АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/5558/12 Справа № 2-3892/11 Головуючий у 1 й інстанції - Самсонова В.В. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів -Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Надтока А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 03 квітня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання боргових розписок недійсними, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2011 року позивач звернувся з позовною заявою до суду, в якій просив визнати недійсними боргові розписки від 01 грудня 2009 року та від 02 березня 2010 року, а також стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування позову посилався на те, що 01.12.2006 року між ним і відповідачем був укладений трудовий договір, за яким відповідач, як приватний підприємець, надавав йому роботу менеджера з продажу обладнання. Він працював на цій посаді до 14 квітня 2010 року. За період роботи не отримував жодних зауважень, пов'язаних з виконанням ним трудових зобов'язань. Приводом розірвання трудового договору послужило те, що на своїх торгових точках відповідач виявив велику суму нестачі товару. Відповідач вирішив списати частину нестачі товару за його рахунок, запропонувавши йому написати боргові розписки та звільнитися за власним бажанням. Відповідач пояснив, що боргові розписки необхідні для пред'явлення в податкові та правоохоронні органи і до нього не буде пред'являти жодних претензій. Він був змушений написати боргові розписки про те, що він 01 грудня 2009 року і окремо 02 березня 2010 року узяв у відповідача (ОСОБА_3) в борг грошові кошти в сумі 2885 доларів США, що еквівалентно 23370 грн. і 400 доларів США, що еквівалентно 3240 грн. відповідно та зобов'язався до 07 липня 2010 року вказані кошти по обом розпискам повернути в повному обсязі. Він не отримав ніяких грошових коштів від відповідача, а зазначені розписки були переписані ним з наданих зразків в один тиждень через погрозу фізичної розправи від відповідача та невстановленої особи, про що він звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою. Звернення до правоохоронних органів з питанням про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності ні до чого не призвели.

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 03 квітня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог.

Вислухавши представника позивача, відповідача та його представника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2011 року по справі № 2-7197/2011 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за борговими розписками, позов було задоволено в повному обсязі. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.10.2011 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2011 року по справі № 2-7197/2011 року було залишено без змін.

Вищевказані рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2011 року та ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.10.2011 року набрали законної чинності.

В рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2011 року вказано, що судом встановлено, що 01 грудня 2009 року і окремо 02 березня 2010 року ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_3 в борг грошові кошти в сумі 2885 доларів США і 400 доларів США відповідно та зобов'язався до 07 липня 2010 року гроші по обом розпискам повернути в повному обсязі. Про надання боргу було укладено письмові договори в вигляді розписок.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, керуючись ст.ст.10, 11, 61 ЦПК України, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями сторін.

Приведені в апеляційній скарзі доводи позивача щодо невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 03 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий

Судді