоведеністю вини у вчиненні злочину.
Справа № 11-357/2007 р. Головуючий у 1-й ін. В. Пятковський
Категорія ст. 125 ч.1 КК України Доповідач В. Гандзюк
Заслухавши доповідь судді, засудженої та її захисника, які підтримали доводи апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає.
Суд правильно встановив дійсні обставини справи , а свої висновки підтвердив належними доказами.
Зокрема підсудна та потерпіла підтвердили, що з дитинства обоє перебувають між собою в неприязних відносинах.
Потерпіла ОСОБА_3. ствердила про те, що 22 вересня 2006 року вона за свої кошти придбала синю фарбу і малювала нею бетонні пам'ятні хрести, які знаходяться на вулиці в с. Мишин.
Приблизно о 17 год., коли вона малювала один з хрестів, який розміщений поруч з господарством ОСОБА_2, до неї підбігла підсудна і зі словами чому вона це робить , вихопила в неї з рук банку та вилила фарбу на голову, а другою рукою нанесла їй удар в грудну клітку, внаслідок чого вона впала. Внаслідок хімічного опіку від фарби та удару їй було заподіяно тілесні ушкодження.
Обставини конфлікту підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4. та ОСОБА_5, які були очевидцями події. Жодних підстав вважати ці показання неправдивими немає.
Як видно із фотознімків, голова потерпілої при огляді в Коломийській ЦРЛ була облита синьою фарбою (а.с.61-66).
Актом судово-медичного огляду та висновком експертизи встановлено, що у ОСОБА_3. виявлено опіки шкіри 1-го ступеню та синець грудної клітки (а.с. 105,106), що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, суд прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2. у вчиненні нею злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України .
Що стосується заперечень засудженої щодо самого факту конфлікту та покликань в апеляції про те, що вона 22 вересня 2006 року не зустрічалася з потерпілою, тілесних ушкоджень не наносила, так як перебувала в іншому селі, то суд першої інстанції належно перевірив висунуте алібі та дав цим твердженням відповідну оцінку, визнавши їх такими, що не відповідають дійсності і направлені на уникнення винної від відповідальності за скоєне.
Про те, що засуджена в момент конфлікту з потерпілою перебувала в с Мишин, а не в с. Шошори, як про це вона стверджує, вказали свідки ОСОБА_6. та ОСОБА_4., які бачили її на вулиці о 19 годині 22 вересня 2006 року.
Сама ОСОБА_2 після події не повідомила про своє алібі, а навпаки відмовилася давати будь-які пояснення щодо конфлікту дільничному інспектору, використавши своє право згідно ст. 63 Конституції України.
Що стосується показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9 та ОСОБА_2. про те, що засуджена 22 вересня 2006 року впродовж всього дня знаходилася в с. Шешори, то суд обґрунтовано не визнав їх достовірними, оскільки вказані свідки з тих чи інших підстав є зацікавлені.
Крім цього, в апеляції зазначається, що в день, коли засуджена разом із своєю сім'єю виїхала на відпочинок в с. Шешори, було церковне свято Св. Марії.
Однак, свято Св. Марії згідно церковного календаря відзначається не 22 вересня а 21 вересня.
Не є переконливими і не обґрунтовуються жодними доказами також припущення апелянта про те, що потерпіла сама могла облитися фарбою та спричинити собі тілесні ушкодження.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційних підстав для скасування вироку та закриття справи не встановила.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_1. в інтересах засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Коломийського міськрайонно-го суду від 5.07.2007 року відносно неї - без змін.